04 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 545/1272/22-ц
провадження № 61-13355вно24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач- ОСОБА_2 ,
розглянув заву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 17 січня
2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, переданих як аванс.
На обґрунтування позову зазначав, що 10 серпня 2021 року він передав відповідачу як аванс 15 000,00 дол. США для приватизації належного йому підприємства, про що ОСОБА_2 склав розписку.
Проте ОСОБА_2 не вчинив жодних дій щодо приватизації підприємства,
у зв'язку з чим він 08 квітня 2022 року звернувся до нього з письмовою вимогою про повернення коштів, які відповідач так і не повернув
у добровільному порядку.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача кошти
в розмірі 15 000,00 дол. США, судовий збір в сумі 4 388,24 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 20 жовтня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач вчинив дії щодо купівлі-продажу підприємства позивача шляхом передання указаної суми ОСОБА_3 для подальшого вирішення питання, яке залишилось неврегульованим у зв'язку з перебуванням підприємства під арештом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 20 жовтня 2022 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 з інших підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що правова природа переданих позивачем відповідачу коштів не охоплюється поняттям авансу, який підлягає поверненню за правилами частини другої статті 570 ЦК України, що унеможливлює задоволення позовних вимог
з підстав, викладених в позовній заяві.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 17 січня 2024 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 задоволено. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 20 жовтня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволено.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі
15 000,00 дол. США.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова мотивована тим, що помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що розписка не містить ознак авансу, оскільки за розпискою була передана визначена грошова сума на виконання робіт (купівлі-продажу (приватизації) підприємства). За висновком колегії суддів, суд апеляційної інстанції жодним чином не обґрунтував такий висновок та не вказав, які саме умови мають ознаки авансу. Обставини справи доводять той факт, що передана за розпискою сума коштів, що за своєю правовою природою
є авансом, підлягає поверненню особі, яка її передала, незалежно від того,
з вини якої сторони не відбулося укладення договору.
Короткий зміст та узагальнені доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, клопотання та позиція інших учасників справи
24 вересня 2024 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від
17 січня 2024 року з підстав наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).
Заява мотивована тим, що 06 вересня 2024 року на адресу відповідача надійшов супровідний лист від 07 серпня 2024 року
№ 545/1272/22/21480/2024 Полтавського апеляційного суду із постановою від 05 серпня 2024 року у справі № 545/1272/22, з якої стало відомо, що
у провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа
№ 922/4587/13 за заявою Mramor LLP, Wales про визнання позивача банкрутом. Постановою Господарського суду Харківської області від
10 грудня 2013 року позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора. На даний час ліквідаційна процедура не завершена. Вказує, що відповідно до частини другої статті 7 Кодексу України
з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Оскільки позивача було визнано банкрутом ще у 2013 році, він свідомо при поданні позовної заяви не повідомив про цей факт, як і протягом всього розгляду справи в усіх інстанціях, тому відповідач вважає, що факт визнання позивача банкрутом
є істотною для справи обставиною, що не була встановлена судом та не була
і не могла бути відома відповідачу на час розгляду справи у всіх інстанціях. На момент звернення позивача до суду з позовом цей спір мав розглядатися виключно у господарському суді, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність) позивача. Зазначає, що строк на подання цієї заяви не є пропущеним, оскільки про факт визнання позивача банкрутом відповідач дізнався лише 06 вересня 2024 року після отримання постанови Полтавського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року у справі
№ 545/1272/22.
З урахуванням наведеного, а також того, що вказані обставини є істотними для справи, ОСОБА_2 просить скасувати постанову Верховного Суду від
17 січня 2024 року і закрити провадження у справі.
Станом на час розгляду справи відзиву від інших учасників справи на заяву ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до Верховного Суду не надходило.
Рух справи у Верховному Суді
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 17 січня 2024 року передано на розгляд судді-доповідачу Коротуну В. М., судді, які входять до складу колегії: Зайцев А. Ю., Коротенко Є. В., Тітов М. Ю., Червинська М. Є.
Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року відстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору за подання заяви про перегляд постанови Верховного Суду від 17 січня 2024 року за нововиявленими обставинами до ухвалення судового рішення у справі. Відкрито провадження за нововиявленими обставинами в цій справі та витребувано матеріали справи № 545/1272/22
з Полтавського районного суду Полтавської області. Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштівза заявою ОСОБА_2 про перегляд постанови Верховного Суду від 17 січня 2024 року за нововиявленими обставинами призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у кількості п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
04 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 545/1272/22.
Позиція Верховного Суду щодо заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Верховний Суд
дійшов висновку, що в задоволенні цієї заяви слід відмовити з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Під час розгляду справи судами по суті встановлено, що 10 серпня 2021 року ОСОБА_2 склав розписку про те, що він зайняв у ОСОБА_1
15 000,00 дол. США для вирішення питання з приватизації належного йому підприємства за адресою: АДРЕСА_1 .
08 квітня 2022 року ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 направив вимогу про повернення грошових коштів, оскільки відповідач не вчинив жодних дій
з приватизації обумовленого підприємства, які за своєю формою та змістом відповідали б нормам закону.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що ОСОБА_2 не вчинив жодних дій щодо приватизації підприємства, на вимогу про повернення коштів не відреагував, коши у добровільному порядку не повернув.
Скасовуючи рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що обставини справи доводять той факт, що передана за розпискою сума коштів, що за своєю правовою природою є авансом, підлягає поверненню особі, яка її передала, незалежно від того, з вини якої сторони не відбулося укладення договору.
Правове обґрунтування
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені
в основу судового рішення.
Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним
і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Другий критерій для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду становить доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення,
є нововиявленими обставинами.
Суди мають розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
Обставина, на яку посилається заявник як на нововиявлену у своїй заяві, зокрема постанова Господарського суду Харківської області від 10 грудня 2013 року у справі № 922/4587/13 за заявою MramorLLP, Wales до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) про визнання банкрутом, якою ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, не є нововиявленою обставиною в розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки у цій справі позивачем є ОСОБА_1 як фізична особа, а боржником (особа неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав) у господарській справі є ФОП ОСОБА_1 , тобто сторона (кредитор) у цій справі і сторона (боржник) у господарській справі
є відмінними.
Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що заява
ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 17 січня 2024 року не містить доводів, що свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 429 ЦПК України, для її задоволення та скасування судового рішення, що переглядається, а тому в задоволенні цієї заяви необхідно відмовити.
Оскільки сплату судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відстрочено до ухвалення судового рішення відповідно до статті 136 ЦПК України, з ОСОБА_2 в дохід держави слід стягнути 6 582,45 грн (4 388,30 грн (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) х 150 %).
Керуючись статтею 423, 429 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другоїсудової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 17 січня
2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів - ГУК
у м.Києві/м.Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України), судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної та касаційної інстанцій в розмірі
6 582,45 грн (шість тисяч п?ятсот вісімдесят дві гривні сорок п?ять копійок).
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов