Справа № 127/32613/24
Провадження № 1-кп/127/904/24
11.12.2024 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2024 за № 12024020010001432, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сорока Іллінецького району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 18.08.2024 року о 03 год. 50 хв., проходячи повз домоволодіння № 2 по вул. Хлібній в м. Вінниці, помітив припаркований поруч з даним домоволодінням, належний ОСОБА_6 , мотоцикл марки «SUZUKI SV650», жовтого кольору, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , вартість якого відповідно до висновку експерта, станом на 18.08.2024, складала 98 548,65 грн., після чого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи протиправність та караність своїх злочинних дій та упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 , діючи умисно та проти волі власника, підійшов до вищевказаного мотоцикла та сів на нього. Після чого, не запускаючи двигун, із застосуванням фізичної сили, привів в рух транспортний засіб та залишив місце вчинення злочину, таким чином розпорядився ним на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 завдав ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 98 548,65 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні злочину визнав та показав, що дійсно вчинив даний злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд його суворо не карати, про вчинене жалкує та завіряє суд, що подібне більше не повториться, завдану потерпілому шкоду відшкодував, просить призначити мінімальну міру покарання.
У судове засідання потерпілий ОСОБА_6 , який належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не прибув, однак надав до суду заяву, в якій просив судовий розгляд кримінального провадження здійснювати без потерпілого, завдану шкоду йому відшкодовано, претензій до обвинуваченого не має.
Відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечують проти проведення судового розгляду без потерпілого, вважає за можливе проведення судового розгляду без потерпілого.
Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих його даних, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
Допитавши обвинуваченого, який визнав себе винним та добровільно повідомив суду обставини вчинення злочину, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
За таких обставин суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує положення ст. 12 Кримінального кодексу України, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який несудимий, непрацевлаштований, неодружений, характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Крім того, при призначенні покарання суд враховує відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що у вчиненому він щиро кається, завіряє суд, що подібне більше не повториться, просить вибачення за вчинене.
Обставинами, які, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 66 Кримінального кодексуУкраїни, при призначенні покарання суд визнає такою, що його пом'якшує, обставину, не зазначену в частині першій цієї статті, а саме, визнання вини.
Обставиною, яка, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Також суд враховує відсутність будь-яких майнових вимог потерпілого до обвинуваченого та позицію потерпілого, який на суворому покаранні обвинуваченого не наполягає.
Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчиненене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, дотримуючись при цьому загальних принципів, встановлених законом, щодо призначення покарання.
При цьому суд враховує особу обвинуваченого, який несудимий, непрацевлаштований, неодружений, характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Також суд враховує відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що у вчиненому він щиро кається, жалкує про вчинене, відшкодував завдану шкоду та завіряє суд, що подібне більше не повториться.
Зазначені обставини, на думку суду, є такими, що свідчать про усвідомлення обвинуваченим вчиненого ним злочину та щире розкаяння.
Суд вважає, що вище викладені обставини дають підстави вважати можливим виправлення обвинуваченого без реального відбуття покарання.
Отже, враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України, з урахуванням положень ст. 75 Кримінального кодексу України, із звільненням обвинуваченого від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього згідно ст. 76 Кримінального кодексу України обов'язки.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.09.2024 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби до 29.10.2024 з покладенням відповідних обов'язків.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.10.2024 продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби до 21.12.2024 з покладенням відповідних обов'язків.
Суд, враховуючи обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, призначене судом покарання, вважає, що запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 , у виді домашнього арешту у певний період доби з покладенням відповідних обов'язків слід скасувати.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2024 на вилучені під час огляду місця події 20.08.2024 мотоцикл марки «SUZUKI SV650» жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , із пошкодженнями, 10 слідів пальців рук, слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цих заходів відпала потреба.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2024 на вилучені під час огляду місця події 20.08.2024, кросівки чорного кольору з логотипом «НАЙК» та підошвою білого кольору з чорними вставками 43 розміру, чорні джинсові шорти 32 розміру на яких знаходиться чорний шкіряний ремінець з металевою бляхою, білу футболку фірми «НАЙК», поміщені до спеціального пакету НПУ QYH 0069447, слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цих заходів відпала потреба.
На підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експертів: висновок експерта № 2627/24-21 від 26.08.2024 в розмірі 1 893 грн. 20 коп., № СЕ-19/102-24/16743-Д від 23.08.2024 в розмірі 1 514 грн. 56 коп., в загальному розмірі 3 407 грн. 58 коп.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.
Керуючись статтями 50, 65-67, 75, 76 Кримінального кодексу України, статтями 100, 124, 174, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов'язки.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 , у виді домашнього арешту у певний період доби - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експертів в загальному розмірі 3 407 (три тисячі чотириста сім) грн. 58 коп.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2024 на вилучені під час огляду місця події 20.08.2024 мотоцикл марки «SUZUKI SV650» жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , із пошкодженнями, 10 слідів пальців рук - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2024 на вилучені під час огляду місця події 20.08.2024, кросівки чорного кольору з логотипом «НАЙК» та підошвою білого кольору з чорними вставками 43 розміру, чорні джинсові шорти 32 розміру на яких знаходиться чорний шкіряний ремінець з металевою бляхою, білу футболку фірми «НАЙК», поміщені до спеціального пакету НПУ QYH 0069447 - скасувати.
Речові доказ у кримінальному провадженні - кросівки чорного кольору з логотипом «НАЙК» та підошвою білого кольору з чорними вставками 43 розміру, чорні джинсові шорти 32 розміру на яких знаходиться чорний шкіряний ремінець з металевою бляхою, білу футболку фірми «НАЙК», поміщені до спеціального пакету НПУ QYH 0069447, які, відповідно до постанови слідчого про визнання речовими доказами від 21.08.2024 та квитанції № 1833 (без дати), передані до камери зберігання речових доказів Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області - повернути власнику ОСОБА_3 .
Речовий доказ у кримінальному провадженні - мотоцикл марки «SUZUKI SV650» жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 із пошкодженнями, який, відповідно до постанови слідчого про визнання речовим доказом від 21.08.2024 та розписки від 20.08.2024 переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити власнику ОСОБА_6 .
Речові докази у кримінальному провадженні - 10 слідів пальців рук, які знаходилися на мотоциклі марки «SUZUKI SV650» жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , які, відповідно до постанови слідчого про визнання речовими доказами від 21.08.2024, передані до камери зберігання речових доказів Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Суддя