Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
03.12.2024м. ХарківСправа № 922/957/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова, м. Харків
до 1. Харківської міської ради, м. Харків , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АКЛОР", м. Харків
про визнання незаконними та скасування рішень
за участю представників сторін:
прокурора - Пєскова Ю.В., посвідчення № 072829 від 01.03.2023 року
відповідачів - 1. Руденко Д.Ю., посвідчення №2921, 2. Скриннік І.А., адвокат, ордер № 1047073 від 15.04.2024 року
Керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради і Товариства з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" про: визнання незаконним та скасування підпунктів 4.1, 4.2 пункту 4 додатку № 1 до рішення 35 сесії Харківської міськради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 22 квітня 2020 року № 2089/20; визнання незаконним та скасування підпунктів 1.1- 1.5 пункту 1 додатку № 1 до рішення 37 сесії Харківської міськради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 19 серпня 2020 року № 2230/20, з посиланням на положення статей 79, 83, 116, 124, 134, 135 Земельного кодексу України, статей 21, 377 Цивільного кодексу України, статей 6, 16 Закону України "Про оренду землі", статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 11 Закону України "Про будівельні норми", статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду своєю постановою касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити частково, рішення Господарського суду Харківської області від 30 червня 2021 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 922/957/21 скасував, а справу № 922/957/21 передав на новий розгляд до Господарського суду Харківської області, де на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 922/957/21 призначено до розгляду судді Жигалкіну І.П.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 серпня 2022 року залишено позов без розгляду.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури (вхідний 932Х/2) задоволено; ухвалу Господарського суду Харківської області від 09 серпня 2022 року у справі №922/957/21 скасовано; справу №922/957/21 передано на розгляд Господарського суду Харківської області.
08 грудня 2022 року справа № 922/957/21 надійшла до господарського суду Харківської області та передано судді Жигалкіну І.П.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 грудня 2022 року заяву про самовідвід судді Жигалкіна І.П у справі № 922/957/21 задоволено; матеріали справи № 922/957/21 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 грудня 2022 року визначено склад суду для розгляду даної справи - суддя Хотенець П.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 грудня 2022 року ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; почато у справі № 922/957/21 підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 16 січня 2023 року о 12:20 годин.
03 січня 2023 року електронною поштою, Товариством з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" подано клопотання (вхідний № 147) про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі № 925/1133/18.
03 січня 2023 року електронною поштою, Товариством з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" подано відзив (вхідний № 148) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.
05 січня 2023 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" подано клопотання (вхідний № 284) про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі № 925/1133/18.
05 січня 2023 року електронною поштою, Товариством з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" подано відзив (вхідний № 285) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 січня 2023 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі № 925/1133/18 задоволено та провадження по справі зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі № 925/1133/18.
18 січня 2023 року через канцелярію суду, Немишлянською окружною прокуратурою міста Харкова подано відповідь (вхідний № 1280) на відзив, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.
05 серпня 2024 року через систему "Електронний суд", Немишлянською окружною прокуратурою міста Харкова подано клопотання (вхідний № 19550) про поновлення провадження у справі, оскільки справу № 925/1133/18 було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду 11 червня 2024 року та прийнято рішення, яким задоволено касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури, постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 березня 2021 року скасовано, справу направлено до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду
12 серпня 2024 року через канцелярію суду, Немишлянською окружною прокуратурою міста Харкова подано клопотання (вхідний № 20236) про поновлення провадження у справі, оскільки справу № 925/1133/18 було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду 11 червня 2024 року та прийнято рішення, яким задоволено касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури, постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 березня 2021 року скасовано, справу направлено до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 серпня 2024 року провадження у справі № 922/957/21 поновлено та призначено підготовче засідання на 10 вересня 2024 року о 13:40 годин.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 вересня 2024 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 23 жовтня 2024 року; клопотання прокурора про відкладення розгляду справи задоволено та підготовче засідання відкладено на 30 вересня 2024 року о 16:30 годин.
27 вересня 2024 року через канцелярію суду, Немишлянською окружною прокуратурою міста Харкова подано заяву (вхідний № 24316) про зміну предмету позову, в якій прокурор просить суд визнати незаконним та скасувати підпункти 4.1, 4.2 пункту 4 додатку № 1 до рішення 35 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 22 квітня 2020 року № 2089/20; визнати незаконним та скасувати пункти 1.1 - 1.5 пункту 1 додатку № 1 до рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 19 серпня 2020 року № 2230/20; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 19 квітня 2021 року загальною площею 1,1601 га з кадастровим номером 6310138500:07:001:0093, що розташована за адресою: проспект Маршала Жукова, 2-Б у м. Харкові, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради земельну ділянку загальною площею 1,1601 га з кадастровим номером 6310138500:07:001:0093, що розташована за адресою: проспект Маршала Жукова, 2-Б у м. Харкові. До вказаної заяви прокурором додано копію договору оренди землі від 19 квітня 2021 року.
Протокольною ухвалою суду від 30 вересня 2024 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 07 жовтня 2024 року о 15:20 годин.
01 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд", Харківською міською радою подано заперечення (вхідний № 24663) на заяву Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова про зміну предмету позову, які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
02 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд", Харківською міською радою подано письмові пояснення (вхідний № 24675), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
02 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" подано додаткові письмові пояснення (вхідний № 24766), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
02 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" подано заперечення (вхідний № 24722), на заяву Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова про зміну предмету позову, які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
02 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" подано відзив (вхідний № 24755), на заяву Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова про зміну предмету позову, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 07 жовтня 2024 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 14 жовтня 2024 року о 17 годин.
14 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд", Харківською міською радою подано клопотання (вхідний № 25879), в якому перший відповідач просить розгляд заяви про зміну предмета позову здійснювати за відсутності представника Харківської міської ради; відмовити у прийнятті до розгляду заяви Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова про зміну предмету позову у справі № 922/957/21 та заяву про зміну предмету позову повернути Немишлянській окружній прокуратурі міста Харкова. Суд приймає надане клопотання та долучає до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2024 року повернуто заяву (вхідний № 24316 від 27 вересня 2024 року) про зміну предмету позову Немишлянській окружній прокуратурі міста Харкова без розгляду.
Протокольною ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справи до судового розгляду по суті на 04 листопада 2024 року о 15:40 годин.
18 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд", Харківською обласною прокуратурою подано заяву (вхідний № 26300) про повернення судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 жовтня 2024 року задоволено заяву Харківської обласної прокуратури від 18 жовтня 2024 року про повернення судового збору з Державного бюджету.
Протокольною ухвалою суду від 04 листопада 2024 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні до 21 листопада 2024 року о 15 годин.
Протокольною ухвалою суду від 21 листопада 2024 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні до 03 грудня 2024 року о 14 годин.
Прокурор у судовому засіданні та у відповіді на відзив підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник першого відповідача у судовому засіданні та у наданих письмових поясненнях проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.
Представник другого відповідача у судовому засідання та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, вислухавши пояснення прокурора, повноважних представників відповідачів, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно статті 2 Закону України "Про охорону земель" землі в межах території України є об'єктом особливої охорони держави.
Відповідно до статтей 140, 142, 143 Конституції України, статтей 1, 2, 4, 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.
Зокрема, відповідно до статтей 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обов'язком органу місцевого самоврядування є здійснення в інтересах територіальної громади та від її імені права суб'єкта комунальної власності (у тому числі правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктом права комунальної власності).
Згідно статті 9 Закону України "Про охорону земель" до повноважень Харківської міської ради у галузі охорони земель належить, зокрема, організація і здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель відповідно до закону.
Відповідно до статті 13 Конституції України та статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правом власності інших суб'єктів.
