Справа № 640/11172/22 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
09 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києві звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати пенсію державного службовця з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця № 13-091 від 20.11.2019 та № 13-092 від 20.11.2019 починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 27.11.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця № 13-091 від 20.11.2019 та № 13-092 від 20.11.2019, починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 27.11.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила про те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2020 року у справі № 640/5037/20 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.11.2019 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», додані до неї документи та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. На підставі вищевикладеного відповідач призначив пенсію державного службовця, однак при цьому не взяв до уваги довідки про заробітну плату державного службовця № 13-091 від 20.11.2019 року та № 13-092 від 20.11.2019 року, розрахувавши пенсію у розмірі 0 гривень та встановивши доплату у сумі 1638 гривні. Не погоджуючись з такими діями відповідача було неодноразове звернення від 26.03.2021, де відповідач надав відповідь 29.04.2021 про те, що все виконано по рішенню суду и виплата заборгованості по пенсії буде виплачена згодом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2022 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 адміністративну справу № 640/11172/22 прийнято до провадження та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати пенсію державного службовця з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця № 13-091 від 20.11.2019 та №13-092 від 20.11.2019 починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 27.11.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця № 13-091 від 20.11.2019 та № 13-092 від 20.11.2019 починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 27.11.2019.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження на 04.12.2024.
Розгляд апеляційної скарги 04.12.2024 не здійснювався, у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відрядженні.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , який виданий Московським РУГУ МВС України 27.10.2001.
У зв'язку із досягненням 59-річного віку, 27.11.2019 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». До вказаної заяви нею було подано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, подання, трудову книжку, довідку про складові заробітної плати, довідку про складові заробітної плати, наказ ГУ ДФС у м. Києві, довідку із СПОВ про заробітну плату.
Рішенням від 03.12.2019 № 262140002569 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Листом від 30.01.2020 № 2600-0314-8/6191, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві позивачці повідомило, що згідно записів трудової книжки з 26.03.1997 по 23.10.1997 позивачка працювала в Державній фіскальній службі України - Головному управлінні ДФС у м. Києві, з 01.09.1997 їй було присвоєно спеціальне звання - інспектора податкової служби, що не належить до посад, віднесених до категорій державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 № 3723-XII. Тому, для зарахування періоду роботи з 26.03.1997 по 23.10.2019 до категорії державної служби немає підстав. У листі також вказано, що позивачка з 01.05.2016 не перебувала на державній службі.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 640/5037/20 позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні з 27.11.2019 ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII шляхом зарахування до стажу державної служби періоди роботи в податковій службі з 26.03.1997 по 23.10.2019; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.12.2019 № 262140002569 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 »; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України м. Києва повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.11.2019 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» додані до неї документи та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду; в іншій частині позову відмовлено.
На виконання рішення суду, відповідачем з 27.11.2019 призначено позивачу пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу».
Позивач зазначає, що під час призначення пенсії відповідачем протиправно не було взято до уваги довідки про заробітну плату державного службовця № 13-091 від 20.11.2019 та № 13-092 від 20.11.2019, та розраховано пенсію у розмірі 0 гривень та встановлено доплату у сумі 1638 гривні.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася 26.03.2021 до відповідача з відповідними запитами щодо нарахування та виплати пенсії, де відповідач надав відповідь 29.04.2021 про те, що все виконано за рішенням суду і виплата заборгованості по пенсії буде виплачена згодом.
Також, 17.05.2021 року позивач звернулась до Пенсійного фонду України, 17.06.2021 Пенсійний фонд України листом зазначив, що судом не розглядалось питання щодо врахування довідок при призначенні пенсії.
08.07.2021 представник позивача звернувся до відповідача з проханням надати роз'яснення, як призначалась пенсія позивачеві на підставі рішення суду.
18.08.2022 відповідач надав роз'яснення де зазначив, що на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва була призначена пенсія позивачеві державного службовця, оскільки розмір пенсії державного службовця розраховується лише на підставі довідок про заробітну плату державного службовця. Оскільки судом не було зобов'язано їх враховувати, то розмір пенсії позивача склав 0 гривень, однак відповідач відповідно до Конституції України не має право платити пенсію нижчою ніж мінімальна пенсія за віком, тому він встановив доплату у розмірі 1638гривень.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо невиплати пенсії з урахуванням довідок, які надано до територіального управління Пенсійного фонду, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідно до рішенням суду, що набрало законної сили, встановлено порушене право позивача на врахування до її стажу державної служби періоду роботи в податковій службі з 26.03.1997 по 23.10.2019 року та право на призначення пенсії за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ та пункту 12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII відповідно до заяви позивача. Зауважень до довідок Головного управління ДПС у м. Києві від № 13-091 від 20.11.2019 та № 13-092 від 20.11.2019 відповідач не вказав, належних та достатніх доказів неврахування таких при призначенні пенсії позивачу державного службовця, до суду не надав. Дії відповідача щодо не врахування довідок під час призначення пенсії позивачу, що складені згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, є неправомірними, вчиненими з порушенням норм діючого пенсійного законодавства та конституційного права особи на належну їй пенсію.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк законодавством, чинним станом до внесення змін від 28.12.2014, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку. Апелянт наголошує на тому, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 по справі № 640/5037/20 було виконано в межах зобовґязальної частини. Водночас, зазначеним рішенням суду не зобовґязано Головне управління взяти до уваги довідку про складові заробітної плати державного службовця, тому розмір пенсії позивача обчислено без врахування заробітної плати.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України, визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За для правильного вирішення даного спору, слід врахувати висновки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 640/5037/20, у якому встановлено, що ОСОБА_1 в період з 26.03.1997 по 23.10.2019 року працювала на різних посадах в податковій службі, які підпадають під категорію посад державних службовців, визначену статтею 25 Закону № 3723-ХІІ.
На момент звернення позивача із заявою до ГУ ПФУ в м. Києві про призначення пенсії за віком, у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», мала вислугу державного службовця понад 20 років, що давало їй право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ та враховуючи положення ст. 544, ст. 569, ст. 588 Митного кодексу України від 04 липня 2013 року №405-VIІ посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податковій службі зараховується до стажу державної служби, який дає право на набуття пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Відповідно, до вищезазначеного рішенням суду, яким встановлено порушене право позивача на врахування до її стажу державної служби періоду роботи в податковій службі з 26.03.1997 по 23.10.2019 року та право на призначення пенсії за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ та пункту 12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII відповідно до заяви позивача.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №640/5037/20, набрало законної сили 26.01.2021.
Частиною 4 статті 78 КАС України, зазначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тому, суд не вбачає необхідності доведення встановленого в рішенні суду від 25.11.2020 у справі № 640/5037/20 права позивача на пенсію державного службовця.
Дійсно, спірним є не врахування Пенсійним фондом довідок Головного управління ДПС у м. Києві від № 13-091 від 20.11.2019 та № 13-092 від 20.11.2019, які містять складові заробітної плати для призначення пенсії ОСОБА_1 .
У силу вимог статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-VIII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За частиною 1 статті 40 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Статтею 41 Закону № 1058-ІV, визначено суми виплат (доходу), які враховуються до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Тож, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За приписами ст. 37 Закону №3723-VIII, визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, пунктом 2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 14.09.2016 №622, передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу», зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону мають, зокрема, жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 4 Порядку № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 622, форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Пунктом 6 Порядку № 622, установлено, що у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Відтак, колегія суддів зауважує, що під час подання заяви про призначення пенсії державного службовця до заяви додаються довідки встановленої форми та зразка, які є невід'ємною частиною заяви особи та такі довідки відповідно містять складові заробітної плати для призначення пенсії особі. У даному ж випадку, позивачем було подано до Пенсійного органу довідку Головного управління ДПС у м. Києві від 20.11.2019 за № 13-091про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) видана позивачу про те, що вона працювала в ГУ ДФС у м. Києві та була звільнена з посади начальника відділу, станом на 23.10.2019 року складові заробітної плати відповідно до посади начальника відділу становлять всього 10320 грн. В даній довідці також вказано, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плат за жовтень місяць 2019 рік.
Також, позивачем було подано довідку Головного управління ДПС у м. Києві від 20.11.2019 за №13-092 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, видана позивачу для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про державну службу» пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» про те, що середні розміри надбавок, премій та інших виплат за період з 01.05.2016 по 23.10.2019 становили: Надбавка за інтенсивність праці - 2016 - 2018 - « 0», а за січень, березень -серпень 2019 щомісячно становила 6480, а в лютому 2019 становила 5832,00 грн., жовтень 2019 становила 3770,18 грн на загальну суму 54962,18 грн.; Надбавка за виконання особливо важливої роботи - 0 грн.; Надбавка за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю - 0; Виплати за додаткове навантаження - 0; Премія місячна - за період з 2016 -2019 складає 321607,00 грн.; Інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю - 84944,72 грн. Вказано, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плат за період з 01.05.2016 по 23.10.2019 рік.
Колегія суддів, з урахуванням того, що зауважень до поданих довідок відповідач не вказав, належних та достатніх доказів неврахування таких при призначенні пенсії позивачу державного службовця, до суду не надав, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо не врахування довідок Головного управління ДПС у м. Києві від №13-091 від 20.11.2019 та №13-092 від 20.11.2019 під час призначення пенсії позивачу, що складені згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, є неправомірними, вчиненими з порушенням норм діючого пенсійного законодавства та конституційного права особи на належну їй пенсію.
Доводи апелянта про те, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 по справі № 640/5037/20 було виконано в межах зобовґязальної частини, а зазначеним рішенням суду не зобовґязано Головне управління взяти до уваги довідку про складові заробітної плати державного службовця, тому розмір пенсії позивача обчислено без врахування заробітної плати, на переконання колегії суддів є безпідставними та алогічними, позаяк, судом було встановлено право позивача на пенсію державного службовця та враховано дискрецію пенсійного органу щодо питань призначення пенсії, при цьому, призначивши позивачу пенсію, проте не врахувавши довідки про заробітну плату на державній службі, відповідач фактично нівелював саму суть призначення пенсії за Законом України «Про державну службу».
Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, шляхом зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця № 13-091 від 20.11.2019 та № 13-092 від 20.11.2019 починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 27.11.2019, що в повній мірі відповідає приписам ч. 1 ст. 6 КАС України та 46 Конституції України.
Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко