Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3656/24
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківського обласного центру зайнятості (61068, м. Харків, вул. Громадського Олега, буд. 1-А, ідентифікаційний код 03491277) в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 137-А, ідентифікаційний код (ВП) 45149645)
до Фізичної особи - підприємця Сафієва Карамет Ашир огли ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення 6080,42 грн
без виклику учасників справи
Харківський обласний центр зайнятості в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Сафієва Карамет Ашир огли про стягнення з відповідача на користь Харківського обласного центру зайнятості суми коштів виплачених як допомога по частковому безробіттю в сумі 6080,42 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 3028,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок подання недостовірних відомостей щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину за період з 01.10.2019 по 31.03.2020 фізичною особою - підприємцем Сафієвим Карамет Ашир огли незаконно отримано допомогу по частковому безробіттю на період карантину в сумі 6080,42 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.10.2024 залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3656/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз'яснено відповідачу, що згідно ст.251 ГПК України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений строк, справа згідно з ч.9 ст.165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України - п'ять днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України - п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив.
08.11.2024, у встановлений строк, через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№28223), в якому він просить в позові відмовити наполягаючи зокрема на тому, що позивач звернувся із позовною заявою після спливу строків визначених ст. 257 ЦК України, оскільки з часу виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину платіжним дорученням №15716 від 08.09.2020, оплачене 09.09.2020, минуло 4 роки 1 тиждень та 4 дні. Наполягає на тому, що 24.07.2020 під час звернення до Харківського міського центру зайнятості надавалися квитанції про сплату єдиного соціального внеску, які матеріали справи не містять. На підтвердження сплати цих внесків відповідачем до відзиву надано довідки форми ОК5 та ОК7 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно яких відповідачем сплачено єдині соціальні внески за 2019 рік та 2020 рік, за виключенням березня, квітня та травня місяця 2020 року.
14.11.2024, у встановлений строк, до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№28748), в якій позивач вважає доводи відповідача у відзиві необгрунтованими. Вважає, що відповідачем невірно застосовані норми ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" та Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-21 затвердженого постановою КМУ від 22.04.2020 № 306, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 600.
Доводи відповідача про те, що 24.07.2020 під час звернення до Харківського міського центру зайнятості ним надавалися квитанції про сплату єдиного соціального внеску позивач вважає такими, що не відповідають дійсності, оскільки переліком документів, визначених пунктом 9 Порядку, подання фізичними особами-підприємцями квитанцій про сплату єдиного внеску не передбачено, та вважає, що надані відповідачем до відзиву довідки за формами ОК-5 та ОК-7, сформовані 30.10.2024, не можуть підтвердити сплату єдиного внеску у повному обсязі за період з 01.10.2019 по 29.02.2020 на дату звернення до центру зайнятості - 24.07.2020.
Щодо доводів відповідача про сплату у повному обсязі єдиного внеску за період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року до виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину платіжним дорученням від 08.09.2020 № 15716 позивачем зазначено, що останній платіж по сплаті єдиного внеску за вказаний період було здійснено 17.08.2020 згідно листа ГУ ДПС у Харківській області від 20.12.2021 № 32414/5/20-40-24-16-17. Тоді як в довідці про сплату єдиного внеску доданій відповідачем до заяви про надання допомоги по частковому безробіття на період карантину станом на 24.07.2020 підтверджував сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2019 по 31.03.2020 у повному обсязі. Отже, на дату звернення до центру зайнятості 24.07.2020 відповідачем ЄСВ за період з жовтня по лютий 2020 року не було сплачено у повному обсязі.
За твердженням позивача, позовну заяву подано у межах строку позовної давності, оскільки позивачу стало відомо про порушення свого права з дня складання акту № 10480 перевірки відомостей поданих відповідачем для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину 27 січня 2022 року, яким було встановлено подання відповідачем недостовірних даних щодо сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2019 по 31.03.2020 у зв'язку з чим наказом Харківського міського центру зайнятості від 27.01.2022 було прийнято рішення про повернення коштів виплачених як допомога по частковому безробіттю на період карантину фізичною особою-підприємцем Сафієвим Карамет Ашир огли. Отже, перебіг позовної давності розпочався з 27.01.2022, а позовну заяву подано 20.09.2024, тобто у межах строку позовної давності. Натомість, відповідач помилково вважає, що перебіг позовної давності розпочався від дня виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину від 09.09.2020 (платіжне доручення № 15716 від 08.09.2020).
