Справа № 120/3226/24
10 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддям Кучмі А.Ю., Аліменку В.О., Безименній Н.В. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року позовну заяву повернуто.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.
У прохальній частині апеляційної скарги апелянт, окрім іншого заявив відвід усьому складу Шостого апеляційного адміністративного суду та просив його апеляційну скаргу розглядати в іншому апеляційному адміністративному суді. В обгрунтування заяви позивач зазначив, що у нього є сумніви щодо неупередженості або об'єктивності суддів Шостого апеляційного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 грудня 2024 року справу з єдиним унікальним номером 120/3226/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача - Кучми А.Ю., суддів - Аліменка В.О., Безименної Н.В.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 грудня 2024 року визнав необґрунтованим відвід складу колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду: головуючому судді - Кучмі А.Ю. та суддям Аліменку В.О., Безименній Н.В. по справі №120/3226/24 та передав справу для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду судді, що вирішуватиме питання про відвід.
Згідно частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин першої, другої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 39 КАС відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим, тобто в заяві мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань - прямих чи непрямих з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб'єктивної.
В обґрунтування заяви про відвід позивач зазначив, що відповідачем у справі є керівництво Сьомого апеляційного адміністративного суду, яке очолює чоловік голови Шостого апеляційного адміністративного суду. Визначена для розгляду даної справи колегія суддів перебуває в дружніх стосунках з головою Шостого апеляційного адміністративного суду, яка перебуває в родинних стосунках з керівництвом Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- об'єктивним критерієм, який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) слід визначати окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- суб'єктивним критерієм, який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність (див., серед інших, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Feyv. Austria), від 24.02.1993, Series А № 255, пункти 28 та 30,рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullarv. United Kingdom), від 10.06.1996, пункт 38).
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не виключно, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Проаналізувавши наведені у заяві ОСОБА_1 доводи, суд дійшов висновку, що зазначена заява не містить посилання на обставини, які за суб'єктивним чи об'єктивним критеріями виключають участь суддів Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В. в розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України.
Доводи позивача на упередженість, необ'єктивність вказаних суддів при розгляді справи № 120/3226/24 не можна вважати обґрунтованими, позаяк такі доводи ґрунтуються на припущеннях.
Суд зазначає, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.
Отже, позивач в заяві про відвід суддів Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В. не навів об'єктивних підстав, передбачених частиною першою статті 36 КАС України, а суд не встановив наявність обставин, які б зумовлювали відведення суддів Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В. від розгляду цієї справи.
З огляду на викладене заявлений відвід є таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддям Кучмі А.Ю., Аліменку В.О., Безименній Н.В. у справі №120/3226/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.В.Чаку