адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
про визнання вимог кредитора
10.12.2024 р. Справа № 917/1105/24(917/2019/24)
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М. при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали
за заявою Головного управління ДПС у Полтавській області, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192
про приєднання кредиторських вимог до справи № 917/1105/24
за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.10.2024 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 19.07.2005 року); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Бугаєнка Андрія Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1343 від 23.08.2013 року).
Повідомлення про відкриття провадження у справі № 917/1105/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 16.10.2024 року за № 74329.
19.11.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області № 20848/5/16-31-13-04-01 від 14.11.2024 року (вх. № 2110/24) з кредиторськими вимогами до боржника на суму 7 870 129,12 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.11.2024 року матеріали заяви передані судді Білоусову С.М.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.11.2024 року заяву Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання кредиторських вимог залишено без руху та запропоновано заявнику в строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, усунути недоліки заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 6 056,00 грн.
25.11.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла заява Головного управління ДПС у Полтавській області (вх. № 15868) на виконання вимог ухвали суду від 21.11.2024 року.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.11.2024 року прийнято до розгляду заяву Головного управління ДПС у Полтавській області про грошові вимоги до боржника - ОСОБА_1 та призначено судове засідання на 10.12.2024 року на 11:15.
Керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Бугаєнко А.А. через систему "Електронний суд" направив суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог.
Дослідивши матеріали справи та заяву Головного управління ДПС у Полтавській області, суд приходить до наступного.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріям, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Так, згідно з умовами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 16.10.2024 року за № 74329 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Полтавської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Як стверджує заявник, за ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 7 864 073,12 грн., що складається із заборгованості по:
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 7 360 516,37 грн, з яких основний платіж складає 3 925 027,72 грн., штрафні санкції - 983 351,23 грн. пеня - 2 452 137,42 грн;
- військового збору у розмірі 503 556,75 грн, з яких основний платіж складає 268 692,42 грн., штрафні санкції - 67 173,11 грн., пеня - 167 691,22 грн.
Контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, за результатами якої складено акт від 19.11.2018 року № 1549/16-31-13-05-11/2950112354, який отримано особисто боржником 19.11.2018 року.
На підставі зазначеного акта винесені податкові повідомлення-рішення:
- від 07.12.2018 року форми «Р» № 0090141305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 3 932 044,91 грн (з врахуванням часткової сплати сума боргу, що заявляється до стягнення становить 3 925 027,72 грн) та застосовано штрафні санкції у розмірі 983 011,23 грн.
- від 07.12.2018 року форми «ПС» № 0090151305 яким застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.
- від 07.12.2018 року форми «Р» № 0090161305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з військового збору що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 268 692,42 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 67 173,11 грн.
Податкові повідомлення-рішення надіслані боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримані особисто 18.12.2018 року.
Відповідно до вимог п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Вказані податкові повідомлення - рішення ОСОБА_1 були оскаржені у судовому порядку (справа № 280/327/19).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року по справі № 280/327/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області задоволено частково, а саме вирішено :
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 07.12.2018 року форми «Р» № 0090141305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 4 915 056,14 грн, яка складається із суми податкового зобов'язання у розмірі 3 932 044,91 грн. та штрафних санкцій у розмірі 983 011,23 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 07.12.2018 року форми «ПС» № 0090151305, яким застосовано штрафні санкції у сумі 340,00 грн за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 07.12.2018 року форми «Р» № 0090161305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з військового збору на загальну суму 335 865,53 грн., яка складається із суми податкового зобов'язання у розмір 268 692,42 грн та штрафних санкцій у розмірі 67 173,11 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 року по справі № 280/327/19 апеляційну скаргу ГУ ДФС у Полтавській області задоволено, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року - в частині задоволених позовних вимог скасовано та прийнято нову постанову в цій частині, про відмову в задоволенні позовних вимог, а в іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 28.09.2020 року по справі № 280/327/19 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 року у справі № 280/327/19 залишено без змін.
Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Судове рішення по справі № 280/327/19 набрало законної сили 30.09.2019 року, а відповідно грошові зобов'язання по податковим повідомленням - рішенням від 07.12.2018 року форми «Р» № 0090141305, від 07.12.2018 року форми «ПС» № 0090151305 та від 07.12.2018 року форми «Р» № 0090161305 вважаються узгодженими.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року по справі № 280/6533/21 адміністративний позов ГУ ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення сум податкового боргу у розмірі 6 387 769,93 грн задоволено. Вказане рішення набрало законної сили 24.03.2022 року.
Нарахування нені з податку на доходи фізичних осіб по ОСОБА_1 у сумі 2 452 134,42 грн. відбулося:
- 12.12.2019 року у сумі 44 642,55 грн, розрахунок пені на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки на податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 07.12.2018 року № 0090141305;
- 12.12.2019 року у сумі 1 019 171,05 грн, розрахунок пені на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки на податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 07.12.2018 року № 0090141305;
- 22.05.2024 року у сумі 32,57 грн, розрахунок пені на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки на податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 07.12.2018 року № 0090141305;
- 15.10.2024 року у сумі 1 110 159,12 грн, розрахунок пені на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки на податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 07.12.2018 року № 0090141305;
- 15.10.2024 року у сумі 96,16 грн, розрахунок пені на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки на податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 07.12.2018 року № 0090151305;
- 15.10.2024 року у сумі 278 035,97 грн, розрахунок пені на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки на податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 07.12.2018 року № 0090141305.
Нарахування пені з військового збору по ОСОБА_1 у сумі 167 691,22 грн. відбулося:
- 12.12.2019 року у сумі 3 050,61 грн, розрахунок пені на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки на податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 07.12.2018 року № 0090161305;
- 12.12.2019 року у сумі 69 644,05 грн, розрахунок пені на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки на податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 07.12.2018 року № 0090161305;
- 15.10.2024 року у сумі 75 997,25 грн, розрахунок пені на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки на податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 07.12.2018 року № 0090161305;
- 15.10.2024 року у сумі 18 999,31 грн, розрахунок пені на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки на податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 07.12.2018 року № 0090161305.
Згідно ІКП за боржником обліковується заборгованість по нарахованій в автоматичному режимі пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та податку з військового збору у розмірі 2 619 828,64 грн.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Таким чином, положеннями податкового законодавства визначено обов'язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов'язок самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком. Вказаний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024р. у справі № 903/51/20.
Керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Бугаєнко А.А. повідомленням від 19.11.2024 року (вх. № 1569) про результати розгляду грошових вимог, вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області визнав у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).
Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включені до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена статтею 133 даного Кодексу.
Витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Розглянувши заяву кредитора, дослідивши наявні докази, суд вважає вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до боржника фізичної особи ОСОБА_1 обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають визнанню в сумі 7 870 129,12 грн. (4 193 720,14 грн. - сума основного боргу, 1 050 524,34 грн. - штрафні санкції, 2 619 828, 64 грн. - пеня, 6 056,00 грн. - витрати по сплаті судового збору).
Керуючись статтями 2, 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Головного управління ДПС у Полтавській області про грошові вимоги до боржника - ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повністю в загальному розмірі 7 870 129,12 грн., а саме:
- 4 193 720,14 грн. - сума основного боргу;
- 1 050 524,34 грн. - штрафні санкції;
- 2 619 828, 64 грн. - пеня;
- 6 056,00 грн - витрати по сплаті судового збору.
3. Зобов'язати керуючого реструктуризацією Бугаєнка А.А. включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
4. Ухвалу направити кредитору, боржнику та керуючому реструктуризацією - Бугаєнку А.А.
Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч. 4 ст. 9 КУзПБ.
Ухвала суду може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Ухвалу складено та підписано 11.12.2024 року.
Суддя Білоусов С. М.