ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.12.2024Справа № 910/11612/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу
За позовом Головного центру капітального будівництва, реконструкції та
закупівель Державної прикордонної служби України
вул. Ялтинська, 11, м. Київ, 02099
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТИНГ - БУД"
вул. Хмельницького Богдана, 50Б, офіс 17, м. Київ, 01054
про стягнення 37 659,50 грн.
Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТИНГ - БУД" (далі-відповідач) про стягнення 37 659,50 грн. штрафних санкцій.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.09.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/11612/24 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
16.10.2024 представником відповідача через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав недоведеності та необґрунтованості.
28.10.2024 позивачем подано пояснення по справі із запереченнями щодо аргументів відзиву.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
15.06.2023 між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (далі - Головний центр, Позивач, Замовник) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОНСАЛТИНГ-БУД" (далі - Відповідач, Підрядник) (далі спільно - Сторони) укладено договір підряду № 16-23 від 15.06.2023 на будівельно-монтажні роботи по об'єкту: «Капітальний ремонт приміщень та обладнання головного лікувального корпусу (інв. № 10310002) Головного військово-медичного клінічного центру (VІ черга - капітальний ремонт приміщень під розміщення апарату МРТ) за адресою: м. Київ, вул. Ягідна, 58 (Коригування)» зі змінами (далі - Договір).
Пунктами 1.1., 1.2. Договору визначено, що Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується, згідно із проєктно-кошторисною документацією та умовами Договору, власними/залученими (у разі попереднього письмового узгодження з Замовником) силами, за допомогою власних/залучених матеріальних ресурсів (коштів), з високою якістю (відповідно до вимог законодавства України, ДСТУ, ДБН, Настанов, технічних умов та Договору) виконати залишкові будівельно-монтажні роботи (далі - Роботи), зазначені в Додатку 1 до Договору по об'єкту: «Капітальний ремонт приміщень та обладнання головного лікувального корпусу (інв. № 10310002) Головного військовомедичного клінічного центру (VІ черга - ремонт приміщень під розміщення апарату МРТ) за адресою: м. Київ, вул. Ягідна, 58 (Коригування)», ДК021:2015 - 45453000-7 капітальний ремонт та реставрація (далі - Об'єкт).
Відповідно до листа від 19.04.2024 № 19/04-01 (Вхідний №1502-24-Вх від 19.04.2024), Підрядник повідомив Замовника про те, що станом на 18.04.2024 будівельні роботи згідно з додатком №2 до Договору «Графік виконання робіт» виконанні, але разом з тим, під час проведення пусконалагоджуваних робіт системи пожежної сигналізації та системи мовленого оповіщення про пожежу було виявлено несправності обладнання Щита оповіщення, в зв'язку з чим, просив про продовження строку виконання Робіт до 28.06.2024.
Відповідно до зазначеного листа, між Замовником та Підрядником 30.04.2024 було укладено додаткову угоду № 07-24 до Договору на продовження строку виконання Робіт до 30.06.2024, з метою усунення несправності щита пожежного оповіщення «VELLEZ».
В подальшому, з огляду на Акт прийняття готової систем протипожежного призначення від 23.07.2024, Акт прийняття готової системи електропостачання від 23.07.2024 та Акт прийняття готової системи опалення та вентиляції від 23.07.2024, Роботи, які передбачені локальним кошторисом на будівельні роботи № 02-01-09 додатку №1 «Договірна ціна» до Договору щодо влаштування пожежної сигналізації, були завершені лише 23.07.2024, що в свою чергу призвело до зриву строків введення об'єкта в експлуатацію.
Виконані по Об'єкту Роботи були прийняті відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації від 05.08.2024.
За твердженням Позивача, внаслідок неякісного встановлення обладнання Щита оповіщення, Підрядником прострочено строки виконання робіт, передбачених Додатком 2 «Графік виконання робіт» в редакції додаткової угоди № 07-24, з огляду на зазначене, Підрядником порушено вимоги п. 2.1. Договору в частині строку виконання Робіт та п. 5.4.2 Договору в частині якості виконаних робіт та строків передачі виконаних Робіт Замовнику .
