Справа №752/1079/24
Провадження №2/752/3108/24
11 грудня 2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Дураєвої А.О.,
представника позивача Демарчук Н.О.,
представника відповідача Голуба В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-поліс», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-
В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-поліс», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
13.05.2024 представник відповідача ПрАТ «СК «Інтер-поліс» Гусєв П.В. подав відзив на позовну заяву, в якому просив призначити судову автотоварознавчу експертизу, оскільки для правильного вирішення спору потрібні спеціальні знання.
На вирішення судової автотоварознавчої експертизи просив поставити наступне питання: Яка вартість матеріального збитку, нанесеному транспортного засобу «Рено», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 13.01.2023?
Проведення експертизи просив доручити Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС.
Представник позивача адвокат Демарчук Н.О. заперечувала проти задоволення клопотання, з підстав зазначених у письмових запереченнях.
Представник відповідача ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання та призначити судову автотоварознавчу експертизу.
Представник відповідача Гусєв П.В. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Розглянувши клопотання представника відповідача про призначення судової автотоварознавчої експертизи, проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 ст. 12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
За змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, обставин, для з'ясування яких необхідні спеціальні знання - висновки експертизи. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом про призначення відповідної експертизи.
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Вимоги до висновку експерта визначені у статті 102 ЦПК України. Зокрема, - частиною 2 цієї статті передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Згідно із частиною першою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Судова експертиза в цивільному процесі - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в цивільній справі, що перебуває у провадженні суду.
Необхідність призначення судової експертизи в цивільному процесі обумовлена, насамперед, необхідністю з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру, не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті.
При цьому, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Суд звертає увагу на те, що одним із принципів призначення судової експертизи є принцип доцільності.
Згідно з положеннями ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Відповідно до п. п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" звернута увага судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.
Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
На думку суду, подане клопотання не свідчить про те, що станом на момент його розгляду є об'єктивні підстави для призначення судової автотоварознавчої експертизи.
Суд звертає увагу, що матеріали цивільної справи містять копію висновку експерта №4202/23 від 25.02.2023, копію звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 13.01.2023, а також докази відновлення транспортного засобу та понесення витрат на таке відновлення, а тому в даному випадку відсутня сукупність умов за наявності яких суд призначає експертизу.
Призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами, натомість представник позивача заперечувала проти його задоволення.
У зв'язку з вищенаведеним, зважаючи на відсутність об'єктивних підстав для призначення експертизи, наявність у матеріалах справи висновку експерта, звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу та докази відновлення транспортного засобу, незгоди представника позивача з проведенням судової автотоварознавчої експертизи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача адвоката Гусєва Павла Володимировича про призначення судової автотоварознавчої експертизи.
Керуючись ст.ст. 2, 95, 103, 252, 253, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,
Клопотання представника відповідача адвоката Гусєва Павла Володимировича про призначення судової автотоварознавчої експертизи залишити без задоволення.
Ухвала окремо оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
Ухвала складена 11.12.2024.
Суддя Ж. І. Кордюкова