Натомість, як зазначає прокурор, Харківська міська рада при прийнятті оспорюваного рішення внаслідок допущених порушень розпорядилась земельною ділянкою поза конкурентними засадами, а відтак діяла всупереч інтересам територіальної громади міста та, відповідно, і держави.
Згідно статті 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.
Відповідно до пункту 5.3 статті 288 Податкового кодексу України у разі визначення орендаря на конкурентних засадах розмір орендної плати може перевищувати граничний розмір орендної плати, який становить дванадцять відсотків від нормативної грошової оцінки.
Конкурентний спосіб передачі земельних ділянок є ефективним інститутом державного регулювання земельних відносин та застосовується з метою отримання максимально вигідного для територіальної громади та держави результату і залучення додаткових коштів до бюджету.
Передача спірної земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів порушує інтереси держави, які полягають у втраті можливості отримати територіальною громадою міста максимально великий розмір орендної плати за використання земельної ділянки у разі продажу права оренди на конкурентних засадах.
Отримані за результатами аукціону додаткові кошти можливо було б спрямувати на фінансування місцевих програм соціально-економічного та культурного розвитку, розвитку комунальних підприємств, установ та організацій, вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту і зв'язку, розвитку освіти та медичного обслуговування, вирішення інших питань, що стосуються територіальної громади та фінансуються з бюджету.
Наповненість та збільшення бюджету, у тому числі місцевого як складової частини державних фінансових ресурсів, є запорукою стабільної економіки держави.
Таким чином, оскаржуваним рішенням щодо передачі земельної ділянки в оренду без проведення торгів та укладеними на його виконання договорами порушено інтереси держави щодо охорони земельних ресурсів, їх раціонального та ефективного використання з максимально вигідним економічним результатом, що утруднює належне виконання державою своїх соціально-економічних функцій.
Більш того, як зазначає прокурор, прийняття сільською радою протиправного рішення про передачу земельних ділянок в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" без торгів створило перешкоди у можливості реалізувати своє право на отримання у користування земельних ділянок іншими суб'єктами за умови дотримання вимог земельного законодавства при передачі їх в оренду.
Необхідність захисту інтересів держави у даній справі зумовлена прийняттям органом місцевого самоврядування незаконних рішень щодо розпорядження землею.
Згідно частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Відповідно до частин 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Позбавлення органів прокуратури права на звернення до суду в інтересах держави (суспільний інтерес) фактично унеможливлює розгляд в судовому порядку спірної ситуації щодо дотримання вимог земельного законодавства.
Як зазначає Верховний Суд у постанові від 27 березня 2019 року (справа № 907/270/18), в Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим. Зокрема таке право виникає там і тоді, коли прокурор діє в інтересах держави, у разі відсутності в органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, повноважень щодо звернення до суду із заявленими позовними вимогами.
При визначенні позивача, який діє від імені держави України, прокурор керується положеннями рішення Конституційного Суду України №3 рп/99 від 08 квітня 1999 року у справі №1-1/99, згідно з пунктом 5 якого поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах", означає орган, на який державою покладено обов'язок по здійсненню конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави в суді.
Таким органом, відповідно до статтей 6, 7, 13, 19, 143 Конституції України, може виступати орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому надані повноваження органу виконавчої влади, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, законодавець надав державному органу право діяти виключно в межах наданих повноважень та у спосіб, який визначено законом. Виконання державним органом функцій, які йому не надано, буде суперечити конституційним засадам, визначеним у статті 19 Основного Закону України.
Даний позов подається самостійно прокурором в інтересах держави, а позовні вимоги аргументовано тим, що приймаючи оскаржуване рішення та передаючи у користування земельну ділянку Харківська міська рада порушила вимоги земельного законодавства.
Харківська міська рада є органом місцевого самоврядування, який наділений повноваженнями щодо розпорядження землями комунальної власності Харківської територіальної громади та здійснення контролю за їх використанням.
Проте, у рішенні від 16 квітня 2009 року у справі №1-9/2002 Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування.
Таким чином, Харківська міська рада не може самостійно скасувати оскаржуване рішення, яке є актом індивідуальної дії.
Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 сформовано правову позицію щодо виконання прокурором вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", обґрунтування ним наявності підстав для представництва у разі звернення до суду в якості самостійного позивача.
Зокрема, в цих постановах Верховний Суд дійшов висновку що у разі, якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, це твердження прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.
Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор.
Поряд з цим, процедура, передбачена абзацами 3 та 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).
Інакше кажучи, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18).
Таким чином, у даному випадку відсутня необхідність у дотриманні прокурором процедури, передбаченої абзацами 3 та 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", але незважаючи на це, Харківській міській раді, як суб'єкту, уповноваженому розпоряджатися та здійснювати контроль за використанням земель комунальної власності було відомо про виявлені прокуратурою порушення при передачі земельних ділянок комунальної власності в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР".
Однак, жодних дій, як спрямованих на усунення виявлених порушень, так і на реалізацію незаконного рішення, зокрема шляхом укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" договорів оренди земельних ділянок, з боку Харківської міської ради не вбачається, що свідчить про бездіяльність останньої.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Така ж правова позиція знайшла своє подальше підтвердження у постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі 922/2244/19, від 24 лютого 2021 року № 921/504/20, від 11 серпня 2021 року № 922/443/20, від 20 червня 2023 року № 633/408/18 тощо.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2023 року у справі №633/408/18 зауважила, що втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим із відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала доступ до загальнонародних благ і ресурсів. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами держави чи територіальної громади, у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи у публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином, або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави. За відсутності такого механізму звернення до суду захист відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів держави, територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади і органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги, згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина 7 статті 41 Конституції України).
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного суду, викладеної і постанові від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 звертаючись до суду з позовом, прокурор обґрунтував необхідність захисту інтересів держави тим, що в межах відносин з розпорядження землями територіальної громади міста та надання в користування земельної ділянки із земель комунальної власності орган місцевого самоврядування всупереч інтересам територіальної громади прийняв незаконне рішення щодо розпорядження землею, яка є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, порушивши встановлений порядок. Тому міська рада має бути відповідачем у такій справі. В цьому спорі відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, тому прокурор звертається до суду саме як позивач.
Таким чином дана позовна заява подається прокурором у якості самостійного позивача, а Харківська міська рада визначена відповідачем, оскільки прийнявши незаконне рішення, стала джерелом порушень інтересів держави.
Інші органи державної влади чи місцевого самоврядування не наділенні повноваженнями на пред'явлення позову із відповідними позовними вимогами на захист земельних прав чи інтересів держави та територіальної громади.
Таким чином, прокурором дотримані процедури, передбачені законодавством України для звернення до суду з метою захисту інтересів держави у сфері земельних відносин, так само як і обґрунтовано в чому може полягати порушення інтересів держави. Тобто, вбачаються обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави прокуратурою у сфері земельних відносин.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до пункту 4.1 додатку 1 до рішення 35 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 22 квітня 2020 року за № 2089/20 Товариству з обмежено відповідальністю "АКЛОР" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) площею 1,1601 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по просп. Маршала Жукова, 2-Б.
Відповідно до пункту 4.2 вищезазначеного рішення будівництво об'єкту виконати з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. "Ж-1", літ. "Е-1", літ. "Д-1", літ. "Г-1", в межах земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:0001:0093), які належать Товариству з обмежено відповідальністю "АКЛОР" на праві приватної власності.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16 березня 2021 року встановлено, що на праві власності Товариству з обмежено відповідальністю "АКЛОР" (код ЄДРПОУ 41705703) належать нежитлові будівлі літ. "Ж-1" загальною площею 23,8 кв.м., літ. "Е-1" загальною площею 25,3 кв.м., літ. "Д-1" загальною площею 26,2 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 25,0 кв.м., розташовані по проспекту Петра Григоренка (Маршала Жукова), 2-К у м. Харкові.
Рішенням 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19 серпня 2020 року № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" Товариству з обмежено відповідальністю "АКЛОР" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) площею 1,1601 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по просп. Маршала Жукова, 2-Б до 01 липня 2022 року, з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. "Ж-1", літ. "Е-1", літ. "Д-1", літ. "Г-1".
Відповідно до пунктів 1.1 - 1.5 додатку 1 до вищевказаного рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 19 серпня 2020 року № 2230/20, Товариству з обмежено відповідальністю "АКЛОР" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по просп. Маршала Жукова, 2-Б; змінено цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) на «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури»; змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) на "для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури"; надано Товариству з обмежено відповідальністю "АКЛОР" в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) площею 1,1601 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по прос. Маршала Жукова, 2-Б до 01 липня 2022 року; будівництво об'єкту виконати з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. "Ж-1", літ. "Е-1", літ. "Д-1", літ. "Г-1", в межах земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093), які належать Товариству з обмежено відповідальністю "АКЛОР" на праві приватної власності.
Прокурор вказує, що як на підставу для набуття права оренди Tовариство з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" посилається на обставину, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500:07:001:0093, площею 1,1601 га та розташовані нежитлові будівлі: літ. "Е-1", літ. "Д-1", літ. "Г-1", літ. "Ж-1", які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" на праві приватної власності. Проте, аналізом відомостей Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, встановлено, що вищезазначені об'єкти нерухомості мають загальну площу забудови 0,01003 га, тоді як площа земельної ділянки, яка відводиться становить 1,1601 га. Тобто, площа забудови нежитлових будівель становить лише 0,86% від площі земельної ділянки, яка відводиться Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР".
Зі змісту оскаржуваного рішення в частині, що стосується цільового використання, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310138500:07:001:0093 площею 1,1601 га надається Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, а не для обслуговування та експлуатації нежитлових будівель літ. "Е-1", літ. "Д-1", літ. "Г-1", літ. "Ж-1".
На підставі вказаного спірного рішення на підставі пунктів 1.4, 1.5 додатку 1 до рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 19 серпня 2020 року № 2230/20 Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) площею 1,1601 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по просп. Маршала Жукова, 2-Б до 01 липня 2022 року, з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. "Ж-1", літ. "Е-1", літ. "Д-1", літ. "Г-1".
Таким чином, як зазначає прокурор, Товариством з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" отримано земельну ділянку площею, яка в 115 разів перевищує площу будівель.
При цьому, спірні рішення Харківської міської ради не містять чіткого зазначення, які саме будівлі/будівля або їх частини (площа, установлені межі, як це передбачено частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України) призначалися/призначались та були необхідні саме для розміщення та обслуговування будівлі відповідно до вимог частини 2 статті 377 Цивільного кодексу3 України, ні посилання на землевпорядну документацію, якою визначена така земельна ділянка відповідно до ДБН та СНІП.
Також, прокурором зазначено, що як на час виникнення спірних правовідносин, так і на теперішній час є чинними Державні будівельні норми ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**", затверджені наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року за № 44, Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року за № 379/1404 та Державні будівельні норми "Житлові будинки Основні положення" ДБН В.2.2-15-2005, затверджені наказом Держбуду України від 18 травня 2005 року за № 80, надано чинності наказом Держбуду України від 28 вересня 2005 року за № 175.
Прокурор зазначає, що Харківська міська рада не мала законних підстав для надання оспорюваної земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури інакше як за результатами проведених земельних торгів.
Крім того, прокурор зазначає, що внаслідок передачі земельної ділянки у поза конкурсний спосіб Харківська міська рада втратила право законного очікування отримати найбільш економічно вигідну пропозицію. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" отримало в оренду земельну ділянку саме для будівництва і обслуговування житлового будинку, а не для обслуговування нежитлових будівель літ. "Е-1", літ. "Д-1", літ. "Г-1", літ. "Ж-1".
Окрім того, Харківською міською радою щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" лише зазначено, що на земельній ділянці по просп. Маршала Жукова, 2-Б у м. Харкові розташовані нежитлові будівлі літ. "Е-1", літ. "Д-1", літ. "Г-1", літ. "Ж-1", які належать товариству на праві приватної власності, що не відповідає меті, яка може бути виключенням щодо проведення земельних торгів, відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України. Відсутність будь-яких документів або аналітичних матеріалів, з яких вбачається яка саме площа необхідна для обслуговування вказаних будівель, свідчить про те, що міська рада не могла встановити, яка саме площа потрібна для обслуговування будівель, в тому числі з урахуванням вимог чинного законодавства.
Вказане, на думку прокурора, свідчить про те, що наміри відповідачів спрямовані саме на отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" земельної ділянки для нового будівництва, а наявність об'єкту нерухомості використана лише як формальний привід для уникнення процедури земельних торгів.
Вищенаведені обставини, на думку прокурора, свідчать про наявність підстав для визнання незаконним та скасування підпунктів 4.1, 4.2 пункту 4 додатку № 1 до рішення 35 сесії Харківської міськради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 22 квітня 2020 року № 2089/20; визнання незаконним та скасування підпунктів 1.1- 1.5 пункту 1 додатку № 1 до рішення 37 сесії Харківської міськради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 19 серпня 2020 року № 2230/20.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) площею 1,1601 га зареєстрована 16 квітня 2013 року при цьому право власності зареєстровано за Харківською міською радою. Отже, дана земельна ділянка була сформована ще у 2013 році, тобто задовго до прийняття Харківською міською радою оскаржуваних прокурором рішень, якими було змінено лише вид використання вказаної земельної ділянки в межах відповідної категорії земель. На раніше сформованій земельній ділянці знаходилися об'єкти нерухомого майна, належні на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР".
22 квітня 2020 року рішенням 35 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" за №2089/20 - Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) площею 1,1601 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по просп. Маршала Жукова, 2-Б (пункт 4.1 додатку 1 рішення).
19 серпня 2020 року рішенням 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" за №2230/20 Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) площею 1,1601 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по просп. Маршала Жукова, 2-Б до 01 липня 2022 року, з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. "Ж-1", літ. "Е-1", літ. "Д-1", літ. "Г-1". Підпунктами 1.1-1.5 додатку 1 до вищевказаного рішення Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР": затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по просп. Маршала Жукова, 2-Б; змінено цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) на для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури; змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) на для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури; надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) площею 1,1601 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по пр. Маршала Жукова, 2-Б до 01 липня 2022 року; будівництво об'єкту виконати з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. "Ж-1", літ. "Е-1", літ. "Д-1", літ. "Г-1", в межах земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093), які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" на праві приватної власності.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, адреса земельної ділянки - проспект Маршала Жукова, 2-Б за відомостями ДЗК, а адреси будівель проспект - Петра Григоренка, 2-К за відомостями з Державного реєстру прав не співпадають, однак відповідно до схематичних планів земельних ділянок у відповідних технічних паспортах, зрозуміло, що будівлі розташовані в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:07:001:0093 за адресою: м. Харків, проспект Маршала Жукова, 2-Б.
На момент прийняття оскаржуваних рішень про затвердження проекту землеустрою із зміною цільового призначення земельна ділянка вже мала кадастровий номер 6310138500:07:001:0093 та відомості про яку містилися в Державному земельному кадастрі.
Згідно кадастрового плану земельної ділянки, що є складовою проекту землеустрою, контури вищевказаних об'єктів нерухомого майна, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "АКЛОР", та їх умовні позначення відображені на кадастровому плані земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) площею 1,1601 га реєстрація права власності на земельну ділянку проведена 16 квітня 2013 року, при цьому право власності зареєстровано за Харківською міською радою.