22.11.2024, у встановлений строк, через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло заперечення (вх.№29458), в якому просить в позові відмовити, наполягаючи зокрема на тому, що 24.07.2020 під час звернення до Харківського міського центру зайнятості надавалися квитанції про сплату єдиного соціального внеску, які матеріали справи не містять, однак спеціаліст центру зайнятості їх перевіряв та наполягає на тому, що відповідач діяв добросовісно та не мав умислу на надання недостовірних даних про сплату єдиного соціального внеску, оскільки на підтвердження сплати єдиного соціального внеску та подання достовірних документів при зверненні 24.07.2020 за допомогою по частковому безробіттю на період карантину надає звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб, звіт про суми нарахованого єдиного внеску форма №Д5 (річна) та квитанцію №2 про результати обробки податковою звітів за 2019-2020 роки, що підтверджуються довідкою форми ОК5 та ОК7 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображають сплату, декларування, нарахування та зарахування єдиного соціального внеску на відповідні рахунки. Оскільки сплата єдиного соціального внеску без відповідної звітності не списує сплачені кошти та створює формальні підстави для неврахування їх у розрахунках, тобто сплата здійснена, але не відображена у звітності (декларації), такі кошти не враховуються автоматично, оскільки органи, які адмініструють єдиного соціального внеску, зокрема Державна податкова служба, опираються саме на дані звітності. Кошти залишаються на рахунках Державної податкової служби та не зараховуються як виконані зобов'язання. Згідно вищезазначених документів, відповідачем сплачено єдині соціальні внески за 2019 рік та 2020 рік за виключенням березня, квітня та травня місяця 2020 року відповідно до п. 9 прим. 10 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд зобов'язаний вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду.
Наказом Міністерства економіки України №4132 від 24.10.2022 "Про реорганізацію державних органів Державної служби зайнятості" прийнято рішення реорганізувати Харківський міський центр зайнятості шляхом приєднання до Харківського обласного центру зайнятості (адреса: 61068, м. Харків, вул. Громадського Олега, 1А, код ЄДРПОУ 03491277) та установлено, що Харківський обласний центр зайнятості є правонаступником усіх майнових та немайнових прав Харківського міського центру зайнятості.
Відповідні відомості про перебування Харківського міського центру зайнятості у стані припинення та про створення Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.
У розумінні ч. 1 ст. 104 ЦК України в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Наказом Харківського обласного центру зайнятості № 863 від 15.12.2022, створено Харківську філію Харківського обласного центру зайнятості.
Харківська філія Харківського обласного центру зайнятості є відокремленим підрозділом регіонального центру зайнятості та виконує функції, покладені на неї регіональним центром зайнятості, виконує завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту населення від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначені законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення".
Як свідчать матеріали справи, 24 липня 2020 року фізична особа-підприємець Сафієв Карамет Ашир огли звернувся до Харківського міського центру зайнятості (правонаступник - Харківський обласний центр зайнятості в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості) із заявою про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, у зв'язку з зупиненням діяльності з 27 квітня 2020 року відповідно до ст. 47-1 Закону України “Про зайнятість населення» (далі - Закон) та Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 306 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 600) (далі - Порядок).
На підставі поданої фізичною особою-підприємцем Сафієвим Карамет Ашир огли заяви та доданих до неї документів, а саме: засвідченої копії наказу № 1 від 26.04.2020 про зупинення діяльності з 27 квітня 2020 року; відомості про фізичну особу - підприємця, який є застрахованою особою, щодо якого виконуються вимоги ч. 3 ст. 47-1 Закону України “Про зайнятість населення» за формою згідно Додатку 2 до Порядку (далі - Відомості); довідки про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2019 по 31.03.2020 у повному обсязі, Харківським обласним центром зайнятості 28.07.2020 прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину (наказ від 28.07.2020 № 1564).
Відповідно до п. 15 Порядку та наданою фізичною особою-підприємцем Сафієвим Карамет Ашир огли Відомості від 24.07.2020 № 2 (за формою згідно Додатку 2 до Порядку) за період з 27.04.2020 по 30.06.2020 на рахунок фізичної особи-підприємця платіжним дорученням від 08.09.2020 № 15716 перераховано допомогу по частковому безробіттю в сумі 6080,42 грн.
З метою здійснення перевірки відомостей та документів, поданих відповідачем для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, керуючись п. 21 Порядку, Харківським міським центром зайнятості направлено запит щодо сплати єдиного внеску платниками, які отримали допомогу по частковому безробіттю, на який 29.12.2021 отримано лист Головного управління ДПС у Харківській області № 32414/5/20-40-24-16-17 від 20.12.2021.
На підставі вищезазначеного листа Головного управління ДПС у Харківській області № 32414/5/20-40-24-16-17 від 20.12.2021 встановлено, що відповідачем на дату звернення до Харківського міського центру зайнятості 24.07.2020 для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину було надано недостовірні відомості щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме в доданій до заяви довідці про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, наданої на підставі звітних відомостей за період з 01.10.2019 по 31.03.2020, значиться інформація про сплату ЄСВ в повному обсязі, тоді як відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області, за вказаний період ЄСВ станом на 24.07.2020 (дата звернення) сплачено не було вчасно, про що складений акт № 10480 від 27.01.2022.
Враховуючи вищенаведене, внаслідок подання недостовірних відомостей щодо сплати ЄСВ у довідці доданої до заяви про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину від 24.07.2020, фізичною особою-підприємцем Сафієвим Карамет Ашир огли незаконно отримано допомогу по часткового безробіттю на період карантину в сумі 6080,42 грн.
Харківським міським центром зайнятості прийнято наказ від 27.01.2022 № 44 "Про повернення коштів, виплачених як допомога по частковому безробіттю на період карантину ФО-П Сафієву К.А. огли" щодо вжиття заходів по поверненню коштів, виплачених як допомога по частковому безробіттю на період карантину відповідачем за період з 27.04.2020 по 30.06.2020 в сумі 6080,42 грн.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку, фізичній особі-підприємцю Сафієву Карамет Ашир огли направлено претензію про повернення коштів (в порядку ст. 222 ГК України) від 28.01.2022 № ХМЦЗ-02-853 про повернення на рахунок Харківського міського центру зайнятості в місячний строк коштів в сумі 6080,42 грн. рекомендованим листом № 6101304047987, який повернувся у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Однак за твердженням позивача, у місячний строк та на момент подання позовної заяви сума незаконно отриманої допомоги по частковому безробіттю на період карантину відповідачем на рахунок позивача не повернута, чим завдано шкоду Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення з відповідача на користь про стягнення з відповідача на користь Харківського обласного центру зайнятості суми коштів виплачених як допомога по частковому безробіттю в сумі 6080,42 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Харківський обласний центр зайнятості (позивач) є державною установою у централізованій системі державних установ державної служби зайнятості, яка виконує завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту населення від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначені Законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", та Закону України "Про зайнятість населення".
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19) № 540-ІХ від 30.03.2020 доповнено Закон України "Про зайнятість населення" статтею 47-1 "Допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2".
Відповідно до ч. 1 ст. 47-1 Закону (в редакції, що діяла на момент подання документів ФО-П) допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID -19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.
Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб'єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Відповідно до п. 19 Порядку фізична особа-підприємець, який є застрахованою особою, несе відповідальність за достовірність документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільове використання коштів Фонду відповідно до законодавства.
Отже статтею 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" та Порядком встановлено вичерпний перелік підстав для набуття права на допомогу по частковому безробіттю на період карантину, зокрема, надання звітності про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Згідно з абз. 2 п. 21 та п. 22 вищевказаного Порядку у разі виявлення факту подання фізичною особою-підприємцем, який є застрахованою особою, недостовірних документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, кошти, отримані фізичною особою-підприємцем, який є застрахованою особою, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої такій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину не надаються роботодавцям/фізичним особам-підприємцям, які є застрахованими особами, якими не дотримано вимоги статті 47-1 Закону та Порядку.
Відповідно до приписів ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Враховуючи вищенаведене, у неправомірних діях ОСОБА_1 наявні всі елементи складу правопорушення:
1) протиправна поведінка відповідача полягає в наданні недостовірних відомостей щодо сплати ЄСВ у повному обсязі за період з 01.10.2019 по 31.03.2020;
2) збитки - розмір виплаченої допомоги по частковому безробіттю ОСОБА_1 ;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками - є подання недостовірних відомостей щодо сплати ЄСВ, що призвело до безпідставної виплати допомоги по частковому безробіттю у сумі 6080,42 грн, та як наслідок спричинило завдання збитків центру зайнятості.
Отже матеріалами справи підтверджено, що внаслідок подання недостовірних відомостей щодо сплати ЄСВ у довідці, доданої до заяви про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину від 24.07.2020, відповідачем незаконно отримано допомогу по часткового безробіттю па період карантину в сумі 6080,42 грн. що не спростовано відповідачем.
Згідно зі ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають за цим Законом вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також ураховуючи те, що відповідачем позовні вимоги не спростовано, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення суми коштів виплачених як допомога по частковому безробіттю в сумі 6080,42 грн, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо тверджень відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що 24.07.2020 під час звернення до Харківського міського центру зайнятості ним надавалися квитанції на підтвердження своєчасної та повної сплати єдиного внеску за період з 01.10.2019 по 29.02.2020, які перевіряв спеціаліст центру зайнятості, суд зазначає наступне.
Пунктом 9 Порядку встановлено вичерпний перелік документів, з якими фізична особа-підприємець звертається до центру зайнятості:
1) заяву у довільній формі;
2) засвідчену фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
3) відомості щодо себе за формою згідно з додатком 2.
4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, подану фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, на підставі звітних відомостей, що надаються до Пенсійного фонду України або ДГІС, крім фізичних осіб - підприємців, які є застрахованими особами та відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому, відповідно до пункту 11 Порядку центрам зайнятості забороняється вимагати інші документи, ніж ті, що визначені цим Порядком.
Отже, переліком документів, визначених пунктом 9 Порядку, подання фізичними особами-підприємцями квитанцій про сплату єдиного внеску взагалі не передбачено.
При цьому, матеріали справи не містять ні квитанцій про сплату єдиного соціального внеску, ні доказів їх подання відповідачем 24.07.2020 під час звернення до Харківського міського центру зайнятості.
Отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами подання ним 24.07.2020 під час звернення до Харківського міського центру зайнятості квитанцій на підтвердження своєчасної та повної сплати єдиного внеску за період з 01.10.2019 по 29.02.2020.
При цьому, надані відповідачем до відзиву довідки за формами ОК-5 та ОК-7, сформовані 30.10.2024, не можуть бути належними доказами своєчасної та повної сплати єдиного внеску за період з 01.10.2019 по 29.02.2020 на дату звернення відповідача до центру зайнятості 24.07.2020, оскільки як зазначалося вище останній платіж по сплаті єдиного внеску за вказаний період було здійснено 17.08.2020 згідно листа ГУ ДПС у Харківській області від 20.12.2021 № 32414/5/20-40-24-16-17, що не спростовано відповідачем.
Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В даному випадку позивач міг довідатися про порушення свого права з 29.12.2021, коли було отримано лист Головного управління ДПС у Харківській області № 32414/5/20-40-24-16-17 від 20.12.2021.
Ураховуючи те, що перебіг позовної давності почався 29.12.2021, то на момент звернення позивача до суду з цим позовом (15.10.2024) строк позовної давності щодо позовних вимог не сплив.
Також суд зазначає, що відповідно п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила).
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 263 ЦК України у разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Так, згідно з п. 12 Постановою Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Також, відповідно до п. 7 Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2" №211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями), а також постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами та доповненнями) №1236 від 09.12.2020, в Україні встановлено карантин з 12.03.2020.
У той же ж час, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №651 від 27.06.2023, на всій території України відмінено карантин з 24 год. 00 хв. 30.06.2023, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, карантин на території України діяв у період з 12.03.2020 по 30.06.2023 та станом на момент звернення позивачем до суду з цим позовом, карантин відмінений.
Разом з цим, 24.02.2022 Російська Федерація розпочала воєнні дії на території України. Згідно із Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України доповнила розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України пунктом 19, згідно із яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 258, 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Ураховуючи викладене, позовна давність за заявленими позивачем позовними вимогами, яка була продовжена на строк дії карантину, після завершення карантину є продовженою на строк дії правового режиму воєнного стану.
Оскільки станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом правовий режим воєнного стану на території України продовжує свою дію, то на момент пред'явлення позивачем цього позову не сплив строк позовної давності щодо позовних вимог, а тому відповідна заява відповідача про застосування позовної давності не підлягає задоволенню.
За таких обставин, позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Ураховуючи те, що позов задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору в сумі 3028,00 грн покладаються на відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення", ст. 34, 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст. 256, 251, 263, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 4, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Сафієва Карамет Ашир огли ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Харківського обласного центру зайнятості (61068, м. Харків, вул. Громадського Олега, буд. 1-А, ідентифікаційний код 03491277) суму коштів виплачених як допомога по частковому безробіттю в сумі 6080,42 грн, а також судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "11" грудня 2024 р.
Суддя І.О. Чистякова