Справа № 991/13681/24
Провадження 1-кс/991/13768/24
11 грудня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,
1. Стислий опис судового провадження.
09.12.2024 до ВАКС надійшла скарга голови громадської організації «Нон-Стоп» ОСОБА_3 (далі - скаржник) на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 11.12.2024.
2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження.
2.1. В скарзі скаржник просив «1. Прийняти вказану скаргу до свого провадження. 2. Зобов'язати уповноважених осіб органу досудового розслідування Національного антикорупційного бюро України внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за заявою голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 від 28.11.2024 р. за вих. № 28/11/2024-2-3 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 109, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України. 3. Розглянути вказану скаргу в найкоротші строки без участі скаржника. 4. Довідково повідомити мене, голову ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 про результати судового розгляду, направивши ухвалу слідчого судді електронним та поштовим шляхом на електронну та поштову адреси, вказані у бланку скарги»,
зокрема стверджуючи таке: « ОСОБА_4 (08.07.1994), будучи організатором, прикриваючись зв'язками з представниками Офісу Президента України, Народними депутатами України, зокрема із Головою фракції «Слуги народу» у Верховній Раді України - ОСОБА_5 , ГУР МО України, Міністерства оборони України, Бюро економічної безпеки України, Служби безпеки України та інших правоохоронних органів, створив організовану злочинну групу у сфері інформаційної діяльності, до якої входять ряд підконтрольних фізичних та юридичних осіб, а також Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Вказана організована злочинна група, в тому числі її організатор - ОСОБА_4 , реалізує ряд злочинних схем, зокрема: отримуючи грошові, влаштовує замовні інформаційні дискредитаційні компанії у Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), з метою дискредитації, спричинення матеріальних та моральних збитків, проти політичних, державних діячів, чиновників, представників органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних, контролюючих органів, бізнесменів, за що вони отримують грошові кошти, в якості винагороди, від замовників дискредитаційних інформаційних компаній. Крім того, вказані замовні інформаційні компанії, учасники організованої злочинної групи, зокрема їх організатор - ОСОБА_4 , використовують для вимагання грошових коштів у осіб, проти яких дана компанія створена. В подальшому, ухиляючись від сплати податків, грошові кошти, отримані від вказаної злочинної діяльності, ОСОБА_4 , виводяться та легалізуються за допомогою ряду підконтрольних фізичних та юридичних осіб, використовуючи крипто-валютні біржі. ОСОБА_4 , зловживаючи впливом, та використовуючи дискредитуючі інформаційні компанії в Telegram-каналі «Джокер», як засіб тиску на ряд посадових осіб, перебуваючи у злочинній змові з керівництвом обласних військових адміністрацій, керівництвом ряду благодійних фондів, громадських організацій, представниками Державної прикордонної служби України, здійснює незаконні виїзди за кордон, в умовах воєнного стану, за допомогою підроблення документів та внесення недостовірних даних в інформаційну систему «Шлях». ОСОБА_4 , перебуваючи у злочинній змові з представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , представниками військово-лікарської комісії, зокрема Головою ВЛК - ОСОБА_6 , Секретарем ВЛК - ОСОБА_7 , та іншими наразі невстановленими фізичними особами, організував злочинну схему, відповідно до якої, шляхом підроблення документів, надаючи неправомірну вигоду посадовим особам, отримав фіктивну довідку ВЛК про непридатність до військової служби, з метою ухилення від мобілізації під час дії воєнного стану. У свою чергу, представники ІНФОРМАЦІЯ_3 , представники Голосіївської військово-лікарської комісії, зокрема Голова ВЛК - ОСОБА_8 , Секретар ВЛК - ОСОБА_9 , перебуваючи у злочинній корупційній змові з ОСОБА_4 , зловживаючи службовим становищем, отримуючи неправомірну вигоду, підробили документи про непридатність ОСОБА_4 і надали їх останньому. ОСОБА_4 , перебуваючи у злочинній змові з рядом осіб, зокрема екс-Головою Офісу Президента України - ОСОБА_10 та підсанкційним контрабандистом - ОСОБА_11 , використовуючи Telegram-канал «Джокер», систематично організовує дискредитаційні компанії проти представників органів державної влади, політиків, Народних депутатів України, з метою їх дискредитації, протиправного тиску, дестабілізації України як держави та подальшого повалення конституційного ладу, що свідчить про вчинення кримінальних правопорушень проти основ Національної безпеки України. ОСОБА_4 , зловживаючи впливом, та використовуючи дискредитуючі інформаційні компанії в Telegram-каналі «Джокер», як засіб тиску та вимагання на ряд посадових осіб, отримує грошові кошти, а також майно, за зниженими цінами, з метою легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом та ухилення від сплати податків.
В діях зазначених суб'єктів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 109, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України».
2.2. В судове засідання 11.12.2024 попри здійснений належним чином виклик скаржник не прибув, не надіславши з цього приводу будь-яких заяв. З метою дотримання розумних строків судового провадження, слідчий суддя визнав можливим здійснити судовий розгляд без участі скаржника, також враховуючи відсутність належного засвідчення електронним підписом поданої скарги.
НАБУ як орган досудового розслідування, гіпотетична бездіяльність якого оскаржувалось, було належним чином повідомлено про час і місце судового засідання, проте його представник в судове засідання не прибув, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало судовому розгляду.
При цьому, 10.12.2024 до ВАКС надійшло письмове заперечення представника ОСОБА_12 , який діє за довіреністю директора НАБУ ОСОБА_13 від 24.06.2024 №61, з таким проханням: «1. У задоволенні скарги голови громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_3 відмовити. 2. Скаргу розглянути без участі представника Національного бюро за наявними письмовими запереченнями», зазначенням такого: «1) Так, до Національного бюро надійшла заява громадської організації «НОН-СТОП» від 28.11.2024 № 28/11/2024-2-3, зареєстрована 28.11.2024 за № 299/32417-00, щодо можливих протиправних дій ОСОБА_4 за обставин, викладених у скарзі, та з інших питань. За результатами розгляду зазначеної вище заяви, Національним бюро не було встановлено підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про що Громадську організацію «НОН-СТОП» було поінформовано листом Національного бюро від 10.12.2024 вих. № 112-299/36690» і «Підставами вважати, що у заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Заявником не наведено достатніх об'єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів Національного бюро. Таким чином, факт бездіяльності уповноважених осіб Національного бюро відсутній, а тому права та інтереси заявника не є порушеними. Додатково звертаємо Вашу увагу суду про те, що скарга, яка надійшла від імені ГО НОН СТОП на адресу суду, може бути подана іншою собою з незаконним використанням реквізитів ГО НОН СТОП з урахуванням листа ГО (вих. 29/11/2024-1 від 29.11.2024 (копія додається)), в якому повідомлялось таке: «Наприкінці 2023 року на мене, як керівника Громадської організації «НОН-СТОП» було вчинено замах та нанесено тілесні ушкодження. Зазначені дії я пов'язую виключно зі своєю громадською діяльністю та регулярним висвітленням корупційної діяльності як публічних діячів, так і державних чиновників, їх оточення. Мною неодноразово отримувались погрози, направлені на припинення викривальної діяльності мого об'єднання, проте моя принципова громадянська позиція перевищувала. Разом з тим, після побиття та погроз з боку Офісу Президента України я був змушений нелегально залишити територію України та продовжувати свою діяльність закордоном, під захистом державних органів Королівства Іспанія. Перебування закордоном та лікування привело до тимчасового зупинення моєї діяльності у якості керівника ГО «НОН-СТОП» та починаючи з червня 2024 року я провожу свої розслідування не перебуваючи на території України. В той же час, мені стало відомо, що українські правоохоронці, прикриваючи своїх корупційних покровителів, за допомогою застосунку «ДІЯ» отримали доступ до мого електронного підпису та електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою припинення моїх публікацій. Більше того, невідомі особи використовуючи мій електронний підпис та електронну поштову адресу продовжують розсилати незрозумілі заяви та повідомлення, нібито, від імені ГО «НОН-СТОП», до яких ні я, ні моє громадське об'єднання не має жодного відношення. Наразі я намагаюсь повернути собі доступ до електронної пошти та підпису, та неодноразово подавав відповідні заяви про злочин» та просив «1. Розглянути вказане звернення в передбачений Законом порядок та прийняти наведену в ньому інформацію щодо незаконного заволодіння ГО «НОН-СТОП». 2. Вважати всі звернення (скарги, заяви, інш.) які надходили починаючи з 01.06.2024 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_4 такими, що подавались не ГО «НОН-СТОП», а невстановленими особами. 3. Все подальше листування з ГО «НОН-СТОП» вести виключно через електронну пошту gononstopkyiv@proton.me у зв'язку з моїм перебуванням на території Королівства Іспанія. 4. Відповідь на звернення надати на електрону пошту gononstopkyiv@proton.me в електронному вигляді (сканкопія)».
Також 10.12.2024 до ВАКС надійшов лист т.в.о. керівника Управління комунікацій та зовнішніх зв'язків НАБУ ОСОБА_14 , де зокрема зазначалось таке: «До Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро) засобами електронного зв'язку надійшла скарга голови Громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_15 від 28.11.2024 № 28/11/2024-2-3, зареєстрована 28.11.2024 за № 299/32417-00, щодо можливих протиправних дій ОСОБА_4 за обставин, викладених у скарзі, та з інших питань … За результатами розгляду в межах компетенції вказаної скарги детективами Національного бюро встановлено, що в ній не викладено об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного бюро, у зв'язку з чим на сьогодні відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об'єкт; 2) об'єктивна сторона; 3) суб'єкт; 4) суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.
Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов'язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що скаржник 28.11.2024 направив до НАБУ заяву про кримінальні правопорушення, яка отримана 28.11.2024, відтак скаржником не пропущено визначений статтею 304 КПК строк на подання скарги.
3.4. Норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, у тому числі за скаргами на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.
Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, а саме: статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено:
- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України;
- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;
- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
- керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.
Кримінальний кодекс України в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, який розширеному тлумаченню не підлягає. Так, примітка статті 45 КК визначає, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов'язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.
Відтак слідчий суддя повинен з'ясувати чи відомості, викладені в скарзі, мають ознаки корупційних кримінальних правопорушень, які належать до підслідності НАБУ, адже корупційні кримінальні правопорушення можуть бути підслідними, окрім НАБУ, й іншим органам досудового розслідування.
3.5. Як вбачається зі змісту скарги та на думку скаржника, вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 109, частиною 4 статті 189, частиною 3 статті 209, частиною 3 статті 212, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 332, частиною 1 статті 336, частиною 4 статті 358, частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 365, частиною 1 статті 366, частиною 3 статті 368, частиною 3 статті 369 КК України.
Слідчий суддя враховує той факт, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацію про його обставини, втім таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про факт вчинення кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак, наведення доводів, чому він вважає, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Проте скаржником у заяві до НАБУ не наведено жодних відомостей про вчинення злочинних діянь з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи інших осіб або про заподіяння такими діяннями істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам осіб, зокрема й самого скаржника. Крім того, в скарзі та заяві про кримінальне правопорушення скаржник не зазначив відомостей щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 чи частиною першою статті 369-2 КК. Також в скарзі та заяві про кримінальне правопорушення відсутні відомості про осіб, перелік яких наведено в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК,
Таким чином, у цьому випадку відсутні будь-яка умова підслідності НАБУ, передбачені пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.
3.6. Судом встановлено, що зі змісту заяв скаржника до НАБУ про вчинення кримінальних правопорушень та з наявних матеріалів скарг не вбачається достатніх об'єктивних вагомих обставин вчинення будь-яких кримінальних правопорушень.
Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, скаржником не доведено обов'язок посадових осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження заяви про кримінальні правопорушення, й тому в задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами НАБУ відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1