9 грудня 2024 року
м. Київ
Справа № 128/2861/22
Провадження № 61-10424ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув заяву ОСОБА_1 (далі - заявниця)
про відвід судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. (далі - заява) від участі у розгляді справи за заявою заявниці про встановлення факту спільного проживання за участю заінтересованої особи - Степанівського старостинського округу Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області -
за касаційною скаргою заявниці на ухвалу Вінницького районного суду від 27 лютого 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року та
1. У листопаді 2022 року заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання.
2. 27 лютого 2023 року Вінницький районний суд Вінницької області постановив ухвалу, згідно з якою визнав цю заяву неподаною та повернув її заявниці.
3. Не погодившись із вказаною ухвалою, заявниця подала апеляційну скаргу.
4. 11 квітня 2023 року Вінницький апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін ухвалу суду першої інстанції.
5. 15 липня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та спрямувати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
6. 16 вересня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення копії тієї ухвали. Скаржниця мала: (1) подати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій обґрунтувати підстави для такого поновлення, надати докази поважності причин пропуску цього строку, вказавши дату отримання копії постанови апеляційного суду, а також обґрунтувати наявність випадків, за яких можливим є касаційне оскарження судових рішень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, та надати докази для їх підтвердження; (2) вказати свої номери засобів зв'язку; (3) зазначити перелік письмових матеріалів, що додаються до касаційної скарги, а також додати ці матеріали у вигляді копій, що відповідають оригіналу, зокрема за розміром; (4) надати копії касаційної скарги з доданими до неї матеріалами для заінтересованої особи; (5) надати документ про сплату 992,40 грн судового збору або належно засвідчені копії документів, що підтверджують підставу для звільнення від сплати судового збору.
7. 14 жовтня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги. У заяві вказала, що копію постанови Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року отримала 2 травня 2023 року, а вперше касаційну скаргу подала 30 травня 2023 року. Однак ту скаргу Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду 8 червня 2023 року повернув. Після того скаржниця подала ще декілька касаційних скарг, які суд теж повернув. До заяви про усунення недоліків касаційної скарги додала два примірники уточненої касаційної скарги й один примірник довідки з акта огляду МСЕК, виданого на ім'я ОСОБА_2 . Крім того, заяву про усунення недоліків подала в одному примірнику. У доданій до цієї заяви уточненій касаційній скарзі зазначила, що не має номерів засобів зв'язку.
8. 15 листопада 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою продовжив заявниці на п'ять днів із дня вручення тієї ухвали строк на усунення недоліків касаційної скарги. Заявниця мала: навести обґрунтовані підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та надати копії заяви про усунення недоліків і доданих матеріалів відповідно до кількості учасників справи, документ про сплату 992,40 грн судового збору або належно засвідчені копії документів, що підтверджують підставу для звільнення від сплати судового збору.
9. 3 грудня 2024 року заявниця подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій, зокрема, просила відвести суддю Гудиму Д. А. від участі у розгляді справи. Обґрунтувала так:
- Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) не зобов'язує заявницю надавати докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду. Надання таких доказів є правом заявниці, а не її обов'язком;
- «варто зазначити працівнику Верховного суду Гудимі що ліміт по відмові у відкритті касаційного провадження у Верховному суді закінчився тому не варто придумувати будь що завгодно щоб відмовити у відкритті касаційного провадження».
Обґрунтування висновку щодо заяви про відвід судді
10. Заявниця просить відвести суддю Гудиму Д. А., висловлюючи сумніви щодо його процесуальних дій із продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Верховний Суд вважає, що підстав для відводу судді Гудими Д. А. немає, а заява про його відвід є необґрунтованою.
11. Як зазначив Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, рішення від 24 травня 1989 року, заява № 11/1987/134/188, § 48).
12. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у певній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (§ 46 вказаного рішення).
13. Щодо суб'єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що суддя Гудима Д. А. виявив особисту упередженість до заявниці чи до розгляду справи № 128/2861/22 за її участі у провадженні № 61-10424ск24. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. Таких доказів щодо цього судді немає.
14. Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним є те, чи можуть бути побоювання заявника щодо відсутності безсторонності у судді об'єктивно виправданими.
14.1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
(1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
(2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
(3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
(4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
(5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (частина перша статті 36 ЦПК України).
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).
14.2. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
14.3. 15 листопада 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою заявниці та постановив ухвалу про продовження на п'ять днів із дня вручення тієї ухвали строку на усунення недоліків касаційної скарги. Мотивував так:
- заявниця не надала докази, що копію постанови апеляційного суду від 11 квітня 2024 року отримала 2 травня 2023 року;
- у касаційній скарзі не обґрунтувала наявність випадків, за яких можливим є касаційне оскарження судових рішень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення;
- подаючи касаційну скаргу до Верховного Суду, заявниця не виконала вимоги пунктів 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме не додала до касаційної скарги копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги від 14 жовтня 2024 року та документ про сплату 992,40 грн судового збору або належно засвідчені копії документів, що підтверджують підставу для звільнення від сплати судового збору.
15. Доводи заявниці про відвід судді по суті зводяться до її незгоди з ухвалою про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Тому згідно з об'єктивним критерієм оцінки безсторонності суду відсутні встановлені факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді-доповідача, який, постановляючи 15 листопада 2024 року ухвалу, діяв згідно з вимогами ЦПК України. Аргументи заявниці щодо необхідності відводу цього судді від участі у розгляді її справи не є об'єктивно виправданими.
16. З огляду на викладене колегія суддів вважає необґрунтованою заяву про відвід судді Верховного Суду Гудими Д. А. Тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про його відвід слід передати на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Оцінивши аргументи заяви про відвід судді за суб'єктивним і об'єктивним критеріями визначення безсторонності суду, керуючись статтями 36, 37, 40, 260, 261 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гудими Д. А. від участі у розгляді справи № 128/2861/22.
2. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гудими Д. А. від участі у розгляді справи № 128/2861/22 передати для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко