10 грудня 2024 року
м. Київ
справа №320/10001/22
адміністративне провадження №К/990/46020/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу адвоката Чучковської Анни Вячеславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №320/10001/22 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерства оборони України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства фінансів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерства оборони України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства фінансів України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Украероруху додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати позивачу як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Украероруху, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», починаючи з 24 лютого 2022 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Зобов'язано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», починаючи з 24 лютого 2022 року.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року - скасовано та прийнято нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерства оборони України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства фінансів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
29 листопада 2024 року адвокат Чучковська Анна Вячеславівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №320/10001/22. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з приписами частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Одночасно із касаційною скаргою скаржник заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в обґрунтування якого вказує, що оскаржувану постанову суду позивач отримав 30 жовтня 2024 року та на підтвердження зазначеного надає копію конверту та роздруківку із офіційного сайту АТ «УКРПОШТА».
Розглянувши подане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та додані докази, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду, посилається на пункти 1, 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, викладених, зокрема, у постановах від 29 лютого 2024 року у справі №320/2090/23, від 07 березня 2024 року у справі №320/10293/22, від 02 травня 2024 року у справі №160/14528/22, від 15 травня 2024 року у справі №160/14647/22, від 15 травня 2024 року у справі №320/10002/22.
Також скаржник, посилаючись на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, вказує про необхідність відступлення та незастосування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 29 серпня 2024 року у справі №640/13029/22, оскільки справа №640/13029/22 не є зразковою відносно цієї справи, а тому застосування висновків ВП ВС не є релевантними при вирішенні цього спору.
З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
Тобто у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи. Сама ж по собі вмотивованість такого клопотання скаржника оцінюється судом касаційної інстанції при застосуванні наведеного процесуального фільтру під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, скаржником не зазначено належного нормативно-правового обґрунтування необхідності відступлення від правового висновку, застосованого до спірних правовідносин, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Верховний Суд зазначає, що безпідставне, на думку скаржника, застосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду не може бути підставою для відступлення від таких висновків.
З огляду на викладене, Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з тим, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки на розгляду в адміністративних судах уже перебуває значна кількість справ з позовами військовослужбовців ЗСУ, що відряджені і проходять службу в Украерорусі, однак не отримують додаткову винагороду, гарантовану державою. Також скаржник вказує, що позивач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішення при розгляді іншої справи. Скаржник зазначає, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача, оскільки оскаржуваним рішенням суд апеляційної інстанції розділив військовослужбовців ЗСУ та військовослужбовців ЗСУ, які відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій. Окрім цього, скаржник посилається на підпункт «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначає, що суд першої інстанції відніс цю справу до справ незначної складності помилково.
Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами, доходить висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведеному у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, що уможливлює допуск цієї касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи незначної складності.
Обґрунтування скаржника наявності підстави для касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328 - 330, 334, 335, 338 КАС України,
Поновити адвокату Чучковській Анні Вячеславівні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №320/10001/22.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Чучковської Анни Вячеславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №320/10001/22 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерства оборони України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства фінансів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати справу №320/10001/22 із Київського окружного адміністративного суду.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко