ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.12.2024Справа № 910/15131/24
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ"
до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"
про стягнення 166 053 941,35 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (далі - позивач, ТОВ "ЧОЕК") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (далі - відповідач, НЕК "УКРЕНЕРГО") про стягнення 166 053 941,35 грн.
Позовна заява сформована в системі "Електронний суд" та зареєстрована у КП "Діловодство спеціалізованого суду" 09.12.2024.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви № б/н від 09.12.2024 (вх. № 15131/24 від 09.12.2024), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
На стор. 3 позовної заяви позивач зазначив, що Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 року за № 641 затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (далі - Порядок).
Позивач послався на п. 3.2 глави 3 Порядку, відповідно до якого для надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець або ПУП укладають з ОСП договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел відповідно до типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641.
У якості додатків до позовної заяви додано копії Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (затвердженогопостановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2802) та Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим тарифом" (затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 у редакції постанови НКРЕКП від 13.12.2019 № 2802).
У позовній заяві не наведено обставин та не зазначено жодних доказів, які б свідчили про факт укладення між позивачем та відповідачем договору (договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел або договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим тарифом" або іншого договору). На стор. 4 позовної заяви позивач лише зазначає, що "даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг...". Проте, який саме "даний правочин" мається на увазі, позивач не зазначає.
Отже, у позовній заяві взагалі не зазначено правову підставу виникнення спірної заборгованості відповідача перед позивачем, з позовом про стягнення якої позивач звернувся до суду.
Крім того, у позовній заяві не зазначено жодні первинні документи (відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору), які підтверджують суму заборгованості позивача перед позивачем за відповідні місяці у спірному періоді (наприклад, акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, тощо). При цьому спірний період, за який позивачем обграховується заборгованість відповідача у розмірі 162 160 288,18 грн (основний борг), позивачем взагалі не зазначено у позовній заяві.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог.
Позивачем не дотримано вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
Предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.
На стор. 8 позовній заяві позивач зазначив:
"... внаслідок систематичних порушень відповідачем строків та порядку розрахунку, у останнього утворилась заборгованість у розмірі 162 160 288,18 грн.
Окрім того, внаслідок систематичних порушень, позивачу було завдані збитки у розмірі 3 163 189,76 інфляційних втрат та 730 463,41 грн 3% річних".
Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви позивачем викладено вимогу про стягнення загальної суми заборгованості у розмірі 166 053 941,35 грн, тобто позивач зазначив загальну суму заявлену до стягнення, не розмежовуючи окремо суми заборгованості (основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат).
За таких обставин, позовні вимоги позивачем не викладено чітко й безумовно, а прохальна частина позовної заяви не відповідає її змісту.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивачем не дотримано вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до позовної заяви не додано обгрунтованих розрахунків сум основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат. Безпосередньо у позовній заяві такі розрахунки не наведені, а додані до позовної заяви дві таблиці (без найменування) не можуть бути прийняті судом у якості обгрунтованих розрахунків сум, що стягуються, оскільки:
- перша таблиця містить дані, зазначені у таких колонках: "місяць оплати", "оплата за період", "компенсація зеленки", "сума тис. грн з ПДВ", "дата оплати" (далі - таблиця 1);
- жодні пояснення щодо даних, зазначених у таблиці 1, позивачем не наведені; жодні докази на підтвердження сум "компенсації зеленки", зазначених у таблиці 1, позивачем не наведені; загальна сума основного боргу, визначена у тексті позовної заяви у розмірі 162 160 288,18 грн, не зазначена у таблиці 1;
- отже, з таблиці 1 не вбачається обгрунтований розрахунок суми основного боргу;
- суми 3% річних та інфляційних втрат носять похідний характер від суми основного боргу, відтак за відсутності обгрунтованого розрахунку суми основного боргу, надані позивачем розрахунки сум 3% річних та інфляційних втрат у другій таблиці (далі - таблиця 2) не можуть бути визнані судом обгрунтованими.;
- крім того, зі змісту таблиці 2 вбачається, що відповідачем здійснювались часткові оплати, проте докази на підтвердження таких оплат не зазначені та до позовної заяви не додані (платіжні інструкції, банківські виписки, тощо);
- у таблиці 2 тільки зазначені суми 3% рчних та інфляційних втрат, проте не зазначено за який період ("з" - "по") розраховувались відповідні суми.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Позивачем не дотримано вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у переліку додатків до позовної заяви, позивач не конкретизував, які саме документи додаються до позовної заяви на підтвердження позовних вимог. Так, у додатку №1 фактично наявне загальне зазначення: "Додатки, що згадуються по тексту позивачем".
Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем не дотримано вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у тексті позовної заяви в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ряд постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, проте, жодна з цих постанов не додана до позовної заяви.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано без додержання вимог п.п. 3, 4, 5, 8, 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:
- зазначити, який саме договір був укладений між позивачем та відповідачем, надати докази на підтвердження його укладення;
- визначити спірний період, за який позивачем обграховується заборгованість відповідача у розмірі 162 160 288,18 грн;
- зазначити та надати первинні документи (відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору), які підтверджують суму заборгованості позивача перед позивачем у спірному періоді;
- зазначити та надати докази на підтвердження здійснення відповідачем часткових оплат за надані позивачем послуги;
- надати обгрунтовані розрахунки сум основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат (із зазначенням доказів, якими підтверджуються наведені у розрахунках суми);
- навести повний перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви;
- надати до позовної заяви копії всіх постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які зазначені у позовній заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначити, який саме договір був укладений між позивачем та відповідачем, надати докази на підтвердження його укладення;
- визначити спірний період, за який позивачем обграховується заборгованість відповідача у розмірі 162 160 288,18 грн;
- зазначити та надати первинні документи (відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору), які підтверджують суму заборгованості позивача перед позивачем у спірному періоді;
- зазначити та надати докази на підтвердження здійснення відповідачем часткових оплат за надані позивачем послуги;
- надати обгрунтовані розрахунки сум основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат (із зазначенням доказів, якими підтверджуються наведені у розрахунках суми);
- навести повний перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви;
- надати до позовної заяви копії всіх постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які зазначені у позовній заяві.
3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 3 (трьох) днів з дня вручення даної ухвали.
4. Зобов'язати позивача подати до суду разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви докази направлення копії цієї заяви і доданих до неї документів відповідачу з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
5. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 11.12.2024 та оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана ГУМЕГА