79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.10.07 Справа№ 19/254
За позовом: Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку “Добрий дім», м. Львів;
до Відповідача-1: Львівська міська рада, м. Львів;
до Відповідача-2: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів;
Про визнання першочергового права користування
Суддя Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання Байко Я.А.
Всудовому засіданні взяли участь представники сторін:
Позивача: не з'явився;
Відповідача-1: Басистий В.О.;
Відповідача-2: Басистий В.О.;
Представнику Відповідача -1, 2 роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено Об'єднанням співвласників багатоповерхового будинку “Добрий дім», м. Львів до Львівської міської ради, м. Львів та до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів про визнання переважного права Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Добрий Дім», на користування, в тому числі шляхом оренди, нежитловими приміщеннями загальною площею 84,1 м.кв. по вул. Рилєєва, 8 у м. Львові, які знаходяться на балансі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Добрий Дім» відповідно до Наказу Управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради від 17.06.2003р. за №27 Д “Про затвердження акту приймання-передачі майна загального користування у спільну власність власникам квартир та нежитлових приміщень будинку №8 на вул. Рилєєва» та Акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу ЛКП “Каменяр-Центр» на баланс новоствореного ОСББ “Добрий дім» від 02.06.2003р.
Обставини спрви:
Ухвалою суду від 13.08.2007р. було порушено провадження та призначено судове засідання на 26.09.2007р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нежитлові приміщення, що є комунальною власністю і розташовані в жилих будинках, після створення в ньому об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, є спільною власністю об'єднання співвласників багатоквартирного будинку і територіальної громади адміністративної одиниці, та можуть використовуватися для надання їх в користування іншим особам в комерційних чи некомерційних цілях (влаштування офісних приміщень або інших приміщень господарського призначення) без дозволу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку тільки в тому разі, якщо договір було укладено до створення такого об'єднання. В усіх інших випадках -виключно за погодженням з Товариством співвласників багатоквартирного будинку, рішення про що повинно прийматися Загальними зборами об'єднання. Оскільки спірні нежитлові приміщення по вул. Рилєєва, 8 у м. Львові належать Позивачу і Відповідачу-1 на праві спільної, і загальні збори не приймали жодного рішення про надання їх третім особам в користування, та відповідно ОСББ “Добрий дім» такої згоди Львівській міській раді не надавало, так як має на меті використовувати їх у власних цілях для забезпечення своє статутної діяльності, виключно ОСББ “Добрий дім» має першочергове право на їх використання.
Позивач повторно явки свого представника не забезпечив, хоча належним чином і своєчасно був повідомлений про час та місце проведення судового засідання, а подав клопотання, в якому просить розгляд справи відкласти в зв'язку із перебуванням на лікарняному директора об'єднання.
Зважаючи на те, що про час і місце розгляду справи Об'єднання було повідомлено належним чином, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі необмежено будь-яким певним колом осіб, а також враховуючи наявність письмових матеріалів та пояснень сторін з підстав предмету позову, необхідних для вирішення спору по суті, клопотання судом відхилено.
Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 26.09.2007р.
Спір розглядається за наявними у справі матеріалами в порядку ст.ст. 69, 75 ГПК України.
Відповідач-1 та Відповідач-2 у своєму Відзиві на позовну заяву (вх. №21350 від 08.10.2007р.) та їх представник в судовому засіданні проти позовних вимог Позивача заперечує з підстав, викладених у відзиві, зокрема виходячи з того, що спірні нежитлові приміщення по вул. Рилєєва,8 у м. Львові не виконують функції допоміжних приміщень і є самостійними об'єктами цивільних прав, право на розпорядження яких належить до повноважень Львівської міської ради та Управління комунальної власності Львівської міської ради.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника Відповідача в судовому засіданні, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено:
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків, відносини між власником будинку і створеним у ньому об'єднанням співвласників, між власниками жилих та нежилих приміщень регулюються, зокрема, Законом України “ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» на прийнятими на його виконання актами органів центральної виконавчої влади та місцевого самоврядування, відповідними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
12.05.2003р. Установчими зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Добрий дім» прийнято рішення, оформлене у вигляді протоколу №1, про створення в житловому будинку №8 по вул. Рилєєва,8 у м. Львові Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Добрий дім» та затверджено Статут Об'єднання, зареєстрований Відділом реєстрації та ліцензування управління промисловості та підприємництва Львівської міської ради 29.05.2003р., номер запису №01-Г. та цього ж числа Управлінням промисловості та підприємництва Львівської міської ради видано Свідоцтво про державну реєстрацію ОСББ “Добрий дім».
Згідно з п.3.1 Статуту, власники квартир, частин квартир є співвласниками на праві спільної часткової власності, допоміжних приміщень будинку, його конструктивних елементів і технічного обладнання, перелік яких наведено в розділі ІV цього Статут.
Зокрема відповідно до п.4.1 Статуту, до частин та елементів будинку, які перебувають у спільній частковій власності членів об'єднання, належать допоміжні приміщення будинку: тамбури, вестибюлі, вітальні, сходові клітки, міжквартирні коридори, холи, горища, приміщення технічних поверхів, приміщення підвалів, де розташоване технологічне обладнання будинку, приміщення для зберігання матеріалів, обладнання та інструменту, розміщення для обслуговуючого персоналу, колясочні та інші приміщення будинку, які необхідні для забезпечення утримання будинку і при будинкової території та культурно-побутового обслуговування мешканців, а також технологічне обладнання будинку, несучі та огороджуючи конструкції, перекриття, люки, інші частини та елементи будинку, які призначені для користування всіма його мешканцями.
Згідно із вимогами ст. 11 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання після набуття статусу юридичної особи, може прийняти на власний баланс весь житловий комплекс. Передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог статей 6, 11, 17 і 21 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.10.2002р. №1521 “Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", якою затверджено Порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, відповідно до п. 3 якого для приймання - передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс утворюється відповідна комісія з числа представників попереднього балансоутримувача та об'єднання після прийняття відповідного рішення про передачу житлового комплексу на баланс об'єднання, яка визначає технічний стан житлового комплексу або його частини відповідно до вимог законодавства складає Акт приймання-передачі (п. 4 Порядку).
З цією метою Галицькою районною адміністрацією міста Львова було створено відповідну комісію, яка провела обстеження активів житлового комплексу будинку №8 по вул. Рилєєва, що передається з балансу ЛКП “Каменяр-Центр» на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Добрий дім», та складено Акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 02.06.2003р., у відповідності до якого Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Добрий дім» було передано на баланс житловий комплекс будинку №8 по вул. Рилєєва у м. Львові, в т.ч. спірні нежитлові приміщення загальною площею 84,1 м.кв..
Наказом Управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради від 17.06.2003р. за №27 Д “Про затвердження акту приймання-передачі майна загального користування у спільну власність власникам квартир та нежитлових приміщень будинку №8 на вул. Рилєєва» затверджено Акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 02.06.2003р. та передано у спільну власність Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Добрий дім» житловий комплекс по вул. Рилєєва, 8 у м. Львові, в т.ч. і нежитлові приміщення загальною площею 84,1 м.кв..
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
Неподільне майно - це неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.
Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду, та є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Як з'ясовано судом, правомірність передачі спірних нежитлових приміщень у спільну власність Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Добрий дім» було предметом розгляду Господарського суду Львівської області у справі № 1/31-18/17 за позовом Львівською міською громадською організацією Спілки ветеранів Афганістану “Сарбазон» до Управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради за участю третіх осіб - Управління ресурсів Львівської міської ради (правонаступником якого є Відповідач-2 у справі) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Добрий дім», м. Львів про визнання недійсним Наказу Управління житлово-комунального господарства від 17.06.2003р. за №27 Д в частині затвердження Акту приймання-передачі майна загального користування житлового будинку №8 на вул. Рилєєва щодо нежитлового приміщення загальною площею 76,4 м.кв. по вул. Рилєєва, 8 у м. Львові.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2004 р. у справі № 1/31-18/17 встановлено той факт, що спірне нежитлове приміщення загальною площею 84,1 м.кв. по вул. Рилєєва, 8 у м. Львові, відноситься до нежитлового і перебуває у комунальній власності міста, що також підтверджується довідкою Львівського ОДКБТІ та ЕО від 04.02.2005р., а також встановлено, що вказані приміщення не виконують функцій допоміжних приміщень і не відповідають за забезпечення належного функціонування житлового комплексу по вул. Рилєєва, 8, а тому є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
В зв'язку із цим Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2004р. у справі № 1/31-18/17 визнано недійсним Наказ Управління житлово-комунального господарства від 17.06.2003р. за №27 Д в частині затвердження Акту приймання-передачі майна загального користування житлового будинку №8 на вул. Рилєєва щодо нежитлового приміщення по вул. Рилєєва, 8 у м. Львові у спільну власність Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Добрий дім», яке є предметом розгляду у даній справі.
З'ясовані вище факти мають преюдиціальне значення і не потребують доведення у даній справі, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 32 та п. 1 ст. 35 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», суб'єктами права комунальної власності є відповідні місцеві ради, а згідно ст. 143 Конституції України, територіальні громади міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.
Рішенням Конституційного Суду України від 11.05.2005р. у справі N 1-11/2005 за конституційним зверненням закритого акціонерного товариства “Оболонь» та громадянина Винника Віктора Володимировича про офіційне тлумачення положень частини другої статті 28 Закону України “Про господарські товариства», пункту 1, абзацу першого пункту 5 статті 4 Закону України “Про власність" визначено, Положення пункту 1, абзацу першого пункту 5 статті 4 Закону України “Про власність» у контексті частин першої, сьомої статті 41 Конституції України, у системному зв'язку з частиною третьою статті 81 Господарського кодексу України треба розуміти так, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, але, здійснюючи своє право, він зобов'язаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і суспільства (п.1.2 Рішення).
Статтею 26 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» власник приміщення у багатоквартирному будинку, в якому створене об'єднання, може здати його в оренду для проживання фізичній особі або для здійснення господарської, підприємницької та іншої не забороненої законом діяльності фізичній або юридичній особі, якщо така діяльність не суперечить встановленим нормам використання приміщень у жилих будинках та не завдає шкоди інтересам власників (користувачів) і навколишньому середовищу.
Вказаною нормою Закону встановлюється право саме власника приміщення в багатоквартирному будинку, в якому створено об'єднання співвласників, і яким в даному випадку є Львівська міська рада, на передачу об'єкта в оренду, а позивач у справі таким власником не є, оскільки є лише балансоутримувачем.
До такого ж висновку прийшов і Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 16.11.2006р. у справі №К-1115/06 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Добрий дім» до Управління комунального майна Львівської міської ради про визнання недійсним наказів Управління комунального майна Львівської міської ради від 19.04.2005р. та від 23.05.2005р. №231-0 в частині оголошення конкурсу на оренду спірних нежитлових приміщень по вул. Рилєєва,8 у м. Львові, в зв'язку із чим ОСББ “Добрий дім» в позові було відмовлено, виходячи з відсутності порушення його прав та охоронюваних законом інтересів оголошенням конкурсу на оренду спірних приміщень.
Отже, посилання Позивача, як на підставу обґрунтувань позовних вимог на норми ч. 3 ст. 358 ЦК України, відповідно до якої кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності, та на норму ст. 369 ЦК України, згідно якої розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, спростовується наведеним вище, так як спірне майно не увійшло до майна, яке передавалося позивачу у спільну часткову власність, перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Львова, відносить до нежитлових приміщень і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, право на володіння, користування та розпорядження яким надано Львівській міській раді як органу, уповноваженого законом виступати власником майна, що відноситься до комунальної власності міста.
Статтею 33 ГПК України визначено правила розподілу тягаря доказування, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, кожна сторона повинна самостійно визначати предмет доказування, тобто коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. На склад цих фактів вказує норма матеріального права, яка визначає права і обов'язки сторін у конкретній справі.
Позивач має добросовісно, відповідно до вимог статті 22 ГПК України користуватися належними йому процесуальними правами у процесі доказування, а отже самостійно визначати та подавати необхідні докази для обґрунтування своїх вимог. Відповідно до вимог статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до вимог статті 34 цього Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак Позивач належних та беззаперечних доказів на підтвердження наявності у нього першочергового права на користування спірними нежитловими приміщеннями, які перебувають у нього на балансі, проте не є спільною власністю, суду не представив.
З огляду на викладне суд прийшов до висновку про безпідставність та недоведеність вимог позивача, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 12, 33, 34, 36, 69, 45, 82-83, 85 ГПК України господарський суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.
Суддя Левицька Н.Г.