10 грудня 2024 року
м. Київ
справа №260/1247/24
адміністративне провадження № К/990/44677/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі №260/1247/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,
ОСОБА_1 в особі представника Трофімова Руслана Валерійовича звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення га виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, та провести їх виплату з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 1 січня 2021 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соніально-побутових питань за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 1 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 1 січня 2022 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-нобутовнх питань за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 1 січня 2023 року до 19 травня 2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 1 січня 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 1 січня 2023 року до 19 травня 2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядовою і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 Постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29 січня 2020 року, при обчисленні ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року до 19 травня 2023 року, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме: не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1,14 вказаної постанови.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 провести перерахунок та доплату ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року до 19 травня 2023 року включно належні, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчислених із розмірів посадового окладу та розміру окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 Постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29 січня 2020 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "про державний бюджет на 2023 рік" на відповідні тарифні коефіцієнти.
На зазначене рішення суду, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №260/1247/24, відмовлено.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №260/1247/24 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 12 листопада 2024 року засобами поштового зв'язку.
Верховний Суд ухвалою від 2 грудня 2024 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року, а касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року залишив без руху із надання строку на усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду: 1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року разом із доказами в підтвердження поважності пропуску такого процесуального строку; 2) документу про сплату судового збору, у визначеному Судом розмірі.
На виконання цієї ухвали та в межах наданого строку відповідач надіслав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. Також подано клопотання про зменшення розміру судового збору та платіжну інструкцію №360 від 3 грудня 2024 року про сплату судового збору у розмірі 608,00 грн.
Проаналізувавши заяву про поновлення процесуального строку, Верховний Суд вважає за потрібне вказати наступне.
Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду прийнята 26 серпня 2024 року. Разом з тим, скаржник надіслав касаційну скаргу до Верховного Суду засобами поштового зв'язку лише 12 листопада 2024 року, тобто з пропуском строку касаційного оскарження.
В обґрунтування підстав поважності пропуску строку вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 є структурним підрозділом Військової служби правопорядку, яка є спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України. Міністерство оборони України є головним розпорядним бюджетних коштів. Відповідачем було замовлено кошти на сплату судового збору за подання касаційної скарги, однак роз'ясненням Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України було повідомлено, що наразі триває пошук додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», тому скаржником пропущено строк на касаційне оскарження та не сплачено судовий збір.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Згідно статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас, наведені доводи скаржника в частині того, що за відсутності бюджетних асигнувань ним подано касаційну скаргу із пропуском строку не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на подання касаційної скарги.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Враховуючи обставини справи, матеріалами касаційної скарги не підтверджено поважність пропуску строку касаційного оскарження з 26 вересня 2024 року (останнього дня на касаційне оскарження) до 12 листопада 2024 року (дня подання касаційної скарги до поштового відділення), Суд не вбачає підстав для визнання, наведених скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, підстав пропуску такого строку поважними.
Жодних інших належних і допустимих доказів на підтвердження пропуску строку на касаційне оскарження скаржник не надав.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно наголосити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.
Отже, станом на день постановлення цієї ухвали, недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 2 грудня 2024 року, скаржником не усунуто.
У зв'язку з висновком про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, питання про зменшення розміру судового збору Суд не вирішує.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин і правового регулювання колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку, зазначені ІНФОРМАЦІЯ_1 на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі №260/1247/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі №260/1247/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
…………………………….
…………………………….
…………………………….
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду