справа № 361/4647/24
провадження № 2/361/3844/24
09.09.2024
Іменем України
09 вересня 2024 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Лебідя В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила розірвати шлюб між нею і ОСОБА_2 , який зареєстрований 21 квітня 2018 року Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 205.
В обґрунтування позову зазначала, що 21 квітня 2018 року вона та ОСОБА_2 уклали шлюб. Від цього шлюбу вони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час перебування сторін у шлюбі, стосунки між ними погіршилися, зникли взаєморозуміння та взаємоповага, частими стали сварки на підставі надмірного вживання алкоголю чоловіком. Їхній син почав боятися батька, виники проблеми з психологічним станом дитини та проблеми з мовою. На даний час сторони шлюбних відносин не підтримують, спільне господарство вони не ведуть, кожен із них живе своїм окремим життям та своїми інтересами. Фактично їхня сім'я припинила своє існування. Подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам.
Відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позов, у якому зазначав, що викладені позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві обставини щодо постійних сварок між ними на фоні надмірного вживання ним (відповідачем) алкоголю та його негативного впливу на дитину, як на підставу розірвання їхнього шлюбу, є такими, що не відповідають дійсності. Вважає, що це є спробою позивача перенести всю відповідальність за погіршення стосунків у шлюбі на нього, що суперечить засадам сімейного законодавства. Єдине, що останні роки утримує їх у шлюбі це бажання, щоб їхній син ОСОБА_4 мав поряд обох батьків і кращі умови для свого проживання та виховання. Незважаючи на складні стосунки із позивачем, він багато часу приділяє вихованню їхнього сина, проводить з ним значну частину вільного часу, оплачує його різноманітні гуртки, щоб син міг нормально розвивався та підготувався до школи. На сьогоднішній день сторони продовжують проживати разом, ведуть спільне господарство та займаються вихованням сина. Також він приймає учать в оплаті наданих комунальних послуг за квартиру, у якій усі вони проживають, та придбанні продуктів харчування для сім'ї. Просив суд задовольнити позов та розірвати шлюб.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу за її відсутності, позов підтримує повністю, просила суд його задовольнити, оскільки подальше збереження шлюбу та їхньої сім'ї є неможливим. Також просила суд виключити такі підстави розірвання шлюбу сторін як зловживання алкоголем відповідачем ОСОБА_2 та його негативний вплив на їхню дитину.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання теж не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу за його відсутності, проти задоволення позову та розірвання шлюбу він не заперечує, проте не згоден з такою підставою розірвання шлюбу, як зловживання ним алкоголем та його негативний вплив на сина сторін ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що визнання відповідачем позову закону не суперечить, прав, свобод чи інтересів інших осіб не порушує, суд вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову з наступних підстав.
У ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що 21 квітня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 уклали шлюб, який зареєстрований Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 205. Від цього шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проживають усі вони на даний час за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. ч. 6, 9, 10 ст. 7 СК України жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
За змістом положень ч. 1 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань (ст. 51 СК України).
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз чоловіка та жінки, при цьому слово “сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово “союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
У ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з цим позовом, вказувала, що подальше спільне життя сторін та збереження їхнього шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам.
Відповідач ОСОБА_2 позов про розірвання шлюбу сторін визнав, проти задоволення позову не заперечував, за виключенням тих обставин, що причиною сварок між сторонами та підставою розірвання їхнього шлюбу є зловживання ним алкоголем та його негативний вплив на малолітнього сина сторін ОСОБА_4 .
Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2018 року у справі № 569/458/18 виклав правовий висновок та зазначив, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Суд встановив, що сторони шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, хоча проживають у квартирі за однією адресою, примиритися не бажають, їхній шлюб фактично припинив своє існування. Позивач позов підтримує та наполягає на розірванні шлюбу. Відповідач позов визнав, за винятком зловживання ним алкоголем та його негативний вплив на малолітнього сина сторін ОСОБА_4 , проти розірвання шлюбу не заперечує. Подальше збереження шлюбу сторін суперечить їхнім інтересам.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони подружніх відносин не підтримують, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження цього шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 82, 89, 206, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21 квітня 2018 року Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 205.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Дутчак І. М.