Справа № 308/15245/24
11 грудня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні та користуванні та визначення порядку користування,-
ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні та користуванні та визначення порядку користування.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.09.2024 року вказану позовну заяву залишено без руху, із зазначенням недоліків:
Зі змісту позовної заяви така не містить переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви. Також позивачем не зазначено перелік доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) при цьому із клопотанням про витребування доказів, обставини які унеможливлюють позивачу подання будь яких доказів - ОСОБА_1 , не зазначено.
Позивачем не додано до позовної заяви: актуальних на час звернення відомостей про право власності на спірні об'єкти нерухомого майна; належним чином завіреної копії судового рішення по справі № 308/13952/14; відомостей щодо того, що в апеляційній інстанції на розгляді перебуває справа №308/13455/20 за позовом ОСОБА_1 .
Позивачем до позовної заяви в порушення вимог ч. 4 ст.177 ЦПК України, не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд:
«Усунути перешкоди у володінні та користуванні ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 та членам її родини житловим будинком з надвірними господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою 2110100000:31:003:0156 шляхом вселення її та членів її родини у вказаний будинок та зобов'язати ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 надати ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 ключі від замка вхідних воріт, хвіртки, замка вхідних дверей зазначеного будинку та допоміжних приміщень.
Усунути перешкоди які здійснює ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 у володінні та користуванні ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 та членам її родини житловим будинком з надвірними господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою 2110100000:31:003:0156 шляхом встановлення порядку користування будинком з надвірними спорудами та ділянкою.
Визначити наступний порядок користування житловим будинком з надвірними господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою 2110100000:31:003:0156:
Виділити в користування ОСОБА_1 РНОКПП, НОМЕР_1 та членам її родини на її 1/2 частку у спільній частковій власності в житловому будинку АДРЕСА_2 приміщення які розташовані на першому поверсі будинку: житлова кімната 11,2 м2, житлова кімната 18,0 м2, кухня 15,4м2, суміщений санвузол - 4,3 m2, коридор - 2,7м2 а також підвальні приміщення 2,8 m3 та 6,9 м2, усього площею 61,3 м2, земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 177,5 м2 (позначена на плані експертизи літерою S1), надвірні споруди, а саме сарай літ. «Д», та навіс літ. «Ж» гаражу, літ. «З», що знаходяться на земельній ділянці 2110100000:31:003:0156.
Виділити в користування ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на його 1/2 частку у спільній частковій власності в житловому будинку АДРЕСА_1 приміщення, які розташовані на першому поверсі будинку - тамбур зі сходами 6,8м2, на мансардному поверсі: сходи на мансардний поверх 5,3 m2, приміщення (хол) 13,5 m2, житлова кімната - 30,4м2, кухня -7,5м2, коридор - 4,1м2, суміщений санвузол -8,2 m2 усього площею 75,8 m2, земельну ділянку площею 177,5м2 (позначену на плані експертизи літ. S2), надвірні споруди сарай літ. «Б», що знаходяться на земельній ділянці 2110100000:31:003:0156.
У спільному користуванні та володінні ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 та членів її родини та ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 залишити у житловому будинку приміщення на першому поверсі - тамбур 2,2 m2 та земельну ділянку площею 143,6м2 позначену на плані експертизи S С..К.
Для користування приміщеннями без створення конфліктних ситуацій в житловому будинку ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 зобов'язана за участю відповідних спеціалістів провести на першому поверсі - слідуючи будівельні роботи: збудувати цегляну перегородку між приміщенням 1 площею 9,2 м2 та приміщенням площею 2 - 2,9 м2 загальною площею 0,4 м2, влаштувати додаткові дверні прорізи у приміщенні 1 та влаштувати вхідний тамбур площею 2,2 м2.»
В ухвалі констатовано, що фактично позивачем заявлено вимоги майнового та немайнового характеру. Поряд з цим ціна позову визначена в частині майнових вимог у розмірі 947370 гривень.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху вказано на те, що: за звернення до суду із вказаним позовом позивачу слід сплатити судовий збір з урахуванням заявлених немайнових вимог та майнової вимоги у відповідному розмірі встановленому чинним законодавством та зазначено реквізити для його сплати.
Окрім того, в ухвалі від 19.09.2024 вказано на те, що в порушення п.1 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не вказано повністю його адресу проживання, оскільки вказано вулицю та населений пункт, однак не вказано район.
Для усунення вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліків було надано строк, три дні з дня отримання копії ухвали.
Від позивача по справі на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків. Згідно якої позивач вказує, про отримання 03.10.2024 копії ували про залишення позовної заяви без руху через канцелярію суду, однак на підтвердження зазначеного доказів не додано. До заяви додано позовну заяву в новій редакції.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2024 року позовна заява залишена без руху із зазначенням недоліків які слід усунути, а саме вказано на те, що:
Так, згідно прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 просить суд:
«Усунути перешкоди у володінні та користуванні ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 та членам її родини житловим будинком з надвірними господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою 2110100000:31:003:0156 шляхом вселення її та членів її родини у вказаний будинок та зобов'язати ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 надати ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 ключі від замка вхідних воріт, хвіртки, замка вхідних дверей зазначеного будинку та допоміжних приміщень.
Усунути перешкоди які здійснює ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 у володінні та користуванні ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 та членам її родини житловим будинком з надвірними господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою 2110100000:31:003:0156 шляхом встановлення наступного порядку користування будинком з надвірними спорудами та ділянкою: виділивши згідно судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 22.10.2020 № 147 ФОП ОСОБА_3 в користування ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 та членам її родини на її 1/2 частку у спільній частковій власності в житловому будинку АДРЕСА_2 приміщення які розташовані на першому поверсі будинку: житлова кімната 11,2 м2, житлова кімната 18,0 м2, кухня 15,4м2, суміщений санвузол - 4,3 m2, коридор - 2,7м2 а також підвальні приміщення 2,8 m3 та 6,9 m2, усього площею 61,3 m2, земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 177,5 m2 (позначена на плані експертизи літерою S1), надвірні споруди, а саме сарай літ. «Д», та навіс літ. «Ж» гаражу, літ. «З», що знаходяться на земельній ділянці 2110100000:31:003:0156, залишивши в користуванні ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на його 1/2 частку у спільній частковій власності в житловому будинку АДРЕСА_1 приміщення, які розташовані на першому поверсі будинку - тамбур зі сходами 6,8м2, на мансардному поверсі: сходи на мансардний поверх 5,3 m2, приміщення (хол) 13,5 m2, житлова кімната - 30,4м2, кухня - 7,5м2, коридор - 4,1м2, суміщений санвузол -8,2 m2 усього площею 75,8 m2, земельну ділянку площею 177,5м2 (позначену на плані експертизи літ. S2), надвірні споруди сарай літ. «Б», що знаходяться на земельній ділянці 2110100000:31:003:0156; залишивши спільному користуванні та володінні ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , членів її родини та ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 приміщення на першому поверсі - 2,2 m2 та земельну ділянку площею 143,6м2 позначену на плані експертизи S С..К.
Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 безпідставно збережені кошти-у розмірі - 947 370,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати.»
Поряд з цим, недоліки на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви усунуто частково. Так, позивачем не додано актуального витягу про право власності на спірне нерухоме майно, відомостей щодо того що в апеляційній інстанції на розгляді перебуває справа № 308/12455/20 за позовом ОСОБА_1 , також позивачем не сплачено судовий збір за майнову вимогу. Крім цього до матеріалів позовної заяви додано ряд копій документів неналежної якості, що позбавляє встановити зміст таких документів.
Позивачем подано квитанцію зі сплати судового збору на суму 2 422,40 грн., а також клопотання про відстрочку сплати судового збору.
У клопотанні про відстрочку сплати судового збору, вказано на те, із покликанням на ч.1 ст. 136 ЦПК України та ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» що судовий збір складає за майнову вимогу 9473 грн. Судовий збір за немайнові вимоги позивачем сплачено 2422,40 грн. з розрахунку дві немайнові вимоги.
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з першого кварталу 2022р. по третій квартал 2024р. Позивач, працювала в липні, серпні, вересні 2023р. За три місяці вона отримала дохід 20776,81 грн. Як вказує позивач, інших доходів вона не отримує. 5 відсотків від суми доходу отриманого нею за період з першого кварталу 2022р. по третій квартал 2024р. складає 1038,84 грн. Сплата судового збору за майнову вимогу в розмірі 9473 грн наразі є сумою яку позивач неспроможна сплатити. ОСОБА_1 при цьому зазначає, що нею сплачено судовий збір за вимоги немайнового характеру в розмірі 2422,40грн. Позивач просить: прийняти сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру та відстрочити сплату судового збору за інші позовні вимоги до вирішення спору по суті. До вказаної заяви додано довідку про доходи сформованої в ДІЇ від 07.10.2024.
Відповідно до ч.1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
При цьому згідно ч.1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При цьому в ухвалі від 21.10.2024, суд звертає увагу на те, що позивач при обґрунтуванні клопотання про відстрочку сплати судового збору вказує що розмір судового збору за майнову вимогу, а саме 9473 грн., перевищує 5 відсотків від суми отриманих нею доходів з першого кварталу 2022 по третій квартал 2023 року, що складає 1038,84 грн.
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати повинно бути обґрунтованим. Особа, яка його заявляє, зобов'язана навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Зміст цих норм передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.
Так, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, суд зазначив, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної особи. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору фізичною особою за подання позовних заяв до суду є її обов'язком.
За нормами цивільно-процесуального законодавства, яке регулює сплату судового збору, передбачається, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження свого майнового стану позивачем надано відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з першого кварталу 2022р. по третій квартал 2024р. Позивач, працювала в липні, серпні, вересні 2023р. За три місяці вона отримала дохід 20776,81 грн..
Разом з тим, обставини, зазначені в клопотанні, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, а надані позивачем докази, за відсутності інших доказів, не є достатньою підставою для задоволення клопотання, оскільки такі дані об'єктивно не можна вважати загальною інформацію про майновий стан позивача та не являються беззаперечним доказом її скрутного матеріального становища та неможливості сплати нею судового збору.
В ухвалі від 21.10.2024, вказано на те, що позивач не надала даних про наявність чи відсутність у неї рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Так, враховуючи, що позивачем до клопотання не надано суду безспірних доказів на підтвердження її важкого майнового стану на дату звернення до суду з позовною заявою, а також обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, наявність виняткових випадків для застосування спеціальних заходів, приходжу до висновку про відмову позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
З огляду на зазначене, заявнику було вказано на необхідність надати інші докази на підтвердження зазначених ним обставин щодо важкого майнового стану або документ, що підтверджує сплату судового збору.
Суд постановив, відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні та користуванні та визначення порядку користування - залишив без руху, надавши позивачу строк три дні з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Суд констатує, що вказана ухвала про залишення позовної заяви без руху була направлена на вказану позивачем адресу. При цьому варто зауважити, що у зв'язку із відсутністю відомостей про отримання ухвали позивачем надісланої судом згідно супровідного листа від 21.10.2024, копія ухвали направлена повторно на адресу ОСОБА_1 06.11.2024.
Як вбачається з трекінгу відслідкування поштового відправлення рекомендовані листи направлені судом позивачу, були «Передані за зберігання Закінчення встановленого терміну зберігання».
Вказане свідчить про неотримання позивачем вказаних листів, саме через те, що вона не з'явилася до поштового відділення для отримання рекомендованого листа.
Суд вважає за необхідне вказати на те, що позивач є ініціатором звернення до суду із даним позовом, не цікавиться станом розгляду її справи. До суду із відповідною заявою про стан розгляду справи, отримання копій процесуальних документів не зверталася, про зміну адреси реєстрації/проживання не повідомляла.
Станом на 11.12.2024 недоліки на які вказано судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунуто, клопотання про надання додаткового строку для усунення недоліків від позивача по справі до суду не надходило.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При вирішенні питання про повернення позивачеві його заяви, судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Також, вважаю за необхідне повідомити заявника, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні та користуванні та визначення порядку користування,- вважати неподаною і повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош