Справа № 717/2069/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Туржанський В.В.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
10 грудня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,
секретар судового засідання: Гавриленко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Кельменецького районного суду Чернівецької області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 14.06.2024 №668 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 18.09.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 18.09.2024 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 07.06.2024 позивач перебував у відрядженні у м. Хотин Чернівецької області та його було зупинено працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 для перевірки документів. Під час перевірки було запропоновано проїхати до відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 для оновлення даних.
По прибуттю на місце працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 одразу забрали документи та телефон позивача, не дозволивши зв'язатися із адвокатом, записали дані ОСОБА_1 в анкету, та згодом працівник ТЦК - молодший сержант ОСОБА_2 повідомив, що його буде доставлено на проходження ВЛК, із чим позивач не згодився, зауваживши на тому, що згоден пройти військово-лікарську комісію за своїм місцем реєстрації, адже йому потрібен час для підготовки документів, так як у позивача наявні проблеми зі здоров'ям.
Працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконно утримували позивача близько 5 годин. Врахувавши зауваження ОСОБА_1 про те, що він проживає в м. Харків, позивачу було запропоновано підписати повістку до ІНФОРМАЦІЯ_4 у АДРЕСА_1 на 08.06.2024 на 11:00, із чим позивач також не погодився, адже, враховуючи комендантську годину, він не міг вчасно прибути до місця розташування ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В подальшому працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 без залучення свідків та належної фіксації складено акт відмови від отримання повістки до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 11:00 08.06.2024 та протокол про адміністративне правопорушення від 07.06.2024 №668.
Позивачу не було повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також про складення оскаржуваної постанови, його адреса вказана невірно. Оскаржувана постанова, як виконавчий документ, пред'явлена не за місцем виконання.
Позивач та представник позивача приєдналися до судового засідання в режимі відеоконференції, у ході судового засідання підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі, просили вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що 07.06.2024 ОСОБА_1 в м. Хотин відмовився від проходження медичного обстеження військово-лікарською комісією для встановлення ступеня придатності до військової служби, внаслідок чого, уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 складено акт відмови від проходження медичного огляду ВЛК для становлення степеня придатності до військової служби та протокол про адміністративне правопорушення від 07.06.2024 №668.
ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу про адміністративне правопорушення, надання письмових пояснень та отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно із постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 підполковника ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення від 14.06.2024 №668, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
В оскаржуваній постанові зазначено, що 07.06.2024 о 10:00, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення на медичний огляд №888 від 07.06.2024 та проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації, чим порушив ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся із до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення спростовуються матеріалами справи, а вина позивача доведена належними та допустимими доказами.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено, тому особливий період в Україні триває по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 запроваджено загальну мобілізацію.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року і на даний час в Україні діє особливий період.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема:
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно із пунктом 74 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560 від 16 травня 2024 року, резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
За приписами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно- правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Згідно із ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи встановлено, що 07.06.2024 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ОСОБА_1 складено направлення № 888 для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності військовозобов'язаного до військової служби.
Позивач від отримання зазначеного направлення відмовився, що підтверджується даними складеного у присутності свідків протоколу про адміністративне правопорушення від 07.06.2024.
Складання протоколу про адміністративне правопорушення від 07.06.2024 №668 присутності свідків позивач заперечує, однак не надає жодних доказів складання вказаного протоколу без залучення свідків.
Представник позивача заявляв у суді першої інстанції клопотання про витребування доказу - відеозапису у відповідному кабінеті будівлі за 07.06.2024, в якому утримувався позивач.
Вказане клопотання обґрунтовано відхилене ухвалою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 18.09.2024 як таке, що заявлено з пропуском встановленого строку.
Необхідність, на думку позивача, проходження ВЛК виключно за місцем проживання, не надавала йому права відмовлятись від одержання направлення на ВЛК. У разі незгоди із направленням на медичний огляд ВЛК позивач мав право оскаржити його у встановленому законодавством порядку.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП підтверджується матеріалами справи.
Згідно із ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення від 07.06.2024 №668 складено в присутності позивача та свідків. Факт відмови позивача від отримання копії протоколу засвідчений підписами свідків.
Під час складанні протоколу позивача повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього, роз'яснено його права та обов'язки,
Тому, неявка позивача не перешкоджала розгляду справи.
Таким чином, відповідачем дотримано процедуру притягнення позивача до відповідальності за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Посилання позивача на те, що відповідач направив оскаржувану постанову на виконання до неналежного органу державної виконавчої служби апеляційний суд відхиляє, адже такі посилання не стосуються предмету даного спору.
З урахуванням наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови відповідача.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.