10 грудня 2024 року
Київ
справа №160/25708/23
адміністративне провадження №К/990/44980/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі №160/25708/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
25.11.2024 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» (далі - скаржник, Товариство), направлена через підсистему «Електронний суд» 22.11.2024.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята 20.06.2024, повний її текст складено того ж дня, відповідно, останнім днем для її оскарження було 22.07.2024 з урахуванням вихідних днів, проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 22.11.2024, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
Скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що постанову апеляційного суду від 20.06.2024 було отримано представником позивача 26.06.2024 і вперше скаржник подав касаційну скаргу 16.07.2024, тобто в межах встановленого КАС України строку. Звертає увагу, що вперше подану касаційну скаргу було залишено без руху, а в подальшому повернуто ухвалою від 15.08.2024 із роз'ясненням, що повернення не позбавляє права на повторне звернення. Зазначає, що ним було усунуто недоліки касаційної скарги листом від 02.08.2024. Звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 дійшов висновку, що протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вважає, що такі обставини є поважною підставою для поновлення пропущеного строку.
Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, виходячи з такого.
Вперше касаційна скарга від Товариства надійшла до суду через підсистему «Електронний суд» 10.07.2024. Верховний Суд ухвалою від 23.07.2024 касаційну скаргу залишив без руху. Надав скаржникові десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому законом; надання уточненої касаційної скарги, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом. На виконання вимог цієї ухвали суду Товариство 05.08.2024 через підсистему «Електронний суд» направило заяву, у якій було зазначено, що сплата судового збору відбулась ТОВ «ЛОГІСТИК Х» (код ЄДРПОУ 41824043) на підставі укладеного Договору доручення №2024/07/10 від 10.07.2024, на підтвердження чого надано було його копію, а також копію звіту про виконання доручення від 11.07.2024. Інших заяв чи клопотань від Товариства не надходило. Причин невиконання вимог ухвали суду від 23.07.2024 в частині необхідності надання уточненої касаційної скарги Товариство не повідомило, у зв'язку з чим Верховний Суд ухвалою від 15.08.2024 касаційну скаргу повернув. Електронний примірник цієї ухвали суду Товариство отримало через підсистему «Електронний суд» 15.08.2024 о 21:29.
22.11.2024 Товариство направило касаційну скаргу до суду вдруге, однак, її зміст є ідентичним до її попередньої редакції.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 не містить достатніх обґрунтувань, адже у такій справі суд вирішував питання наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом особи, яка є учасником бойових дій і відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» була мобілізована у першу хвилю (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС).
Водночас у цій постанові міститься усталений висновок Верховного Суду про те, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Слід зазначити, що жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 20.06.2024 (дата ухвалення постанови апеляційного суду) і до 22.11.2024 (дата подання касаційної скарги вдруге) Товариство не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку Товариство не надало.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження Товариство не обґрунтовує необхідність такого проміжку часу для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Тим більш, повторно подана касаційна скарга не відповідає вимогам процесуального закону.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі, поданій вдруге, аналогічно попередній касаційній скарзі, міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме не врахування висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 02.09.2020 у справі №820/3426/16; від 21.02.2020 у справі №826/17123/18; від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17. Як зазначає скаржник, відповідно до висновків, викладених у цих постановах, невиконання контролюючим органом вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме, підстав для прийняття за її результатами актів індивідуальної дії, зокрема, і податкового повідомлення-рішення. При цьому позивач, оскаржуючи наслідки проведеної перевірки, може посилатися на процедурні порушення, а суди мають надавати оцінку таким підставам позову в першу чергу.
За позицією скаржника, суди попередніх інстанцій мали задовольнити позовні вимоги у зв'язку з допущенням контролюючим органом порушення вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України, оскільки вручення наказу про проведення перевірки арбітражному керуючому не є належним виконанням вимог наведеної статті.
Однак, як вбачається зі змісту судових рішень, підставою для відмови у задоволенні позовних вимог став висновок судів про дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки, оскільки вручення наказу про проведення перевірки арбітражному керуючому, якого суди визнали керівним органом підприємства, є належним повідомленням платника податків про призначену відносно нього перевірку.
Верховний Суд в ухвалі про залишення попередньої касаційної скарги без руху роз'яснював скаржникові, що приведені скаржником постанови Верховного Суду стосуються оцінки виявленого під час судового розгляду порушення контролюючим органом процедури проведення перевірки на предмет його істотності/неістотності у контексті достатності виявлення такого для задоволення позовних вимог. Водночас у цих постановах не вирішувалося питання застосування пункту 79.2 статті 79 ПК України у контексті можливості вручення наказу про проведення перевірки арбітражному керуючому як належній службовій особі платника податків.
Відповідно, посилання скаржника на зазначені ним постанови Верховного Суду не може бути достатньою підставою для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі №160/25708/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Також роз'яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко