ЄУН 932/11762/24
Провадження №3/932/5113/24
іменем України
11.12.2024 суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Салькова Віра Сергіївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділення поліції №2 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянки України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №219142 від 10.10.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КпАП України ОСОБА_1 . Згідно з даним протоколом 06.07.2024 о 18-30 за адресою: с. Білокузьминівка, вул. Садова, 28, неповнолітній ОСОБА_2 керував транспортним засобом, не маючи права керування, чим порушив вимоги ч.2 ст.126 КпАП України, але не досяг віку для притягнення до адміністративної відповідальності, тому до відповідальності притягується його матір ОСОБА_1 .
До суду ОСОБА_1 не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, повідомлялася у встановлений законом спосіб про дату, час і місце розгляду справи.
Беручи до уваги необов'язковість участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді судом справи за ч.3 ст.184 КпАП України, вважаю за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи, вважаю за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення, виходячи з такого.
Відповідно до ст.245 КпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, що являє собою сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Статтею 280 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КпАП України.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
До того ж, згідно з ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Так, протокол про адміністративне правопорушення серії відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.184 КпАП України складений 10.10.2024. Відповідно до ч.2 ст.254 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол про адміністративне правопорушення, в разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Як зазначено у вищенаведеному протоколі, правопорушення було вчинене 06.07.2024, і того ж дня виявлене, оскільки неповнолітній ОСОБА_2 постраждав внаслідок ДТП, про обставини якого були внесені відомості до ЄРДР.
Між встановленням особи, яка вчинила правопорушення, та складанням адміністративного протоколу щодо цієї особи минуло більше 3 місяців, що значно перевищує встановлений законом строк у 24 години для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було здійснене всупереч нормам закону з порушенням строку його складення, що тягне за собою недопустимість даного протоколу як джерела доказів у справі та, відповідно, неможливість посилатися на нього під час ухвалення рішення.
За змістом статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, крім винятків, визначених статтею 258 цього Кодексу, протокол про адміністративне правопорушення є основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення, є документом, який є підставою для фактично висунутого обвинувачення. Будь-який інший документ не в змозі його замінити і не має для розгляду справи про адміністративне правопорушення того юридичного наслідку, яким наділений законодавством протокол про адміністративне правопорушення. При розгляді справи інші докази мають братись судом до уваги лише у сукупності із протоколом про адміністративне правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного відсутня можливість поза розумним сумнівом встановити наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КпАП України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Оскільки склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 не встановлений, є необхідним провадження у справі закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,9,247,251,279,280,283-285 КпАП України, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КпАП України.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її прийняття.
Суддя: В.С. Салькова