Відповідно до п. 5.4.9. Договору, підрядник зобов'язаний нести повну відповідальність за якість та строки виконання Робіт за Договором. Відповідно до п. 7.2. Договору, Підрядник відповідає за недоліки (дефекти) виконаних Робіт, включаючи недоліки (дефекти), виявлені згодом у ході будівництва, а також в процесі експлуатації Об'єкта. З огляду на вищезазначене за порушення Підрядником п. 2.1. Договору, відповідно до п. 7.4. Договору, Підрядник зобов'язаний сплати пеню Замовнику в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт за договором з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення. За порушення умов Договору щодо якості обладнання та устаткування, відповідно до п. 7.5. Договору, Підрядник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості неякісного обладнання та устаткування.
Роботи з яких допущено прострочення строків виконання робіт визначені пунктами № 21 та № 22 локального кошторису № 02-01-09, пунктами № 2, № 3, № 4, №5 локального кошторису № 02-01-010 додатку № 1 «Договірна ціна» до Договору. Обладнання та устаткування щодо яких порушено умови Договору щодо якості визначені пунктом № 22 локального кошторису № 02-01-09 додатку № 1 «Договірна ціна» до Договору.
Позивач зазначає, що керуючись пунктами 7.4. та 7.5. Договору, Позивачем було направлено претензію №06.3.2/5673-24-Вих від 02.08.2024 про необхідність сплати Відповідачем штрафних санкцій (пеню та штраф) за порушення умов Договору в розмірі 37659,50 грн.
Оскільки вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного виконання, штрафні санкції, нараховані позивачем, сплачені відповідачем не були, що і стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.
Спірні правовідносини стороні виникли на підставі Договору підряду №16-23 на будівельно-монтажні роботи по об'єкту: "Капітальний ремонт приміщень та обладнання головного лікувального корпусу (інв. № 10310002) Головного військово-медичного клінічного центру (VI черга - капітальний ремонт приміщень під розміщення апарату МРТ) за адресою: м. Київ, вул. Ягідна, 58 (Коригування)" від 15.06.2023.
Частиною першою ст. 317 ГК України передбачено, що будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга ст. 317 ГК України).
Відповідно до частини першої ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина друга ст. 837 ЦК України).
Частиною першою ст. 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (частина друга ст. 875 ЦК України).
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частина третя ст. 875 ЦК України).
Як зазначалось, згідно з п. 1.1. Договору, предметом Договору є залишкові будівельно-монтажні роботи, зазначені у Договірній ціні (додаток 1) по об'єкту: "Капітальний ремонт приміщень та обладнання головного лікувального корпусу (інв. № 10310002) Головного військово-медичного клінічного центру (VI черга - капітальний ремонт приміщень під розміщення апарату МРТ) за адресою: м. Київ, вул. Ягідна, 58 (Коригування)", ДК021:2015 - 45453000-7 капітальний ремонт та реставрація.
В подальшому, згідно укладених між сторонами Додаткових угод № 03-23 від 22.08.2023, № 04-23 від 31.10.2023, № 05-23 від 26.12.2023 та № 07-23 від 30.04.2024, строк дії Договору був продовжений до 30.12.2023, до 31.12.2023, до 30.05.2024 та до 31.12.2024, а строк виконання робіт відповідно - до 31.10.2023, до 20.12.2023, до 30.04.2024 та до 30.06.2024.
Відповідно до положень п. 1.2. Договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується, згідно із затвердженою проєктно-кошторисною документацією та умовами Договору, власними/залученими (у разі попереднього письмового узгодження з Замовником) силами, за допомогою власних/залучених технічних засобів, із використанням власних/залучених матеріальних ресурсів (коштів), з високою якістю (відповідно до вимог законодавства України, ДСТУ, ДБН, Настанов, технічних умов та Договору) виконати Роботи по об'єкту.
Згідно приписів п. 2.5 Договору, Підрядник забезпечує належну якість будівельних Робіт, матеріалів, ресурсів, обладнання, що використовується ним та їх відповідність робочому проекту, Договірній ціні (додаток 1), Графіку виконання робіт (додаток 2), чинному законодавству України, ДСТУ, ДБН, Настановам, технічним умовам та Договору.
У відповідності до п. 5.4.24 Договору, замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування, охорона, освітлення майданчика та подача на будівельний майданчик матеріальних ресурсів, конструкції та виробів здійснюється силами Підрядника, за рахунок Підрядника.
