Справа № 320/23507/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
10 грудня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
за участю секретаря Мельник К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просила суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті від 26.06.2023 серія АА № 00010188;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) сплачений судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. (одну тисячу сімдесят три грн. 60 коп.).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несе саме перевізник, а не власник транспортного засобу у випадку, коли власник не використовує транспортний засіб, а лише володіє майновими правами на нього. Стверджував, що у спірних відносинах позивачка не є автомобільним перевізником та належним суб'єктом відповідальності за вчинене правопорушення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Відповідно до частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Відповідно до частини 2 статті 20 КАС України окружним адміністративним судам предметно підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Звертаючись до фактів цієї справи, колегією суддів встановлено, що предметом судового оскарження у ній є постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Накладений на позивача штраф за своєю природою є адміністративним стягненням як різновидом адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП чи іншими Законами за вчинення адміністративних правопорушень.
Відтак, вказаний адміністративний позов за предметною юрисдикцією не підсудний окружним адміністративним судом та відповідно до положень вищенаведеної статті 20 КАС України підлягає розгляду місцевим загальним судам як адміністративним судам.
В свою чергу, суд першої інстанції, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Частиною першою статті 318 КАС України передбачено, що у разі прийняття рішення судом першої інстанції з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу, таке рішення суду підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
З огляду на викладене, враховуючи місцезнаходження сторін у справі, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва за встановленою законом підсудністю.
Керуючись статтями 315, 318, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення направити на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма
Повний текст постанови складено « 10» грудня 2024 року.