Справа № 953/110/24
н/п 1-в/953/436/24
"11" грудня 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова подання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова про вирішення питання про заміну покарання у вигляді арешту на більш м'яке покарання щодо засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ватутіне, Звенігородського району Черкаської області, не одруженого, з середньою технічною освітою, не працевлаштованого, не маючого на утриманні малолітніх осіб та осіб похилого віку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 19.05.2023 Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт, к.т. НОМЕР_1 , за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,
Прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова подано подання про вирішення питання про заміну покарання у вигляді арешту на більш м'яке покарання засудженому ОСОБА_3 . В обґрунтування подання зазначив, що вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.01.2024 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначено покарання у виді одного місяця арешту. Відповідно до ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України шляхом повного приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 19.05.2023 року остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) місяця 23 (двадцяти трьох) днів арешту.
28 березня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» № 3342-IX від 23.08.2023, яким внесено зміни до ст. 60 КК України, що виключає застосування покарання у виді арешту. Цей вирок не був виконаний, оскільки покарання у виді арешту, яке призначено засудженому ОСОБА_3 відносно осіб, що не є військовослужбовцями, скасовано, тому слід замінити йому покарання у виді арешту на більш м'яке покарання.
Прокурор ОСОБА_4 подав заяву, якою клопотання підтримав, просив розглядати за його відсутності.
Засуджений ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, про дату та час судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення, яке повернулось до суду з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, суд дійшов такого висновку.
Суд дійшов до висновку, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.01.2024 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначено покарання у виді одного місяця арешту. Відповідно до ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України шляхом повного приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 19.05.2023 року остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) місяця 23 (двадцяти трьох) днів арешту.
Згідно повідомлення ВП ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, виконати вирок Київського районного суду м. Харкова від 10.01.2024 року відносно ОСОБА_3 не має можливості, так як арештні дома на територіях установ виконання покарань та слідчих ізоляторів було ліквідовано.
23 серпня 2023 року був прийнятий Закон України № 3342-IX «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань», який набрав чинності 28 березня 2024 року.
Вказаним Законом внесено зміни до ст. 60 КК України, яка викладена в такій редакції: «Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого військовослужбовця в умовах ізоляції на гауптвахті і встановлюється на строк від одного до шести місяців. Арешт не застосовується до вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до семи років».
Таким чином, покарання у виді арешту не може застосовуватись до осіб, які не є військовослужбовцями.
Також, цим Законом додано новий вид покарання, а саме пробаційний нагляд, який полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Відповідно до п. 23 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» КК України, з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» засудженим, які відбувають покарання у виді арешту в арештних домах, замінити невідбуту частину покарання на інший вид покарання відповідно до статті 72 цього Кодексу.
Санкцією ч. 2 ст. 389 КК України (в редакції Закону України № 3342-IX від 23.08.2023) передбачено такі види покарання: пробаційний нагляд на строк до трьох років або обмеження волі на той самий строк.
Пунктом 2 частини 1 статті 72 КК України (в редакції Закону України № 3342-IX від 23.08.2023) передбачено, що одному дню арешту відповідають два дні пробаційного нагляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч. 3 ст. 74 КК України, призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Оскільки внесеними Законом України № 3342-IX від 23.08.2023 року змінами до КК України виключено з санкції ч. 2 ст. 389 КК України покарання у виді арешту, суд дійшов висновку про необхідність заміни засудженому ОСОБА_3 невідбутої частини покарання у виді арешту на пробаційний нагляд відповідно до вимог ст. 72 КК України, виходячи із співвідношення, що одному дню арешту відповідають два дні пробаційного нагляду.
Таким чином, подання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова про вирішення питання про заміну покарання у вигляді арешту на більш м'яке покарання засудженому ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 72, ч. 3 ст. 74 КК України, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд
Подання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова про вирішення питання про заміну покарання у вигляді арешту на більш м'яке покарання засудженому ОСОБА_3 - задовольнити.
На підставі ч. 1 ст. 72, ч. 3 ст. 74 КК України замінити засудженому ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.01.2024 року у виді 1 (одного) місяця 23 (двадцяти трьох) днів арешту на покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (трьох) місяців 16 (днів) з покладенням на ОСОБА_3 передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України обов'язків: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київського районного суду м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1