Пунктом 8.1 Договору передбачено, що Підрядник гарантує якість використовуваних матеріальних ресурсів і обладнання, виконаних Робіт в цілому, а також їх відповідність нормам і вимогам, що пред'являються до Робіт даного виду, встановленим чинним законодавством України (ДСТУ, ДБН, Настанов, ТУ) та цим Договором.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Як встановлено ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
З огляду на вищевказане, можна дійти висновку, що згідно умов Договору саме на Відповідача покладено обов'язок забезпечити належну якість обладнання, зокрема Щита оповіщення, відтак саме Відповідач несе відповідальність за якість обладнання, що використане останнім для виконання робіт по Об'єкту.
За таких обставин, саме внаслідок дій Підрядника, щодо встановлення обладнання з несправностями, призвело до порушення строків виконання Робіт та зриву строків введення Об'єкту в експлуатацію передбачених Графіком виконання Робіт (додаток 2) в редакції додаткової угоди №07-24, що підтверджується доказами наявними у матеріалах справи, а саме: 1) Акт прийняття готової систем протипожежного призначення від 23.07.2024; 2) Акт прийняття готової системи електропостачання від 23.07.2024; 3) Акт прийняття готової системи опалення та вентиляції від 23.07.2024; 4) Акт готовності об'єкта до експлуатації від 05.08.2024.
При цьому, листом від 19.04.2024 Підрядник повідомив Замовника щодо несправності обладнання та просив про продовження строку виконання робіт, внаслідок чого і була укладена Додаткова угода №07-24.
Однак, як встановлено судом та не заперечується сторонами, з урахуванням продовженого строку для виконання робіт, Підрядник не зміг виконати взяті на себе зобов'язання в строки передбачені додатковою угодою №07- 24, всупереч п. 4.7 Договору не попередив Замовника про можливі відставання (відхилення) від Графіка виконання Робіт (додаток 2) в редакції додаткової угоди №07- 24, а також не ініціював питання щодо продовження строку виконання Робіт.
Таким чином, за висновком суду, у Замовника наявні всі підстави, для застосування до Відповідача п. 7.5 Договору.
Нормами ст. 530 ЦК України, закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 612 ЦК України зазначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Пунктом 7.5 Договору передбачено, що за порушення умов зобов'язань щодо якості робіт (послуг), матеріалів, обладнання, устаткування, Підрядник сплачує штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від вартості неякісних робіт, матеріалів, обладнання, устаткування та за власний рахунок у строк визначений Замовником усуває виявлені недоліки (дефекти), а також відшкодовує в повному обсязі завдані збитки (за їх наявності).
Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язань Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт за Договором, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.
Відтак, з огляду на порушення Відповідачем умов зобов'язань щодо якості обладнання та порушення зобов'язань щодо строків виконання Робіт, Позивачем розраховано суму штрафних санкцій у відповідності до п.7.5 та 7.4 Договору, що становить 37 659,50 грн.
Таким чином, обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказує, що він має право нарахувати Відповідачу пеню та штраф за прострочення виконання останнім зобов'язання.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та встановив, що заявлена до стягнення сума пені та штрафу є арифметично правильною та відповідно обґрунтованою. З огляду на що, суд задовольняє вимоги про стягнення із відповідача 4 326,98 грн. - пені та 33 332,52 грн. - штрафу.
Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій, які має сплатити Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТИНГ - БУД" за порушення строків виконання зобов'язань за Договором складає 37 659,50 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначав, роботи виконані якісно, обладнання щодо якого виявлено заводський дефект було замінено в найкоротші терміни і функціонує справно, при прийнятті робіт зауважень щодо якості обладнання не надходило, що свідчить як про передчасність заявлених вимог, так і про їх необґрунтованість в цілому.
Проте, слід зазначити, що згідно з частиною першою ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Окрім того, як встановлено судом, відповідно до п. 7.2. Договору, Підрядник відповідає за недоліки (дефекти) виконаних Робіт, включаючи недоліки (дефекти), виявлені згодом у ході будівництва, а також в процесі експлуатації Об'єкта.
Частиною першою ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, принцип свободи договору відповідно до ст. 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/2902/21.
Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази визнання п.п. 5.4.9, 7.2., 7.4 та 7.5 укладеного між сторонами Договору недійсними.
Відповідно до частини першої ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом положень ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Умовами частини першої ст. 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).
При цьому, суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог суд розглянув та відхилив, як такі що не спростовують заявлених позовних вимог.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг-Буд" (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, буд. 50-Б, офіс 17; ідентифікаційний код: 34531842) на користь Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 11; ідентифікаційний код: 23311317) 4 326,98 грн. - пені, 33 332,52 грн. - штрафу, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов