Справа № 308/9785/24
27 листопада 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Крегул М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Микуланинець О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом адвоката Романенка Олександра Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про стягнення недоотриманої пенсії,
Адвокат Романенко О.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 22.10.2021 року Закарпатський окружний адміністративний суд по справі № 260/4187/21 за позовом ОСОБА_2 до ГУ ПФ України в Закарпатській області ухвалив судове рішення, яке набрало законної сили 22.11.2021 року, зокрема визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у перерахунку основного розміру пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за листопад 2019 року, на прирівняній до його посади на день звільнення зі служби - посади поліцейського від 03.09.2021р. за № 33/27-1113 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року за № 2262- XII; Зобов'язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату основного розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_2 за вислугу років обчисленого на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року на прирівняній до його посади на день звільнення зі служби - посади поліцейського від 03.09.2023р. за № 33/27-1113 виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» з 01 грудня 2019 року, з урахуванням проведених виплат.
26.11.2021 року на виконання вказаного рішення суду, видані виконавчі листи № 260/4187/21/2021, які 10.12.2021 представником стягувана для виконання відповідно скеровані до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) та Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області.
Також на виконання цього рішення суду ГУ ПФ України згідно листа від 28.03.2024 за № 0700-0504-8/21204 обліковано в електронній пенсійній справі заборгованість з пенсійного забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.12.2019 року по 31.12.2021 року в сумі - 135 735,75 грн.
Окрім цього, 26.05.2023 року Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив рішення по справі № 260/3068/23 за позовом ОСОБА_2 , до ГУ ПФ України в Закарпатській області, ухвалив судове рішення, яке набрало законної сили 26.06.2023 року. Суд вирішив: визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні з 01.01.2022 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; Зобов'язати ГУ ПФУ нарахувати та виплатити ОСОБА_2 з 01.01.2022 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
28.06.2023 року на виконання цього рішення суду, Закарпатським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи № 260/3068/23/2023, які 04.07.2023 представником стягувана для виконання відповідно скеровані до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області.
У свою чергу, на виконання цього рішення суду ГУ ПФ України згідно листа від 28.03.2024 за № 0700-0504-8/21177 обліковано в електронній пенсійній справі заборгованість з пенсійного забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.01.2022 року по 30.07.2023 року в сумі - 38 000,00 грн.
28.07.2023 року на стадії виконання судового рішення стягувач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Закарпатська область, Міжгірський район, селище міського типу Міжгір'я, помер. Місце смерті: Україна, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, у віці 56 років.
23 серпня 2023 року, державним нотаріусом Першої ужгородської державної нотаріальної контори Ластівкою А.В. заведена Спадкова справа за № 134/23 спадкодавця: ОСОБА_2 , яка зареєстрована в Спадковому реєстрі за № 71131213. Спадкоємцем майна ОСОБА_2 є його дружина: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , що мешкає в АДРЕСА_1 .
Спадкове майно складається з невиплаченої пенсії, що зберігається в Головному управлінні пенсійного фонду України в Закарпатській області у сумі 173 735,75 грн.
17.05.2024 року до ГУ ПФУ подано заяву про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера.
Разом з тим, ГУ ПФ України відмовило у виплаті позивачу суми коштів зазначених у свідоцтві про право на спадщину за законом через порушення позивачем шестимісячного строку звернення до ГУ ПФУ із заявою про їх виплату, не винесення судом відповідно до ст. 379 КАСУ рішення про заміну сторони у виконавчому провадженні та відсутність належного документу що підтверджує сумісне проживання колишнього подружжя ОСОБА_3 .
Позивач не погоджується із даною відмовою, у в'язку з цим просить Стягнути з ГУ ПФ України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 , недоотриману пенсію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Ужгород, у віці 56 років, про що 31 липня 2023 року складено відповідний актовий запис № 996 в розмірі - 173 735,75 (сто сімдесят три тисячі сімсот тридцять п'ять грн. 75 коп.) гривень відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 лютого 2024 року зареєстрованого у спадковому реєстрі за № 72055801, виданого державним нотаріусом Першої ужгородської державної нотаріальної контори Ластівкою А.В. на бланку серії НСО № 855575.
12.07.2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, доводи якого зводяться до того, що позивачем порушено шестимісячний строк на звернення із заявою щодо отримання недоотриманої пенсії померлого, оскільки така із відповідно заявою звернулася 17.05.2024 року, коли ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.06.2024 року відкрито провадження у справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 30.09.2024 року закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, однак 27.11.2024 року через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача ОСОБА_4 , в якій просить розгляд справи провести без участі представника відповідача, позовні вимоги не визнають, просить відмовити у задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, виходячи з їх належності та допустимості, суд виходить з наступного.
Позивач ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі ОСОБА_2 ), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 17.06.2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 помер у віці 56 років, про що 31 липня 2023 року складено відповідний актовий запис № 996, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 31.07.2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
26.02.2024 року державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори Ластівкою А.В. видане позивачеві ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстроване в реєстрі № 3-76, спадкова справа № 134/2023 заведена за померлим ОСОБА_2 .. Спадкове майно складається з: невиплаченої пенсії, що зберігається в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області у сумі 173735,75 грн. (сто сімдесят три тисячі сімсот тридцять п'ять грн. 75 коп.), що належала померлому на підставі рішень Закарпатського окружного адміністративного суду за № 260/4187/21 від 22.10.2021 року, за № 260/3068/23 від 26.05.2023 року та довідки за № б/н, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
20.05.2024 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФ України в Закарпатській області із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера за померлим чоловіком ОСОБА_2 ..
22.05.2024 року ГУ ПФ України в Закарпатській області прийняло рішення №7 про відмову у призначенні недоотриманої пенсії ОСОБА_1 за померлим чоловіком ОСОБА_2 через невиконання умов ст. 61 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 379 КАС України та п. 13. Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30 січня 2007 року (зі змінами).
Разом з тим, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 року по справі № 260/4187/21 за заявою про заміну сторони стягувача в адміністративному провадженні у справі за позовом ОСОБА_2 , в особі адвоката Романенка Олександра Івановича до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено у задоволенні заяви, оскільки вимоги заявника є зобов'язальними і такі нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
Також ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 року по справі № 260/3068/23 відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Романенка Олександра Івановича про заміну сторони.
Окрім цього судом встановлено, що на момент смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про кількість зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 3962/13-21 від 11.09.2023 року виданою відділом реєстрації місця проживання департаменту забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ужгородської міської ради.
Згідно довідки виданої головою Правління ОСББ «Рафанда» Непійпової В.Д. №14 від 16.08.2023 року слідує, що ОСОБА_1 проживала разом із своїм чоловіком ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 . Станом на день видачі довідки ОСОБА_1 , проживає за вищевказаною адресою.
Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з вимогами ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до вимог ст. 61 ч.ч. 1-3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Відповідно до вимог ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до вимог ст. 52 цього Закону сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у ч. 2 ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до вимог ст. 91 ч. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положення ст. 52 ч. ч. 2 та 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ст. 46 ч. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Враховуючи встановлене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимоги статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.
В рішеннях у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов'язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).
В контексті вказаної практики суд вважає обґрунтування цього рішення достатнім.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1737,36 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1218, 1219, 1261 ч. 1 ЦК України, ст. 61 ч. ч. 1 - 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. ст. 46, 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 91 ч. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд -
Позовну заяву - задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 20453063, місцезнаходження: Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, пл. Народна, 4) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), недоотриману пенсію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Ужгород, у віці 56 років, про що 31 липня 2023 року складено відповідний актовий запис № 996 в розмірі - 173 735,75 грн. (сто сімдесят три тисячі сімсот тридцять п'ять грн. сімдесят п'ять коп.) в порядку спадкування.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1737,36 грн.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 20453063, місцезнаходження: Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, пл. Народна, 4).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Час та дата складання повного тексту ухвали 06.12.2024 року о 16 год. 25 хв.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул