10.12.2024м. СумиСправа № 920/1341/24
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
розглянув без повідомлення учасників справи у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська Агропромислова Компанія»
до відповідача: Фермерського господарства «Шерстюк Є.В.»
про стягнення 74170 грн 16 коп.
Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 74170,16 грн заборгованості по договору поставки №2023-2205/01 від 22.05.2023, а саме: 50410,23 грн основного боргу, 10929,54 грн - 24% річних, 12830,39 грн пені. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати: 3028,00 грн судового збору та 15000,00 грн витрати на правову допомогу.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було поставлено товар по Договору, відповідачем товар було прийнято, однак у строки, визначені договором, за нього не сплачено, що є порушенням умов розділу 3 Договору. Тому, зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу, пені та 24% річних.
Ухвалою суду від 08.11.2024 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.
Відповідачем ухвала про відкриття провадження отримана 15.11.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
14.11.2024 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів понесених судових витрат (вх №3550, 4922).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
22 травня 2023 між ТОВ «Сумська агропромислова компанія» (Постачальник) та ФГ «Шерстюк Є.В.» (Покупець) було укладено Договір поставки №2023-2205/01(далі по тексту Договір, а.с. 10-13).
Сторонами суду не надано доказів, що Договір визнавався недійсним у судовому порядку, а тому Договір підлягав обов'язковому виконанню сторонами.
Пунктом 1.1. Договору встановлено обов'язок Постачальника поставити Покупцю засоби захисту рослин, мінеральні добрива, мікродобрива (добрива) та насіння сільськогосподарських культур (насіння) (надалі «Товар»), а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити Товар.
Асортимент товару, його кількість та ціна визначаються у додатках та/або накладних, які підписуються сторонами та є невід'ємними частинами цього Договору. У випадку якщо дані про товар у видаткових накладних не співпадають з даними додатку, вважається що товар поставлений за ціною та у кількості, зазначених в видаткових накладних з дотриманням інших умов встановлених у додатках (п.1.3 Договору).
Ціна товару визначається у додатках та/або накладних, що є невід'ємною частиною договору.(п 2.1. Договору).
Відповідно до п.3.1 Договору, оплата за поставлений товар здійснюється на підставі рахунків-фактур Постачальника.
П.2.2 Договору встановлено, що на імпортований товар ціна зазначається у гривнях із зазначенням еквівалента в доларах США або євро за міжбанківським валютним курсом на дату підписання відповідного додатку згідно відомостей фінансового порталу Мінфіну України https://minfin.com.ua/currency/mb.
У випадку, якщо на час проведення оплати товару, зазначеного у п.2.2. Договору, проданого з відстроченням оплати, або при простроченні оплати, відбулось збільшення курсу валюти до гривні визначеного відповідно до п.2.1. Договору, ціна товару підлягає коригуванню без укладення додаткових угод та домовленостей сторонами за наступною формулою:
Z= (Y2:Y1) x X1-X2, де:
Х1 - ціна товару в гривнях, яка зазначена у додатку або накладній, якщо додаток відсутній;
Y1 - курс продажу відповідної іноземної валюти на день укладання відповідного Додатку (накладної за відсутності додатку);
Y2 - курс продажу відповідної іноземної валюти на день оплати, але в будь-якому разу Y2>Y1;
Х2 - сума, сплачена на час проведення коригування продавцем за даний товар;
Z - ціна товару в гривнях, що підлягає оплаті. (п.2.5. Договору).
Пунктом 2.6. Договору передбачено, що коригування ціни, зазначене у п.2.5. Договору, здійснюється кожного разу при проведенні оплати товару за наявності відповідних обставин.
Згідно п.3.4. Договору, визначення суми, що підлягає сплаті у випадку коригування ціни відповідно до п. 2.5, 2.6. Договору, здійснюється самостійно покупцем при проведенні оплати.
Покупець зобов'язується прийняти товар у визначеному місці відповідно до умов Договору на підставі належно оформленої довіреності та своєчасно і в повному об'ємі здійснити оплату товару (п.4.5. Договору).
Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2023 року, а в частині взаємних розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо сторони у строк до 25 грудня року дії договору не направлять повідомлення іншій стороні про припинення договору, договір вважається продовжений на наступний календарний рік на тих же умовах, без обмеження кількості разів таких продовжень.(Розділ 8 Договору).
22.05.2023 між постачальником та покупцем було укладено додаток №1 до договору, згідно якого постачальник зобов'язувався поставити товар (геліос максі, агропав та дисулам) на загальну суму 63204,00 грн, в тому числі ПДВ 10 534,00 грн. (що в доларовому еквіваленті становить 1711,45 долара США, відповідно до п.2.2 договору курс долара США на 22.05.2023 становить 36,93 грн. за 1 долар США).
Умови оплати: 20% - оплата до 25.05.2023, 80%- оплата до 01.11.2023.
22.05.2023 Постачальником було виставлено Покупцю рахунок №425 на загальну суму 63 204,00 грн, в тому числі ПДВ 10 534,00 грн.
22.05.2023 товар було поставлено відповідачу, що підтверджується видатковою накладною №481 та товарно-транспортною накладною №Р481 та прийнятий останнім без заперечень (а.с. 15-16).
Всупереч умовам Договору, з боку Покупця не було своєчасно та в повному обсязі здійснено оплату, у зв'язку з чим основна заборгованість станом на день здійснення розрахунку станом на 04.11.2024) складає 1218,5215 долара США, що в гривнях, відповідно до курсу станом на 04.11.2024 (1 долар США =41,37 грн) складає 50410 грн 23 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Оскільки вказані обставини визнаються сторонами, то вони є такими, що встановлені судом.
Крім того, згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому факт наявності заборгованості за поставлений по Договору товар є таким, що встановлений судом.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 265 ГК України та ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Розрахунок суми боргу додано позивачем до позовної заяви (а.с. 23).
Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 50410 грн 23 коп. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги про стягнення пені та 24% річних.
Згідно зі ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 6.3. Договору у випадку прострочення оплати вартості товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення а також 24% (двадцять чотири) річних від суми простроченого платежу.
Згідно з умовами п.6.7. Договору, відповідно до ст.259 ЦК України, строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за даним договором складає 3 роки. Крім цього, сторони відповідно до п.6 ст.232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим договором, здійснюється без обмеження строку.
Пеня нарахована позивачем за загальний період з 02.11.2023 по 04.11.2024 на суму 12830 грн 39 коп.
Позивачем розрахунок пені виконано в додатках до позовної заяви (а.с. 23).
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як було встановлено судом вище, у п. 6.3. Договору сторони погодили нарахування 24% річних від суми простроченого платежу у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання з боку покупця.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10929 грн 54 коп. 24% річних, нарахованих за загальний період з 02.11.2023 по 04.11.2024.
Враховуючи порушення строків виконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, а також те, що право позивача на стягнення з відповідача пені та 24 % річних передбачене діючим законодавством України та умовами Договору, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 12830 грн 39 коп. пені та 10929 грн 54 коп.-24% річних, нарахованих за загальний період з 02.11.2023 по 04.11.2024, є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено повністю, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн 00 коп. покладаються на відповідача.
Стосовно вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.
Згідно з ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Із позовної заяви вбачається, що позивачем визначено у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи - суму 15000 грн 00 коп.
14.11.2024 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів понесених судових витрат (вх №3550, 4922), у якому він просить суд долучити до матеріалів справи в якості доказів понесених витрат: Копію рахунку №08 від 11.11.2024 на суму 15000,00 грн., Копію платіжної інструкції №1167 від 13.11.2024 на суму 15 000,00 грн., Копію Акту прийняття-передачі наданих послуг від 11.11.2024 до договору про професійну правничу допомогу №60 на суму 15 000,00 грн. А також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
Суд розглядає вимоги позивача в цій частині саме за наявними у матеріалах доказами, поданими позивачем в обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Факт надання правової допомоги позивач доводить укладенням договору № 60 від 04.11.2024 про професійну правничу допомогу між позивачем (Клієнт) та адвокатом Вовком Олександром Володимировичем (Адвокат), який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №253, виданого 23.03.2007 Сумською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
Відповідно до п. 1.1. Договору про професійну правничу допомогу Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Зокрема, адвокат представляє у встановленому порядку інтереси клієнта у спорі з ФГ «Шерстюк Є.В.» стосовно стягнення заборгованості за договором поставки №2023-2205/01 від 22.05.2023 (п. 2.1.1. договору).
Пунктом 4.1. зазначеного Договору передбачено, що вартість професійної правничої допомоги адвоката у суді першої інстанції становить 15000 грн 00 коп.
З поданого представником позивача акту прийняття-передачі наданих послуг від 11.11.2024 до договору від 04.11.2024 вбачається, що Адвокатом на виконання умов Договору про професійну правничу допомогу у період з 04.11.2024 по 11.11.2024 надано клієнту професійну правничу допомогу стосовно стягнення заборгованості за договором поставки №2023-2205/01 від 22.05.2023, а саме: надання консультацій, підготовка та направлення позовної заяви та додатків до неї, в тому числі розрахунку заборгованості, витягів з Реєстру ЮО, ФОП та ГФ, до Господарського суду Сумської області і відповідача по справі, а клієнт прийняв надані послуги без заперечень. Вартість послуг становить 15000 грн 00 коп.
Суд враховує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи викладене, оцінюючи рівень витрат на правничу допомогу в межах даної справи за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат, відсутність заперечень з боку відповідача чи обґрунтованого клопотання щодо зменшення заявленої до стягнення суми, суд приходить до висновку про те, що розмір витрат - 15000 грн 00 коп. є розумним та виправданим; зазначені витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська Агропромислова Компанія» до Фермерського господарства «Шерстюк Є.В.» про стягнення 74170 грн 16 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Шерстюк Є.В.» (вул. Старосільська, 22, с. Могриця, Сумський район, Сумська область, 42330, ЄДРПОУ 44055766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська Агропромислова Компанія» (вул. Петропавлівська, 86, офіс 61, м. Суми, 40014, код ЄДРПОУ 43274624) 50410 грн 23 коп. основного боргу, 10929 грн 54 коп. - 24% річних, 12830 грн 39 коп. пені, 3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 15000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумська Агропромислова Компанія» наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 11.12.2024.
Суддя О.Ю. Резніченко