Згідно частини 1 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Така містобудівна документація на місцевому рівні відповідно до статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру, який відповідно до статті 193 Земельного кодексу України є єдиною державною геоінформаційною системою відомостей про землі, розташованих в межах кордонів України, у якій зазначене їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Так, зі змісту наявної у матеріалах справи пояснювальної записки до технічної документації земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:07:001:0093, вбачається, що метою розробки документації із землеустрою є зміна цільового призначення земельної ділянки з "для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови" - код КВЦПЗ 03.15 на "для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури" - код КВЦП 02.10.
Підпунктами 1.1 - 1.5 пункту 1 додатку 1 до рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 19 серпня 2020 року №2230/20 Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 1,1601 га (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) зі зміною цільового призначення та ухвалено змінити цільове призначення земельної ділянки площею 1,1601 га (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) на "для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури" для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по проспекту Маршала Жукова, будинок 2-Б.
Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником (користувачем) самостійно.
З наведеного суд вбачає, що у даному випадку відбулася зміна виду використання земельної ділянки її власником та користувачем в межах однієї категорії земель, а не використання її не за цільовим призначенням, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14 липня 2020 року у справі № 916/1998/19.
Згідно частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них в тому числі у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Аналіз наведених норм дає підстави суду стверджувати, що вони прямо пов'язують надання земельної ділянки на позаконкурентних засадах саме з розташуванням на цій земельній ділянці об'єктів нерухомого майна.
Такі висновки також містяться в Постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 910/12366/18, в якій Верховний Суд зазначив, що аналіз норм частин 1, 2 статті 134 Земельного кодексу України дає підстави стверджувати, що вони прямо пов'язують надання земельної ділянки на позаконкурентних засадах саме з розташуванням на цій земельній ділянці об'єктів нерухомого майна
Крім того, предметом позову прокурора є рішення Харківської міської ради, якими було змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 630138500:07:001:0093, яка раніше була сформована у 2013 році, відомості про неї були внесені до Державного земельного кадастру і на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна, належний на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР", тобто спірна земельна ділянка була сформована до прийняття Харківською міською радою оскаржуваних прокурором рішень.
Матеріали справи свідчать про те, що прокурором не оскаржуються попередні рішення Харківської міської ради, на підставі яких була сформована земельна ділянки з кадастровим номером 6310138500:07:001:0093, на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна, належні Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР", а прокурор оскаржує лише рішення ради, якими було змінено цільове призначення раніше вже сформованої земельної ділянки за проектом землеустрою.
Посилання прокурора на невідповідність розміру наданої Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" земельної ділянки з огляду на положення Державних будівельних норм "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92", затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року за № 44; державних будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, затверджених Наказом Мінрегіону від 26 квітня 2019 року № 104, Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173; Державних будівельних норм "Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005", затверджених наказом Держбуду України від 18 травня 2005 року №80, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказані акти не містять норм, які встановлюють виключні нормативи розміру та межі земельних ділянок в залежності від розміру нерухомого майна, що розташоване на ній, як і не ставлять площу відведеної земельної ділянки в залежність від площі споруд, що на них знаходиться.
Суд вказує, що державні будівельні норми не можуть обґрунтовувати необхідний розмір земельної ділянки, призначеної для обслуговування будівлі, оскільки є нормами з іншим предметом правового регулювання, які містять вимоги саме для будівництва об'єктів нерухомості, а не для обслуговування нерухомого майна.
Вказане також відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 30 березня 2021 року у справі №922/1323/20, в якій також вказується, що чинне земельне законодавство не визначає методики визначення площі, яка для орендаря землі є достатньою з метою обслуговування, функціонування та експлуатації будівлі (ведення господарської діяльності), то самі по собі ДБН не можуть обґрунтовувати необхідний розмір земельної ділянки, призначеної для обслуговування будівлі, позаяк ДБН - це норми з іншим предметом правового регулювання, які містять вимоги саме для будівництва об'єктів нерухомості, а не для обслуговування нерухомого майна".
Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.
Наведена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 910/9028/19.
Поряд із тим, суд зазначає, що прокурором не надано жодних доказів на підтвердження необхідності використання Товариством з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" іншого розміру земельної ділянки для обслуговування об'єкту нерухомості, не ініційовано питання визначення такого розміру шляхом проведення експертизи у досудовому порядку або на стадії судового розгляду справи.
Таким чином, прокурором не спростована правомірність встановлення площі земельної ділянки в розмірі як підстави для передання Харківською міською радою земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" у користування без проведення процедури земельних торгів.
Відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не ставить підстави продажу права оренди земельної ділянки без застосування конкурентних засад в залежність від розміру об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на земельній ділянці, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Жодним нормативним актом, який регулює порядок передачі у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не унормовано, що при розробленні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок мають враховуватись, певні пропорції співвідношення площі таких об'єктів та площі земельної ділянки, яка відводиться.
Аналогічні правові висновки містяться в рішенні господарського суду Харківської області від 09 липня 2020 року по справі № 922/573/20, яке залишено без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2020 року. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 лютого 2021 року касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора закрито.
Також, Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року № 1011/18306, затверджено Кваліфікацію видів цільового призначення земель.
Так, згідно Кваліфікації видів цільового призначення земель, для такої категорії земель, як землі житлової та громадської забудови передбачений такий вид використання, як для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код КВЦПЗ 02.10).
Таким чином, суд вважає, що надання Харківською міською радою в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "АКЛОР" земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури відповідає вимогам, встановленим Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року № 1011/18306.
Кваліфікація видів цільового призначення земель для такої категорії земель, як землі житлової та громадської забудови, не передбачає такого виду використання земель в межах цієї категорія, як для розміщення та обслуговування цих об'єктів, які належать на праві власності юридичній особі, про що вказує прокурор в позовній заяві.
Доводи прокурора про те, що з витягу з Державного земельного кадастру від 16 квітня 2013 року № НВ-6300106702013 про земельну ділянку, кадастровий номер 6310138500:07:001:0093, суду вбачається, що датою державної реєстрації спірної земельної ділянки є 16 квітня 2013 року, а згідно з додатком до цього витягу (кадастровим планом земельної ділянки) виявлено відсутність на ній нежитлових будівель, спростовуються доказами, які містяться у справі та надані прокурором, а саме: розташування об'єктів нерухомого майна на спірній земельної ділянці підтверджується Поземельною книгою (Розділ 2 Кадастровий план земельної ділянки та експлікація земельних угідь (арк.29), а також Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в якому містяться план цільового призначення земельної ділянки на момент складання проекту.
Також матеріали справи свідчать про те, що згідно з пунктом 5.1 рішення Харківської міськради від 22 квітня 2020 року № 2092/20 "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань" скасовано пункт 1 додатку 1 до рішення Харківської міськради від 22 травня 2013 року № 1139/13 та припинено Державному підприємству "Льодові Арени" право постійного користування земельною ділянкою площею 1,1601 га, кадастровий номер 6310138500:07:001:0093 (номер запису про речове право від 25 червня 2013 року № 14204490), на проспекті Маршала Жукова, 2-Б, для будівництва тренувальної бази для забезпечення проведення матчів фінальної частини Чемпіонату Європи- 2015 з баскетболу, в зв'язку з добровільною відмовою землекористувача (лист від 30 квітня 2014 року № 166).
Чинним законодавством не встановлено заборони на продаж об'єктів нерухомого майна у особи, яка є його власником і майно якої розташоване на земельній ділянці, яка перебуває (перебувала) у постійному користуванні.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги прокурора необґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на прокурора.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "11" грудня 2024 р.
Суддя П.В. Хотенець