про залишення позовної заяви без руху
09.12.2024 р. Справа № 914/2985/24
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали
за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Львів
про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 89501,75 грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 89501,75 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2024, справу №914/2985/24 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З поданої позовної заяви судом вбачається, що позивачем не зазначено відомостей щодо електронної пошти відповідача та відсутня інформація щодо наявності або відсутності електронного кабінету відповідача. Крім того, позивачем не зазначено про реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта відповідача. Однак, у прохальній частині позовної заяви позивач у п .2 просив суд надіслати запит до Державної податкової інспекції за місцем реєстрації відповідача (ФОП ОСОБА_1 ) для встановлення його індивідуального ідентифікаційного податкового номеру.
З приводу цього, суд повідомляє наступне.
Відповідно до ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Частиною 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
З огляду на визначені приписи процесуального законодавства України, суд повідомляє позивачу про те, що відповідне прохання має бути зазначено належним у поданому до суду клопотанні.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно із ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до частин 1-5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Судом встановлено, що позивач до матеріалів позовної заяви долучає копію доказів, а саме: технічний паспорт тролейбуса пасажирського, калькуляцію від 06.10.2023 (уточнену) на ремонт пошкодженого тролейбуса, лист НБУ на адресу ОСОБА_2 , які подані позивачем у неналежній якості (нечитабельному форматі), що утруднює можливість встановлення інформації, викладеної у таких документах.
Крім того, позивач повідомляє суду про те, що колісний транспортний засіб - тролейбус пасажирського типу «Електрон», модель Т19102, реєстраційний №121 на дату ДТП забезпечений договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений з ПрАТ «СК «Євроінс Україна», строком дії з 17.02.2023 до 16.02.2024 року.
Проте, позивачем такий договір не долучено до матеріалів позовної заяви.
Також позивач долучає копію додатку №27 від 26.12.2022 до договору комплексного страхування відповідальності перевізника, відповідальності перед третіми особами під час проведення господарської діяльності юридичними або фізичними особами-підприємцями, цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів та добровільного страхування майна №711006-2201-1001124 від 01.03.2022 року.
Всупереч згаданому, позивачем не долучено договір №711006-2201-1001124 від 01.03.2022 року, а надано лише один додаток №27.
З огляду на все наведене вище, суд зобов'язує позивача надати усі докази, на які останній покликається у своїй позовні заяві, а також надати такі докази у читабельному форматі для подальшої можливості встановлення судом їх змісту.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Позивач повідомив суду про те, що попередні (орієнтовні) понесені витрати позивача у цій справі складаються з судового збору.
Однак, у прохальній частині позивачем заявлено про стягнення з відповідача на свою користь, окрім судового збору, 1600,00 грн витрат, понесених позивачем на встановлення розміру збитків та збір документів.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивачу необхідно належним чином обґрунтувати заявлену позовну вимогу щодо компенсації йому витрат, які МТСБУ зазнала під час встановлення розміру збитків.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм Господарського процесуального кодексу України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Надати Моторному (транспортному) страховому бюро України - десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Суддя Гоменюк З.П.