Справа № 600/2340/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
05 листопада 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Гонтарука В. М. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в якому просила:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, які полягають у відмові ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.07.2024 позов задоволено частково:
-визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії;
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії та додані до неї документи і прийняти рішення відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за 1566/11846.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», поточний розмір якої складає 2725,00 грн.
Позивач звернулася до ГУ ПФУ в Чернівецькій області із заявою, в якій просила перерахувати розмір її пенсії за віком згідно доданого останньою розрахунку.
Вказана заява обґрунтована тим, що на підставі норм Законів України “Про пенсійне забезпечення», “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на основі даних трудової книжки та витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про Індивідуальні відомості про застраховану особу, позивачем проведено підрахунок пенсійного забезпечення, сума якого становить 3613,23 грн.
До заяви ОСОБА_1 додала наступні документи: копію паспорта громадина України, копію довідки про присвоєння РНОКПП, копію трудової книжки, копію витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про Індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5), копії довідок про заробітну плату, копії свідоцтв про народження дітей, копію виписки про сплату податків і зборів за період з 1999 року по 2017 рік, копію пенсійного розрахунку, заяву про перерахунок пенсії.
За результатами розгляду вказаної заяви Управління листом від 30 квітня 2024 року №1996-1760/Б-17/8-2400/24 повідомило позивача, що розрахунок пенсії проведений, виходячи із страхового стажу тривалістю 28 років 10 днів або 336 місяців, коефіцієнт страхового стажу становить 0,28000. До страхового стажу додатково зараховано період здійснення підприємницької діяльності відповідно до сплачених страхових внесків за даними персоніфікованого обліку з 01 січня 2001 року по 30 червня 2002 року та з 01 квітня 2005 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року (пропорційно сплаченим внескам). При цьому, підстав для зарахування до стажу періоду здійснення підприємницької діяльності за 2012-2017 роки (а саме з 01 липня 2007 року) немає, оскільки згідно даних персоніфікованого обліку відсутні відомості про нарахування і сплату страхових внесків за вказаний період. Для обчислення пенсії враховано заробітну плату за періоди з 01 вересня 1991 року по 31 серпня 1996 року (відповідно до довідки про заробіток) та з 01 січня 2001 року по 30 червня 2012 року (за виключенням перерв), за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, відповідно до сплачених страхових внесків. Крім цього, вказано, що в результаті індексації пенсії з 01 березня 2024 року розмір пенсії визначений на рівні 2725,00 грн. Пенсія обчислена та виплачується у відповідності до норм чинного законодавства. Надалі розмір пенсії перераховуватиметься в порядку та на умовах, передбачених нормативно-правовими актами, які регулюють питання пенсійного забезпечення. Додатково пенсійним органом зазначено, що «Пенсійний калькулятор» призначений для автоматичного розрахунку прогнозованого розміру майбутньої пенсії за віком та загального страхового стажу, набутого застрахованою особою за даними персоніфікованого обліку, з наданням можливості застрахованій особі самостійно вносити дані трудової книжки та інших документів про стаж 2004 року, а також заробітної плати до 01 липня 2000 року. Про провадження за наявними у справі матеріалами.
Вважаючи, що відповідачем неправильно визначений розмір пенсійного забезпечення, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб,
Частиною першою статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня року 2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За змістом частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок;
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджений «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
За приписами п. 2.7 Порядку № 22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку № 21-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Абз. 3 підп. 2 п. 2.1 Розділу 2 Порядку № 22-1 закріплено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
Тобто законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб-підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Отже, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року-довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року-довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 26 жовтня 2018 року (справа № 643/20104/15-а) та від 06 серпня 2024 року (справа № 580/7175/21).
Згідно з підпунктом 1 пункту 3-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 по 30 червня 2000 включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 по 31 грудня 2017 включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Отже, обов'язковою умовою для зарахування до страхового стажу при обчисленні пенсії періоду здійснення особою підприємницької діяльності з 2000 року по грудень 2017 року, є сплата за весь наведений період щомісячно внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску, та подання відповідних звітів до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України.
Як обгрунтовано зазначено судом першої інстанції, звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом обумовлене її незгодою із діями відповідача як суб'єкта владних повноважень щодо відмови в перерахунку пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що оформлене листом від 30 квітня 2024 року №1996-1760/Б-17/8-2400/24.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року №13-1), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
За змістом абзацу першого пункту 1.1 Розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
У абзаці 2 пункту 4.1 Розділу IV Порядку №22-1 зазначено, що заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2 Розділу IV Порядку №22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.
Абзацами 2-3 пункту 4.3 Розділу IV Порядку №22-1 встановлено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно з пунктом 4.7 Розділу IV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Отже, нормами чинного законодавства, передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було розглянуто у відповідності до вимог Порядку №22-1 подану позивачем заяву про перерахунок пенсії, а отже фактично не приймалося рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії позивача, що свідчить про недотримання встановленого законодавством порядку вирішення питання про перерахунок пенсії.
Отже, суб'єкт владних повноважень у спірних відносинах діяв не у спосіб, встановлений законодавством.
Водночас, як вірно зауважено судом першої інстанції, лист Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 30 квітня 2024 року №1996-1760/Б-17/8-2400/24 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо розгляду вказаної заяви із зобов'язанням повторно її розглянути у відповідності до Порядку №22-1.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Гонтарук В. М. Сторчак В. Ю.