ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.12.2024Справа № 910/12099/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу
за позовом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради Миколаївського району, Миколаївської області (57107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Степове, вул. Козацька, буд. 1-А, ідентифікаційний код 41093479)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕНТО АКТИВ 24" (04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, оф. 7/3, ідентифікаційний код 42726537)
про стягнення 217 639, 02 грн.
Представники сторін: не викликались
Відділ освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради Миколаївського району, Миколаївської області (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕНТО АКТИВ 24" (далі - відповідач) про стягнення 217 639, 02 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю товарів за бюджетні кошти № 31 від 08.02.2022, а саме в частині продовження дії талонів, у останнього виникла заборгованість у розмірі 68 225, 40 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 144 637,84 грн та штраф у розмірі 4 775,78 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.10.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв'язку до суду з поміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 07.10.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
При цьому, суд також враховує, що 29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.
За змістом розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.
Згідно з новою редакцією частин п'ятої, восьмої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
19 жовтня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи", який набрав чинності 04.11.2023.
Згідно з новою редакцією ч. 6 ст. 6 ГПК України, чинної з 04.11.2023, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Отже, з 18 жовтня 2023 року, відповідач у відповідності до приписів ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України зобов'язаний був зареєструвати електронний кабінет Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, і така реєстрація забезпечила б отримання відповідачем процесуальних документів, в тому числі ухвали Господарського суду міста Києва від 07.10.2024, а отже отримання ухвал Господарського суду міста Києва, зокрема в електронному кабінеті, залежало виключно від волі відповідача.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення від 18.10.2024 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 07.10.2024.
У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
08.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Евередж Трейд" (нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕНТО АКТИВ 24") (далі - продавець) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради Миколаївського району, Миколаївської області (далі - покупець) укладено договір про закупівлю товарів за бюджетні кошти №31 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар: ДК 021:2015: код 09130000-9 "Нафта і дистиляти" (Дизельне паливо Energy - ДК 021:2015: код 09134200-9 "Дизельне паливо", бензин А-92 - ДК 021:2015: код 09132000-3 "Бензин") (далі - товар) у кількості, зазначеної в узгодженій сторонами специфікації (додаток №1 до договору), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Згідно пункту 2.2. договору у редакції, викладеній в додатковій угоді №2 від 21.12.2022, сума договору становить 97 131, 60 грн, в т.ч. ПДВ 20%: 16 188, 60 грн.
За умовами пункту 1.4. договору передача нафтопродуктів покупцю на АГЗС/АГЗП/АЗС продавця здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі - Інструкція 281/171/578/155), та Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України від 3 червня 2002 року N 332.
Згідно пункту 3.2. договору продавець передає за видатковою накладною талони на пальне встановленої форми відповідного номіналу.
Поставка талонів/скретч-карт здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання відповідної заявки від покупця за адресою замовника. Поставка талонів здійснюється за адресою: 51107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, село Степове, вул. Козацька, буд. 1а (пункт 3.3. договору).
Відповідно до умов пункту 3.4. договору талони повинні мати термін дії не менше одного року з моменту їх отримання покупцем та гарантованим продовженням їх терміну до одного року, повинні діяти на всіх АЗС продавця та його партнерів.
Підпунктом 4.1.2. пункту 4.1. договору визначено обов'язок продавця забезпечити покупцю можливість одержання власних нафтопродуктів шляхом пред'явлення покупцем талонів на АГЗС/АГЗП/АЗС продавця та його партнерів щодня на протязі 24-календарних місяців з моменту їх придбання, за винятком технічних перерв, планових та позапланових зупинок АГЗС/АГЗП/АЗС.
До обов'язків покупця, згідно підпункту 4.3.2. пункту 4.3. договору належить: забезпечити повну вибірку (заправлення) оплачених нафтопродуктів протягом строку, встановленого п. 4.1.2. цього договору.
У випадку порушення договору винна сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України (пункт 6.1. договору).
Пунктом 6.3. договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов'язання продавець зобов'язаний за вимогою покупця виплатити останньому пеню у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині зобов'язань - до повного їх виконання (пункт 9.1. договору).
25.03.2022 на виконання умов договору відповідач поставив, а позивач прийняв товар за договором на суму 97 131, 60 грн, що підтверджується видатковою накладною №81 від 25.03.2022.
В свою чергу, відповідач на підставі виставленого рахунку №43 від 25.03.2022 здійснив оплату на користь позивача на суму 97 131, 60 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №474 від 28.03.2024 на суму 81 534, 56 грн, №475 від 25.03.2022 на суму 11 597, 04 грн та №1784 від 29.12.2022 на суму 4 000, 00 грн.
Як зазначає позивач, в січні 2024 року АЗС "Укрнафта" перестали приймати передані талони у зв'язку зі спливом терміну їх дії, та у позивача залишилися невикористаними талони в кількості 630 л бензину А-92 та 1,520 л дизельного палива.
Листом гарантією №05/01-33 від 21.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Евередж Трейд" гарантувало дійсність талонів/скретч-карт на території у радіусі 10 км від кожного з населених пунктів: село Степове, Миколаїіський р-н, Миколаївьска обл.; село Михайлівка, Миколаївський р-н, Миколаївська обл.; селище міського типу Веселиново, Миколаївської області строком до 31.12.2022 року.
З доданих до позовної заяви копій невикористаних позивачем талонів вбачається, що строк дії таких становив до 31.12.2023.
Відділ освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради звертався з листом від 13.03.2024 №113 до ПАТ "Укрнафта", в якому повідомив про неможливість здійснення заправки автомобілів (автобусів) у кількості 630 л бензину А-92 та 1,520 л дизельного палива.
У відповідь на дане звернення Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" направило лист від 09.04.2024 №01/01/24/02-02/01/3099, в якому, посилаючись на відсутність укладених між ним та позивачем договорів купівлі-продажу, запропонувало звернутись до організації, в якої були придбані талони під торгівельною маркою "Ukrnafta".
30.04.2024 позивач звертався до відповідача з претензією щодо вирішення питання продовження терміну дії талонів на 2024 р. на підставі пункту 3.4. договору, яка була повернута за закінченням терміну зберігання.
18.06.2024 позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕНТО АКТИВ 24" було спрямовано претензію №261, що також повернулася за закінченням терміну зберігання.
Отже, як зазначає позивач, відповідачем не вчинено дій щодо продовження терміну дії невикористаних талонів, як це передбачено п. 3.4. договору, і не повернуто сплачені за вказану кількість палива грошові кошти, що складає за бензин А-95 - 20 071, 80 грн (630 л х 31,86 грн) та за дизельне паливо - 48 153,60 грн (1.520 л х 31,68 грн), що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення 68 225, 40 грн вартості невикористаних талонів.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 144 637, 84 грн пені та 4 775, 78 грн штрафу за порушення строків виконання зобов'язання.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Умовами пункту 1.4. договору встановлено, що передача нафтопродуктів покупцю на АГЗС/АГЗП/АЗС продавця здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі - Інструкція 281/171/578/155), та Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України від 3 червня 2002 року N 332.
Поставка талонів/скретч-карт здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання відповідної заявки від покупця за адресою замовника. Поставка талонів здійснюється за адресою: 51107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, село Степове, вул. Козацька, буд. 1а (пункт 3.3. договору).
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Тобто, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення строку (терміну) виконання зобов'язання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати.
Отже, вищезазначеними умовами договору встановлений строк передачі талонів/скретч-карт на заправку паливом, натомість, обов'язок продавця передати покупцю товар за цим договором виникає у момент пред'явлення талону/скретч-картки.
Втім, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не використано талони на заправку 630 л бензину А-92 та на 1.520 л дизельного палива.
При цьому, пунктом 3.4. договору встановлено, що талони повинні мати термін дії не менше одного року з моменту їх отримання покупцем та гарантованим продовженням їх терміну до одного року, повинні діяти на всіх АЗС продавця та його партнерів.
З доданих до позовної заяви копій невикористаних позивачем талонів вбачається, що строк дії таких становив до 31.12.2023.
Отже, враховуючи умови пункту 3.4. договору, відповідач мав гарантувати продовження терміну дії наданих талонів до 31.12.2024.
Як встановлено судом, позивач 30.04.2024 та 18.06.2024 звертався до відповідача з претензіями щодо продовження терміну дії талонів, однак такі залишені відповідачем без задоволення.
При цьому, частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи що факт здійснення позивачем попередньої оплати товару та відсутність факту поставки товару на всю суму договору підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 68 225, 40 грн попередньої оплати.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.3. договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов'язання продавець зобов'язаний за вимогою покупця виплатити останньому пеню у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Відтак, оскільки відповідач допустив порушення умов пункту 3.4. договору щодо не продовження терміну дії талонів, на підставі наведених вище норм чинного законодавства позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 01.01.2024 по 01.08.2024 у розмірі 144 637, 84 грн та штраф в сумі 4 775,78 грн.
При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №910/6046/16.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки до розрахунку включено період, що передує даті звернення позивача із претензією із вимогою виконати зобов'язання, а отже і початку періоду прострочення.
Здійснивши власний розрахунок пені за період з 11.05.2024 (наступний день після повернення поштового конверту з претензією за зворотною адресою) по 01.08.2024, суд встановив, що її обґрунтований розмір становить 5 662,71 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів поставки товару у повному обсязі або доказів повернення позивачу здійсненої попередньої оплати, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕНТО АКТИВ 24" (04060, м. Київ, вул. Ризька, 73Г, оф.7/3, ідентифікаційний код 42726537) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради Миколаївського району, Миколаївської області (57107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Степове, вул. Козацька, буд. 1-А, ідентифікаційний код 41093479) грошові кошти у сумі 68 225 грн 40 коп., пеню у розмірі 5 662 грн 71 коп., штраф у розмірі 4 775 грн 78 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1179 грн 96 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 11.12.2024.
Суддя Л.Г. Пукшин