10 грудня 2024 року
м. Київ
справа №340/7564/23
адміністративне провадження №К/990/44445/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі №340/7564/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 липня 2023 року:
- №0000/5378/2404 якими збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 322 967,05 грн.
-№0000/5382/2404 якими збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 22 067,83 грн.
-№0000/5383/2404 якими на підставі пп5.3.2 п.54.3 статті 54, п.121.1 статті 121 ПК застосовано штрафні санкції у сумі 1020 грн. за незабезпечення зберігання первинних документів за 2021-2022 роки;
-№0000/5399/2404 якими на підставі пп5.3.2 п.54.3 статті 54, п.120.1 статті 120 ПК застосовано штрафні санкції у сумі 680 грн, за неподання декларацій про майновий стан і доходи фізичної особи за 2021-2022 роки.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 18 липня 2023 року №0000/5382/2404, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 22 067,83 грн., штрафна санкція у сумі 5 516,96 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення- рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 18 липня 2023 року №0000/5378/2404, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 322 967,05 грн., штрафна санкція у сумі 80 741,76 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 18 липня 2023 року №0000/5399/2404, яким накладено штраф у сумі 680 грн. В іншій частині вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області задоволено. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 в адміністративній справі №340/7564/23 скасовано в частині задоволених позовних вимог. Ухвалено у цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволені позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 18.07.2023 №0000/5382/2404, податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 18.07.2023 №0000/5378/2404, податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 18.07.2023 №0000/5399/2404. В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 в адміністративній справі №340/7564/23 залишено без змін.
20.11.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі №340/7564/23, в якій скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, обґрунтування цих підстав зводиться до незгоди позивача зі здійсненою судом апеляційної інстанції оцінкою встановлених у справі обставин у взаємозв'язку із наявними доказами. Обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права не узгоджується з висновками суду апеляційної інстанції.
Посилання скаржника на низку постанов Верховного Суду також не обґрунтоване ані тим, яку саме норму матеріального права суди застосовували неправильно, ані який саме висновок судів суперечить висновку Верховного Суду. Відсутнє й обґрунтування того, в чому скаржник вбачає подібність правовідносин.
Зазначене свідчить про те, що підстави для касаційного оскарження судового рішення визначає безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позовних вимог, а також висновків суду апеляційної інстанції, які стали підставою для задоволення апеляційної скарги ГУ ДПС.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв'язку із усіма висновками, які стали підставою для відмови в задоволенні позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.
Касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права послідовне у взаємозв'язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов'язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для відповідної підстави).
Згідно пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оскільки, оскаржуване судове рішення, прийняте у справі незначної складності, скаржнику необхдіно зазначити доводи та їх обгрунтування щодо наявності таких обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі №340/7564/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі;
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Також роз'яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
М.М. Гімон ,
Судді Верховного Суду