вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"09" грудня 2024 р. Справа№ 910/5896/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Алданової С.О.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Кирищук В.П.
від відповідача: Потьомкін В.О., Сухомлин М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державної установи «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції
за результатами розгляду апеляційної скарги Державної установи «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України»
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024
у справі № 910/5896/24 (суддя Блажівська О.Є.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»
до Державної установи «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України»
про стягнення 422 998,21 грн
Рух справи
13.05.2024 Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії в сумі 422 998,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором про постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати за отримані послуги.
Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що ним не було остаточно укладено Договір з позивачем за точками обліку 62Z5303391998500, 62Z3223083854327, оскільки не було підписано додатки до нього, які є невід'ємними його частинами. Також зазначив, що ним приміщення за точками обліку фактично у спірний період не використовувалося, у зв'язку з чим було подано до позивача заяву про розірвання відповідного договору, чого останнім вчинено не було. На думку відповідача, ним не було порушено договірні зобов'язання в частині своєчасної оплати за отримані послуги, внаслідок чого станом на 25.04.2024 утворилася заборгованість в розмірі 377 147, 29 грн. - за послуги з розподілу електричної енергії, оскільки чинних договірних відносин між позивачем та відповідачем щодо точок обліку 62Z5303391998500 та 62Z323083854327, за якими нараховано борг, не існує.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державної установи «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» 377 147,29 грн - заборгованість за надані послуги з розподілу електричної енергії, 19 068,86 грн - інфляційна складова боргу, 12 067, 27 грн - 3% річних, 14 717, 79 грн - пені та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 075,98 грн.
Не погоджуючись цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 апеляційну скаргу задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справ №910/5896/24 скасовано та прийнято нове про відмову у задоволенні позову. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на користь Державної установи «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» 7 613,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Щодо заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції
22.08.2024 відповідачем подано заяву, в якій він повідомив, що витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції буде надано у строк, визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України.
23.08.2024 відповідач подав заяву, в якій просить стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 49 500,00 грн.
22.11.2024 позивачем, з посиланням на положення ч. 2 та 4 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, подано заяву (щодо додаткового рішення), яка обґрунтована тим, що за час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач поніс витрати на правову допомогу у розмірі 49 500,00 грн.
До цієї заяви долучено наступні документи:
- копію договору про надання правової допомоги № 59 від 30.08.2024;
- копію Додатка № 1 до Договору - Протоколу узгодження ціни;
- копію Додатка № 2 до Договору - розрахунку вартості послуг;
- копію Звіту юридичних послуг;
- копії Актів виконаних робіт № 59/1 від 19.11.2024 та № 59/2 від 20.11.2024;
- копії Платіжних інструкцій № 596 від 19.11.2024 та № 597 від 21.11.2024.
Заперечення позивача щодо заяви
Позивач подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у письмових запереченнях щодо заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просить врахувати їх при розгляді заяви.
Зокрема, позивач зазначив, що:
- заявлені відповідачем витрати на оплату правничої допомоги при розгляді даної справи є необґрунтованими, завищеними та такими, що підлягають зменшенню в разі їх стягнення судом;
- відповідач не зазначив та не надав докази отримання такої правничої допомоги, та жодного доказу про отримання відповідачем будь якої правничої допомоги від адвоката в матеріалах справи немає;
- апеляційну скаргу та заяву про ухвалення додаткового рішення подано « В.о директора Державної установи «ІНСТИТУТ ЕВОЛЮЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ» Буржак В.В.»;
- на думку позивача, витрати на підготовку заяви вартістю 49 500,00 грн є явно завищеними та взагалі не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача;
- першочерговим завданням ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є забезпечення безперебійного електрозабезпечення міста Києва електричною енергії, а не на погашення витрат на правничу допомогу відповідачу, які є явно завищеними.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 повідомлено учасників справи про призначення до розгляду заяви Державної установи «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5896/24 на 09.12.2024. Встановлено учасникам апеляційного провадження строк до 02.12.2024 для надання своїх заперечень чи пояснень щодо поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5896/24. Явка учасників справи не визнана обов'язковою.
Явка представників учасників справи
Представник позивача ві судовому засіданні 09.12.2024 заперечив проти задоволення заяви відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні 09.12.2024 підтримав свою заяву про стягнення витрат на правничу допомогу та просив її задовольнити.
Джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови
За змістом пункту 3 частини першої ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в пункті 49 постанови від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).
Стаття 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 ГПК України).
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 закону).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Тобто процесуальним законодавством передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
Згідно з положеннями частини шостої статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції
Як вже було зазначено, відповідач просить стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 49 500,00 грн (гонорар).
До заяви від 22.11.2024 заявником додано наступні документи:
- копію договору про надання правової допомоги № 59 від 30.08.2024;
- копію Додатка № 1 до Договору - Протоколу узгодження ціни;
- копію Додатка № 2 до Договору - розрахунку вартості послуг;
- копію Звіту юридичних послуг;
- копії Актів виконаних робіт № 59/1 від 19.11.2024 та № 59/2 від 20.11.2024;
- копії Платіжних інструкцій № 596 від 19.11.2024 та № 597 від 21.11.2024.
За результатами дослідження цих доказів колегією суддів встановлено наступне.
30.08.2024 Державна установа «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» (Замовник) та Адвокат Потьомкін Володимир Олександрович (Адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги №59, за змістом якого адвокат зобов'язується надати послуги замовнику відповідної якості, а Замовник зобов'язується прийняти послуги згідно акту виконаних робіт.
В п. 4 Договору сторони домовились, що вартість послуг за Договором відповідно до протоколу узгодження договірної ціни (додаток 1) та розрахунку вартості послуг (додаток 2) складає 49 500,00 грн.
Згідно протоколу узгодження договірної ціни (додаток 1) вартість послуг адвоката складає 49 500,00 грн.
З розрахунку вартості послуг (додаток 2) вбачається, що адвокатом було виконано такі види робіт:
- представництво в судах всіх інстанцій, тощо - 6 год. - 9000,00 грн;
- послуги з підготовки процесуальних документів, вивчення судової практики, консультації, правові висновки - 27 год. - 40 500,00 грн.
Усього 49 500,00 грн.
19.11.2024 сторони склали Акт виконаних робіт №59/1 за Договором про надання правової допомоги №59 від 30.08.2024 про те, що адвокат надав, а замовник прийняв такі роботи:
- представництво в судах всіх інстанцій, тощо - 3 год. - 4 500,00 грн;
- послуги з підготовки процесуальних документів, вивчення судової практики, консультації, правові висновки - 17 год. - 25 500,00 грн.
Усього 30 000,00 грн.
20.11.2024 сторони склали Акт виконаних робіт №59/2 за Договором про надання правової допомоги №59 від 30.08.2024 про те, що адвокат надав, а замовник прийняв такі роботи:
- представництво в судах всіх інстанцій, тощо - 3 год. - 4 500,00 грн;
- послуги з підготовки процесуальних документів, вивчення судової практики, консультації, правові висновки - 10 год. - 15 000,00 грн.
Усього 19 500,00 грн.
Тобто, загальна вартість робіт за вказаними Актами складає 49 500,00 грн.
Акти підписано сторонами без претензій і зауважень.
На підтвердження оплати адвокатських послуг заявником додано копії Платіжних інструкцій № 596 від 19.11.2024 та № 597 від 21.11.2024.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви
Враховуючи вищевикладене, судова колегія враховує, що відповідно до договору про надання правничої допомоги, сума зазначених витрат визначена сторонами у фіксованій формі, як гонорар.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно матеріалів справи, відповідач оскаржив судове рішення суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції задовольнив.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції адвокатом відповідача подано до суду відповідь на відзив та долучено судову практику. Крім того, представник відповідача був присутній у двох судових засіданнях, що підтверджується протоколами судових засідань.
Як вже було зазначено, позивач подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що відповідач не зазначив та не надав докази отримання такої правничої допомоги.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що факт надання правової допомоги адвокатом позивача в тому об'ємі та вартості визначений в укладеному між Державною установою «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» (Замовник) та Адвокатом Потьомкін Володимир Олександрович (Адвокат) Договорі про надання правової допомоги №59 від 30.08.2024 та Актах виконаних робіт № 59/1 від 19.11.2024 та №59/2 від 20.11.2024, в яких зафіксовано об'єм наданої правової допомоги.
Отже, колегія суддів вважає вказані доводи позивача про те, що відповідач не надав докази отримання такої правничої допомоги безпідставними.
Також, колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, про те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
У той же час, подаючи заяву про зменшення витрат, позивач не довів неспівмірність витрат відповідача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, а послався на те, що витрати на правничу допомогу у розмірі 49 500,00 грн є явно завищеними та взагалі не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача. Зазначене суперечить положенням частин 5 та 6 статті 126 ГПК України.
Крім цього, посилаючись на необґрунтованість та завищеність розміру витрат на правничу допомогу, позивач зазначає, що такі підлягають зменшенню в разі їх стягнення судом, однак не наводить жодного обґрунтування щодо необхідності її зменшення до розумної, на його думку, суми понесених відповідачем витрат на правничу допомогу.
Водночас, позивач не зазначає жодних заперечень стосовно наданих позивачем доказів фактичного понесення відповідачем витрат на надання правової допомоги у заявленому до стягнення розмірі.
Згідно матеріалів справи, апеляційну скаргу та відповідь на відзив, а також заяву про ухвалення додаткового рішення підписав В.о. директора Державної установи «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» - Буджаком В.В, що не суперечить інтересам відповідача і є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства.
Щодо доводів позивача про те, що апеляційну скаргу та заяву про ухвалення додаткового рішення подано «В.о директора Державної установи «ІНСТИТУТ ЕВОЛЮЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ» Буржак В.В.» колегія зазначає, що суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, докази про те, що В.о директора Установи є спеціалістом в області права та відповідно міг би підготувати апеляційну скаргу з нормативним обґрунтуванням та викладенням стратегії захисту Установи відсутні. Більш того, Установа не позбавлена можливості звертатись до спеціалістів в галузі права, зокрема адвокатів для надання їй професійної юридичної допомоги. Доводи позивача про те, що саме в.о. директора Установи підписував процесуальні документи, а не її адвокат, не є підставою для відмови у стягненні понесених нею витрат на правничу допомогу, а тому колегія відхиляє такі доводи позивача.
Отже, дослідивши заяву відповідача та заперечення іншої сторони (позивача у справі), а також надані заявником документи в їх сукупності, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи розумності судових витрат, керуючись зокрема такими критеріями, як складність, обґрунтованість, співмірність та розумність їхнього розміру, суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими понесені відповідачем витрати на правничу професійну допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 49 500,00 грн.
Тому заява відповідача підлягає задоволенню на підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої у зв'язку із відмовою у задоволенні позову витрати на правничу допомогу повністю покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Заяву Державної установи «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 910/5896/24 задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, місто Київ, вулиця Новоконстянтиніська, буд. 20; код ЄДРПОУ 41946011) на користь Державної установи «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» (03143, місто Київ, вулиця Лебедева Академіка, буд. 37; код ЄДРПОУ 33593908) 49 500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови складено та підписано, - 10.12.2024.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.О. Алданова
О.О. Євсіков