10 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 345/843/24
провадження № 61-16278ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дочку,
У лютому 2024 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, в розмірі 3 000,00 грн щомісячно і до закінчення дочкою навчання, але не довше, ніж до досягнення нею 23 років.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 2003 року до 2016 року. Шлюб розірвано рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області 12 вересня 2016 року. Їх повнолітня дочка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається на першому курсі Донбаської національної академії будівництва і архітектури на денній бюджетній формі навчання і завершить навчання в навчальному закладі 30 червня 2027 року, що підтверджується довідкою № 3 від 23 січня 2024 року, потребує майнової допомоги у зв'язку з навчанням. Просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 3 000,00 грн щомісячно до закінчення нею навчання, але не довше 23 років.
Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 3 000,00 грн щомісячно, починаючи з 07 лютого 2024 року і до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не довше, ніж до досягнення нею 23 років. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2024 року заочне рішення від 15 березня 2024 року скасовано за заявою відповідача ОСОБА_1 .
У серпні 2024 року ОСОБА_3 подала до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила стягнути на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, аліменти в розмірі 5 000,00 грн щомісячно.
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року,позов задоволено частково.
Стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 4 000,00 грн щомісячно, починаючи з 07 лютого 2024 року і до закінчення ОСОБА_4 , навчання, але не довше, ніж до досягнення нею 23 років. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У грудні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Галкін В. Л., через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати постанову апеляційного суду повністю, а рішення суду першої інстанції змінити, шляхом зменшення розміру присуджених аліментів.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання.
Касаційна скарга містить не посилання на випадки, передбачені підпунктами «а» -«г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 3 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дочку відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник