Справа № 308/19586/24
про залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Закарпатській області (філія ГСЦ МВС - Головний сервісний центр МВС), військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення - встановлення факту знищення автомобіля,-
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою в порядку окремого провадження, про встановлення факту, що має юридичне значення - встановлення факту знищення автомобіля марки «SEAT», моделі «Cordoba», VIN- НОМЕР_2 , чорного кольору, державний реєстраційний номер російської федерації НОМЕР_3 , який був переданий на безоплатній основі військовій частині НОМЕР_1 .
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).
При прийнятті до свого провадження заяви, поданої в порядку окремого провадження, суддя вирішує питання відповідності її вимогам розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також загальним вимогам до заяви, передбаченим ст. 175 ЦПК України.
Як роз'яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.
Недотримання обов'язкових вимог до змісту заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Дослідивши зміст поданої заяви та додані до неї документи, вважаю, що заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст.175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частина 1 ст.315 ЦПК України містить перелік фактів, справи про встановлення яких можуть бути розглянуті судом.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р.«Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У заяві, серед іншого, повинні бути зазначені докази, що підтверджують факт та до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини (ст. 318 ЦПК України).
Крім того, заявник, посилаючись на вимоги п. 31 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 стверджує, що у неї виникла необхідність встановити вказаний факт, яка як вона не має правової можливості вивезти вказаний автомобіль за межі митної території України, в зв'язку з його знищенням.
При цьому, до заяви не долучено підтвердження, що заявник зверталася до відповідних органів щодо зняття автомобіля з реєстрації і їй було відмовлено у цьому.
Так, в Постанові Пленуму Верховного суду України від 1995 року, зі змінами «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в п. 3 указано, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
Окрім цього, заява подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно вимог ЦПК України звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред'явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Частиною 4 ст.177 ЦПК України вимагається додавати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 4 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року складає 3028 грн.
Отже, судовий збір за подання заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 605,60 грн. (3028х0,2 = 605,60).
Інформація про платіжні реквізити щодо сплати судового збору відображена, зокрема, на офіційному веб-порталі Судової влади України на сторінці Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за посиланням https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/zbr/.
Поряд з цим, статтею 9 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова, яка згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є єдиною державною (офіційною) мовою в Україні.
Також відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. Частина 3 ст.14 даного закону зауважує, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам ч. 3 ст. 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
Згідно ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа N 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).
Однак, як вбачається з додатків до заяви про встановлення факту, заявницею надано суду копії документів, викладених на іноземній мові, а саме: «Свидетелство о регистрации ТС «Certificat o immatrculation» 32 04 № 338406.
Згідно з ч.2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
При цьому, до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
З огляду на наведене вище, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, до матеріалів заяви необхідно долучити переклад вказаних документів на державну мову України. Засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу здійснюється нотаріально, в порядку, передбаченому статтею 79 ЗУ «Про нотаріат».
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, вважаю, що до даної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст.185 ЦПК України та залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаних недоліків.
Роз'яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Керуючись ст. ст.175,177,185 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Закарпатській області (філія ГСЦ МВС - Головний сервісний центр МВС), військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення - встановлення факту знищення автомобіля - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків заяви протягом п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз'яснивши при цьому, що вразі не усунення у визначений строк недоліків заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул