10 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 140/5856/24
адміністративне провадження № К/990/47136/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі №140/5856/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо застосування із 24 лютого 2022 року та з 01 січня 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року при нарахуванні грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та інших виплат;
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату позивачу з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2023 року по 01 березня 2024 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року відповідно, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року, допомоги на оздоровлення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходження військової служби, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого відповідними законами України про Державний бюджет України станом на 01 січня 2022 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року, допомоги на оздоровлення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходження військової служби із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 року згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01 липня 2022 року по 19 травня 2023 року, допомоги на оздоровлення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходження військової служби, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого відповідними законами України про Державний бюджет України станом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01 липня 2022 року по 19 травня 2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, допомоги на оздоровлення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходження військової служби, згідно із статтею 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
09 грудня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі №140/5856/24. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до частин першої та сьомої статті 56 КАС України, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Із матеріалів касаційної скарги вбачається, що останню підписано Ткачуком Русланом Валерійовичем, який на підтвердження своїх повноважень додав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - витяг).
Проте, у доданому до касаційної скарги витягу відсутні відомості щодо керівника військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ). Будь-яка, інформація щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені відповідача без довіреності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань теж відсутня.
Іншого документу, який би підтверджував повноваження ОСОБА_2 на підписання та подання касаційної скарги від імені військової частини НОМЕР_1 до матеріалів касаційної скарги не додано.
З огляду на викладене, право ОСОБА_2 на підписання та подання цієї касаційної скарги від імені військової частини НОМЕР_1 не підтверджено.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За таких обставин, Суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Враховуючи вимоги пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 3, 332 КАС України,
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі №140/5856/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур