Справа № 560/7768/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
09 грудня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красилівської міської ради Хмельницької області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Красилівської міської ради Хмельницької області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Красилівської міської ради Хмельницької області щодо розгляду звернення від 28.02.2024;
- зобов'язати Красилівську міську раду Хмельницької області розглянути звернення від 28.02.2024 по суті.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
28 лютого 2024 року позивачем на адресу електронної пошти відповідача krasyliv_rada@ukr.net та 04 березня 2024 року засобами поштового зв'язку оператора АТ "Укрпошта" міському голові Красилівської міської ради Хмельницької області ОСОБА_2 направлено звернення щодо захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача, як члена територіальної громади міста і власника нерухомого майна та припинення незаконних дій жителів квартири №11 та інших жителів будинку АДРЕСА_2 , що завдає позивачу та жителям територіальної громади значної шкоди.
У цьому зверненні позивачем зазначено, що не зважаючи на те, що перевіркою у 2017 році встановлені факти самовільного зайняття земельної ділянки, що належить територіальній громаді, самовільного будівництва та самоуправства жителів будинку (утримання худоби, птиці, влаштування грядок, встановлення суцільної перегородки у підвалі будинку і т.і.), наведених у заявах ОСОБА_3 від 30 червня 2016 року та 16 березня 2017 року, що підтверджується доданими до цього звернення письмовими документами, до цього часу виявлені порушення чинного законодавства України, які вчиняються жителями будинку АДРЕСА_2 не припинено, не притягнено винних осіб до встановленої чинним законодавством України відповідальності, як і не встановлено та не відшкодовано нанесені незаконними діями цих осіб збитки.
29 березня 2024 року позивачем отримано лист № 488 від 28.03.2024, де відповідач з метою вирішення проблемного питання пропонує позивачу зконтактуватись із відділом земельних відносин міської ради.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю щодо розгляду свого звернення позивач звернулась до суду з цим позовом.
За результатом розгляду матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість вимог позову та наявність підстав для його задоволення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулює Закон України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/96-ВР).
Відповідно до ст. 3 Закону №393/96-ВР, заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності, а скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ст.1 Закону №393/96-ВР, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону (ст.5 Закону №393/96-ВР).
Стаття 7 Закону №393/96-ВР визначає, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
З аналізу приписів Закону №393/96-ВР слідує, що в разі надходження до органу звернення чи скарги такий орган повинен об'єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в цьому зверненні чи скарзі обставини, за результатом проведеної перевірки прийняти відповідне рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Як встановлено з матеріалів справи, у своєму зверненні від 28.02.2024 позивач просила:
1. З метою поновлення порушених прав, свобод та інтересів територіальної громади, її, як жителя цієї громади та особистих порушених прав, свобод та інтересів, у передбачений законодавством спосіб невідкладно вчинити дії для усунення усіх, встановлених службовими особами органу місцевого самоврядування, порушень чинного законодавства України, які вчиняються жителями будинку АДРЕСА_2 , а також притягнути до встановленої чинним законодавством України відповідальності винних осіб;
2. З метою встановлення усіх осіб, які вчинили та продовжують вчиняти протиправні дії, притягнення їх до відповідальності, а також з метою відшкодування винними особами завданих збитків, звернутись до місцевого відділу Національної поліції із заявою щодо обставин, викладених у її зверненні, оскільки незаконні дії цих осіб мають усі ознаки кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. ст. 197-1, 356 Кримінального кодексу України;
3. Використовуючи надане ст.376 ЦК України право, звернутись до суду з позовом (позовами) про знесення самочинно збудованих об'єктів на території, що належить територіальній громаді, біля житлового будинку АДРЕСА_2 ;
4. Вчинити усі необхідні дії для встановлення розміру завданих територіальній громаді, окремим її членам, збитків для притягнення винних осіб до відповідальності за порушення чинного законодавства України, у тому числі Правил благоустрою території населеного пункту, Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій та подати до суду позов (позови) про відшкодування шкоди (втраченої вигоди за незаконне використання земельних ділянок та ін.), завданої незаконними діями винних осіб;
При цьому, згідно з листом від 28.03.2024, наданого міською радою на звернення позивача вказано, що з метою вирішення проблемного питання їй потрібно зконтактуватись із відділом земельних відносин міської ради.
Відповідно до статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Також, згідно із статтею 20 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Таким чином, цим Законом врегульовано питання практичної реалізації громадянами України своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.
Обов'язок з проведення об'єктивної, всебічної і вчасної перевірки заяв (клопотань) покладається на органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб, яким адресовано (подано) звернення і до компетенції яких належить розгляд звернення.
При цьому, рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон та із викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
В розрізі встановлених обставин справи та здійсненого аналізу норм чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, в порушення положень Закону України "Про звернення громадян", не розглянуто та не вирішено звернення позивача по суті, не здійснено об'єктивної, всебічної і вчасної перевірки викладених у ньому обставин.
Крім того, згідно відповіді Красилівської міської ради встановлено, що відповідач жодних дій зазначених у зверненні, не вчинив, жодного пункту прохальної частини звернення не вирішив.
Судова колегія зазначає, що законодавець, передбачаючи право/обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування пересилати за належністю звернення громадян іншому (відповідному) органу чи посадовій особі, мав на меті забезпечити заявнику об'єктивний та всебічний розгляд його заяви (постанова Верховного Суду від 24.11.2021 року у справі №380/2272/20).
Тобто, вказаний обов'язок органів державної влади та місцевого самоврядування щодо пересилання звернення може бути реалізований виключно за визначених умов, зокрема, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень.
В даному випадку, відповідач повинен був розглянути та вирішити звернення позивача, оскільки до його компетенції входить вирішення порушених у зверненні питань, тому суд першої інстанції правильно резюмував, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо неналежного розгляду звернення, оскільки подане звернення не розглянуто відповідачем у термін не більше одного місяця від дня його надходження.
При цьому, судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачем у зверненні від 28.03.2024 року не доведено яким саме чином порушуються її права чи законні інтереси, оскільки, по-перше, дана обставина не була підставою відмови у розгляді поданого звернення, а по-друге, дане твердження відповідача повністю спростовується змістом поданого позивачем звернення.
В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Красилівської міської ради Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.