04 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 521/8300/22
провадження № 61-10201ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань міністерства юстиції, треті особи: Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області, Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби» (51), про відшкодування моральної шкоди та
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції морально-психологічні збитки в розмірі 1 500 000,00 грн шляхом одноразової виплати усієї суми.
19 жовтня 2023 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
18 квітня 2024 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2023 року залишено без змін.
08 липня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду
м. Одеси від 19 жовтня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 18 квітня 2024 року.
06 серпня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків, а саме звернення з касаційною скаргою, оформленою українською мовою.
Роз'яснено, що після звернення з касаційною скаргою, оформленою державною мовою, касаційним судом перевірятиметься відповідність касаційної скарги вимогам законодавства в іншій частині.
25 вересня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, а саме для звернення до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження; подання уточненої касаційної скарги з зазначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, з наведенням належного обґрунтування цієї (цих) підстави (підстав); для подачі до Верховного Суду виправленої касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України; для надання копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Заявнику детально роз'яснено, в чому полягають недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення, а також наслідки невиконання ухвали суду.
Також роз'яснено, що якщо ОСОБА_1 не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із наведенням підстав для його поновлення, а також поданням доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України), у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
Копію ухвали направлено 04 жовтня 2024 року на адресу ОСОБА_1 , вказану в касаційній скарзі.
Необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження, з таких підстав.
18 листопада 2024 року до Верховного Суду повернулося повідомлення про вручення 17 жовтня 2024 року ОСОБА_1 копії ухвали Верховного суду
від 25 вересня 2024 року.
Станом на 04 грудня 2024 року вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не виконано.
Ініціювавши судовий розгляд справи, заявник насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Необхідно також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З часу подання в липні 2024 року касаційної скарги заявник не цікавився ініційованим ним провадженням (скаргою), заяв, клопотань до Верховного Суду не подавав.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
ЄСПЛ зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року в справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 квітня 2021 року в справі № 640/3393/19 (провадження
№ 11-24апп21), який є обов'язковим для застосування судами, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:
- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), за таких умов скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;
- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов'язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).
На переконання Великої Палати Верховного Суду, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, окрім цього, має інші недоліки і такі недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунено, зокрема, не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для поновлення строку, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Такий висновок застосовний і під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
15 грудня 2017 року набули чинності КАС України, ЦПК України та Господарський процесуальний кодекс України, які в основному є уніфікованими.
Так, підстави повернення апеляційної скарги в КАС України та ЦПК України є аналогічними, а підстави повернення касаційної скарги такі ж, як підстави повернення апеляційної скарги.
Так само є уніфікованими і підстави відмови у відкритті апеляційного провадження у КАС України та ЦПК України.
Тому під час вирішення питання про долю касаційної скарги, яка подана з порушенням строку на касаційне оскарження, необхідно враховувати, що абзац 2 частини третьої статті 393 ЦПК України в контексті пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України передбачає необхідність відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки виключає можливість відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження в справі, якщо скаржникому строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
За таких обставин касаційний суд зобов'язаний відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань міністерства юстиції, треті особи: Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області, Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби» (51), про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська