Справа№464/7219/24
пр.№ 3/464/2901/24
11.12.2024 року суддя Сихівського районного суду м. Львова Теслюк Д.Ю., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.4 ст.51 КУпАП,
згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №227595 від 14.10.2024, ОСОБА_1 14.10.2024 близько 11:00 год у супермаркеті «Сільпо», що знаходиться у м.Львові на пр.Червоної Калини, 62, шляхом вільного доступу, вийшов з неоплаченим товаром через каси самообслуговування, чим вчинив дрібну крадіжку товарів на загальну суму 139 грн, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.51 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину визнав, розкаявся у вчиненому.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 статті 51 КУпАП встановлено відповідальність за дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.3 ст.51 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Частиною 4 статті 51 КУпАП встановлено відповідальність за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст.51 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Відповідно до вимог ст.17 КУпАП, обставиною, яка виключає адміністративну відповідальність, зокрема, є вчинення правопорушення в стані неосудності.
Відповідно до ст.20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
Необхідною умовою притягнення до адміністративної відповідальності є наявність вини у особи, що вчинила адміністративне правопорушення. Особи, що страждають психічними розладами і у силу цього не здатні усвідомлювати характер вчинених ними дій або оцінювати їх соціальне значення, а також не здатні керувати своїми діями через поразку вольової сфери психіки, не можуть діяти умисно або необережно, тобто виявити вину в адміністративно-правовому змісті.
Осудність - це психічний стан людини, який передбачає, що під час вчинення протиправного діяння людина може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Осудність є обов'язковою ознакою суб'єкта адміністративного правопорушення. Між осудністю й виною є тісний взаємозв'язок. Осудність, як і вина, - невід'ємний елемент складу адміністративного правопорушення. Осудність - ознака складу адміністративного правопорушення, що характеризує його суб'єкт; вина - ознака складу, який характеризує суб'єктивну сторону. Осудність, як і вина, характеризується певними ознаками: інтелектуальними й вольовими. Вольова ознака юридичного критерію неосудності - нездатність особи під час вчинення адміністративного правопорушення керувати своїми діями (бездіяльністю) - означає нездатність людини діяти з своєї волі, відповідно до своїх уявлень, переконань, нездатність утриматися від імпульсивних, мимовільних й інших подібних діянь. Інтелектуальна ознака юридичного критерію неосудності означає нездатність особи під час адміністративного правопорушення усвідомлювати фактичний характер і суспільну шкідливість вчинюваних діянь (бездіяльності) та їх наслідків, усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Встановлено, що в провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебувало клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024141410000662 від 31.07.2024 відносно ОСОБА_1 , у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Ухвалою суду від 29.10.2024 у вказаному кримінальному провадженні застосовано до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №1302 від 26.09.2024 ОСОБА_1 у даний час страждає хронічним психічним захворюванням - шизоафективним розладом змішаного типу, континуального (безперервного) перебігу із наростанням емоційно-вольового дефекту особистості. Не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період інкримінованих дій ОСОБА_1 (30.07.2024) також страждав хронічним психічним захворюванням - шизоафективним розладом змішаного типу, континуального (безперервного) перебігу із наростанням емоційно-вольового дефекту особистості.
Згідно із п.3 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.51 КУпАП, 14.10.2024, та на момент вчинення такий дій останній не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, внаслідок хронічного психічного захворювання - шизоафективного розладу змішаного типу, континуального (безперервного) перебігу із наростанням емоційно-вольового дефекту особистості, а тому розпочате провадження у справі відносно нього за ч.4 ст.51 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.9, 10, 17, 20, 51, 245, 247 КУпАП,
провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.51 КУпАП закрити на підставі п.3 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Дмитро ТЕСЛЮК