Справа №: 630/1267/24
Провадження № 3/630/356/24
Іменем України
10 грудня 2024 рокум. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі судді Зінченка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 126 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 012119 від 22.11.2024 ОСОБА_1 22.11.2024 о 21 год. 57 хв. в м. Люботин, Харківської області на перехресті вул. Злагоди - Деповської керував т.з. Шкода Фабія н.з. НОМЕР_1 , при цьому постановою про встановлення тимчасового обмеження у праві керування т.з. від 05.08.2024 Дергачівським ВДВС у Харківському районі, Харківської області ВП №48768757, на водія було встановлено тимчасове обмеження у праві керування т.з., що передбачено відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав та пояснив, що про наявність постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві керування т.з. від 05.08.2024 йому було не відомо, також просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Так, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Аналізуючи диспозицію зазначеної норми, суд приходить до висновку, що одним із елементів, який має бути доведений органом, уповноваженим на складання протоколу за даною статтею, яким у даному випадку є Національна поліція, є наявність обізнаності особи про таке обмеження. Особа повинна бути поінформована про існування тимчасового обмеження, інакше її дії не можуть кваліфікуватися як свідоме порушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КпАП України обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з ч .9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (п. 2 ч. 9 ст. 71), які надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного дня з дня їх винесення.
ОСОБА_1 стверджує, що не був обізнаний про наявність постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві керування т.з. від 05.08.2024 ВП № 48768757, про її наяність він дізнався від працівника поліції у день складання протоколу. Це ж вбачається і з доданого до протоколу відеозапису з місця зупинки автомобіля.
Доказів на підтвердження обізнаності ОСОБА_1 з постановою щодо застосування до нього відповідного обмеження, порушення якого є наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності, суду не надано.
Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення додано постанову про встановлення обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного ввиробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами від 05.08.2024, а постанову, якою ОСОБА_1 обмежено у керуванні т.з. матеріали справи не містять.
Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо недоведеності наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Керуючись ст.247, 283-285, 294, 307, 308 КУпАП суддя
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. В. Зінченко