Ухвала від 05.12.2024 по справі 129/2065/24

Справа № 129/2065/24

Провадження по справі № 2-о/129/157/2024

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2024 р. Гайсинський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді Дєдова С.М.,

розглянувши у відсутність сторін та їх представників в приміщенні Гайсинського районного суду в місті Гайсині цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту проживання, -

встановив:

ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання.

Обґрунтовуючи заяву, заявник посилається на те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кунка Гайсинського району Вінницької області, зареєстроване та фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 03.12.1996 р. Гайсинським РВ УМВС України у Вінницькій області. 19.01.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до сервісного центру в м. Гайсин Вінницької області Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У призначенні такого виду пенсії ОСОБА_1 26.01.2023 р. відмовлено рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оскільки не враховано період проживання з 21.06.1986 р. по 31.08.1986 р. у зоні посиленого радіологічного контролю. ІНФОРМАЦІЯ_1 він народився та проживав в с.Кунка Гайсинського району Вінницької області. Зареєстрований та постійно проживає з 10.11.1967 р. по 01.09.1983 р., з 20.07.1984 р. по 01.09.1984 р., з 01.09.1986 р. по 03.11.1986 р., з 27.05.1987 р. по 03.12.1996 р. та з 09.01.1997 і по даний час в с. Кунка Гайсинського району Вінницької області на території четвертої зони посиленого радіоекологічного контролю, яка до 31 грудня 2014 року відносилась до четвертої категорії, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується довідкою Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області №82 від 19.01.2023 р. У період з 1982 року по 1986 рік навчався в Брацлавському сільськогосподарському технікуму та на час навчання проживав за місцем реєстрації в с. Кунка Гайсинського району Вінницької області. Має статус особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю четвертої категорії, посвідчення Серії НОМЕР_2 від 09.02.2001 р., село Кунка Гайсинського району Вінницької області, відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року №106, віднесено до зони посиленого радіологічного контролю. Встановлення факту постійного проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в с. Кунка Гайсинського району Вінницької області в період з 21.06.1986 р. по 31.08.1986 р. необхідно для оформлення пенсії по пільговій категорії, у зв'язку з чим необхідно надати документи для підтвердження проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Зазначені обставини стали підставою звернення до суду із заявою за захистом своїх прав на пенсійне забезпечення.

04.07.2024 р. у цивільній справі ухвалою суду відкрито провадження та призначено судовий розгляд справи за правилами окремого провадження.

05.12.2024 року заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, просив заяву задовільнити.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, при прийнятті рішення у справі покладається на розсуд суду.

Суд, розглянувши заяву в межах заявлених вимог, враховуючи належне повідомлення заявника, заінтересованої особи, зміст заяви представника заінтересованої особи про розгляд за його відсутності, допитавши свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вивчивши та дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, ч.1 ст.15 ЦК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як визначено частиною 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5) ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно ст.315 ЦПК України, в окремому провадженні суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно із роз'ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до п. 2) ч. 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ особам, які постійно працювали або постійно проживали в зоні посиленого радіологічного контролю, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, а саме: особи, які постійно проживали або постійно прожинають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - пенсійний вік зменшується на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

В судовому засіданні, на підставі показань свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , доданих до заяви письмових доказів, встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кунка Гайсинського району Вінницької області, його зареєстроване та фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 03.12.1996 р. Гайсинським РВ УМВС України у Вінницькій області, та довідкою Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області №82 від 19.01.2023 р., відповідно до якої він зареєстрований та постійно проживає з 10.11.1967 р. по 01.09.1983 р., з 20.07.1984 р. по 01.09.1984 р., з 01.09.1986 р. по 03.11.1986 р., з 27.05.1987 р. по 03.12.1996 р. та з 09.01.1997 і по даний час в с. Кунка Гайсинського району Вінницької області на території четвертої зони посиленого радіоекологічного контролю, яка до 31 грудня 2014 року відносилась до четвертої категорії, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

19.01.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до сервісного центру в м. Гайсин Вінницької області Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У призначенні такого виду пенсії ОСОБА_1 26.01.2023 р. відмовлено рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (а.с. 14), оскільки не враховано період проживання з 21.06.1986 р. по 31.08.1986 р. у зоні посиленого радіологічного контролю. Із досліджених судом доказів у виді довідки Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області №82 від 19.01.2023 р., видно, що заявник ОСОБА_1 зареєстрований і постійно проживає з 10.11.1967 р. по 01.09.1983 р., з 20.07.1984 р. по 01.09.1984 р., з 01.09.1986 р. по 03.11.1986 р., з 27.05.1987 р. по 03.12.1996 р. та з 09.01.1997 і по даний час в с. Кунка Гайсинського району Вінницької області на території четвертої зони посиленого радіоекологічного контролю, яка до 31 грудня 2014 року відносилась до четвертої категорії, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та у період з 1982 року по 1986 рік навчався в Брацлавському сільськогосподарському технікуму та на час навчання проживав за місцем реєстрації в с. Кунка Гайсинського району Вінницької області. Вказана довідка видана на підставі записів в Погосподарських книгах Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області та підтверджують період проживання заявника з 21.06.1986 року по 31.08.1986 р. на території с. Кунка Гайсинського району Вінницької області. За наданими у судовому засіданні показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявник ОСОБА_1 у період з 21.06.1986 року по 31.08.1986 р. постійно проживав за місцем реєстрації у АДРЕСА_1 , однак документально це не підтверджено. Заявник ОСОБА_1 відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_2 від 09.02.2001 р. має статус особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю 4 категорії.

Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 посвідчення є документом, що підтверджує статус такої особи. У разі втрати або зіпсування посвідчення замість нього видається повторне посвідчення на підставі раніше поданих документів та особистої заяви із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, поясненням обставин втрати або зіпсування, в тому числі опублікованого в пресі повідомлення про визнання посвідчення недійсним. Для цього особі потрібно звернутись до суб'єкта надання адміністративної послуги з відповідною заявою.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів Української РСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"» від 23 липня 1991 року №106, визначено населені пункти 4 зони посиленого радіоекологічного контролю. Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, с. Кунка Гайсинського району Вінницької області до 31 грудня 2014 року віднесено до 4 зони - зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», Гайсинський район Вінницької області був ліквідований і створений новий Гайсинський район Вінницької області, до якого увійшли території ще інших районів.

Згідно із ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Заявник ОСОБА_1 наділений правом на захист свого цивільного права в судовому порядку, оскільки підстави його звернення до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання у зоні посиленого радіологічного контролю свідчать про наявність обмеження його права на пенсійне забезпечення. Встановлення факту постійного проживання у зоні посиленого радіологічного контролю необхідно заявнику для оформлення пенсії по пільговій категорії, тобто має наслідком виникнення правовідносин, пов'язаних з призначенням пенсії.

Із заявлених вимог вбачається, що між заявником та заінтересованою особою виник спір з приводу призначення пільгової пенсії у зв'язку з набуттям статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи. Встановлення факту постійного проживання заявника на території посиленого радіоекологічного контролю необхідно йому для отримання пенсії на пільгових умовах, отже встановлення факту заявник пов'язує з одночасним вирішенням спору про призначення пенсії, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказані обставини свідчать про наявність спору про право на отримання пенсії та пільг, який не підлягає вирішенню в порядку окремого провадження, повинен вирішуватися в порядку позовного провадження з дотриманням правил юрисдикції.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року по справі № 287/167/18-ц викладено правовий висновок, згідно з яким перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частинах першій та другій статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відмова відповідного органу в установленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до суду. Чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги. Установлений нормативно-правовими актами порядок призначення пенсії на пільгових умовах передбачає і встановлення органом ПФУ відповідного факту, а рішення вказаного органу щодо призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку. Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).

Аналіз вищенаведених норм процесуального права дає підстави для висновку суду про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 162/760/17 (провадження № 14-550цс18) зроблено висновок про те, що відповідно до частин 3, 4 статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Отже, законом передбачено позасудовий порядок установлення юридичного факту, про який просить заявник, а такі дії як зазначено вище він не вчинив.

Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Водночас із заявлених вимог вбачається, що між заявником і заінтересованою особою виник спір з приводу призначення заявнику пенсії на пільгових умовах, що передбачено статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції закону, яка була чинною на момент подання заяви та розгляду справи судом першої інстанції) (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, підсудні адміністративним судам.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, крім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Такі дії судом здійснювалися і заявнику роз'яснювалися в ході судового розгляду цивільної справи.

Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

З аналізу вказаних вище норм права слід зробити висновок про те, що заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а спір між ним та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Аналогічний правовий висновок щодо юрисдикційності спору викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 162/760/17 (провадження № 14-550цс18).

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 в окремому провадженні у порядку цивільного судочинства, суди першої інстанції звернув належну уваги на те, що якщо вирішення спору має розглядатися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, то згідно з вимогами частини першої статті 377, пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України провадження у цивільній справі підлягає закриттю, але через наявність клопотань заявника про відкладення судових засідань і зібрання доказів, такі дії відразу при відкритті провадження у справі не вчинив.

Таким чином, якщо справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж подано заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, то суд відмовляє у відкритті провадження або закриває провадження у справі, якщо провадження у справі було відкрито.

У справі, що розглядається, вирішення спору із суб'єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії має розглядатися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, тому суд вирішує питання про закриття провадження у справі.

Заявником ОСОБА_1 відповідно до квитанції №69877211 від 24.06.2024 року сплачений судовий збір у зв'язку з розглядом цивільної справи в порядку окремого провадження.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 223, п.1) ч.1 ст.255, 256, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293, 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,-

Постановив:

Провадження у цивільній справі № 129/2065/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту проживання, - закрити.

Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Копію ухвали суду направити заявнику, заінтересованій особі, для відому.

Ухвала суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Відомості про сторони:

Заявник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв'язку: тел. НОМЕР_4 ;

Заінтересована особа: Головне управління ПФ України у Вінницькій області місцезнаходження: 21100, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ: 13322403, засоби зв'язку: тел.(0432) 66-05-35.

Суддя:

Попередній документ
123659463
Наступний документ
123659465
Інформація про рішення:
№ рішення: 123659464
№ справи: 129/2065/24
Дата рішення: 05.12.2024
Дата публікації: 13.12.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Гайсинський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.12.2024)
Результат розгляду: закрито провадження
Дата надходження: 27.06.2024
Предмет позову: встановлення факту проживання
Розклад засідань:
21.10.2024 10:00 Гайсинський районний суд Вінницької області
07.11.2024 11:20 Гайсинський районний суд Вінницької області
19.11.2024 11:00 Гайсинський районний суд Вінницької області
05.12.2024 12:40 Гайсинський районний суд Вінницької області