10 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 560/2384/24
адміністративне провадження № К/990/47422/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі №560/2384/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 24 лютого 2022 року - 20 січня 2024 року, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні), з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01 січня 2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення 01 січня 2023 року - 31 грудня 2023 року, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, з врахуванням проведених виплат;
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 з 12 січня 2023 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 12 січня 2023 року по 19 травня 2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
09 грудня 2024 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі №560/2384/24. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Із матеріалів касаційної скарги вбачається, що останню підписано командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 .
При цьому жодних документів, що підтверджують його повноваження, з урахуванням вимог статей 55, 59 КАС України, до касаційної скарги не долучено.
З огляду на викладене, право ОСОБА_2 на підписання та подання цієї касаційної скарги як командира військової частини НОМЕР_1 не підтверджено.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За таких обставин, Суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Враховуючи вимоги пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 3, 332 КАС України,
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі №560/2384/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур