3 грудня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 із змінами на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.06.2024, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оріхів Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч.ч. 1, 4 ст.71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 29.07.2022 і призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 день.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 обраховано з дня початку відбування покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 29.07.2022, а саме з 28 листопада 2022 року,
Вказаним вироком встановлено, що 01 серпня 2022 року в період часу з 18:05 по 18:07 год., ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні торгового залу магазину ТОВ «РУШ» №3341 «ЕВА», що знаходиться за адресою: вул. Південна, 19, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, де маючи прямий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконно збагатитися, діючи в умовах воєнного стану, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав товарно-матеріальні цінності, належні ТОВ «РУШ» на загальну суму 410,40 грн. (без урахування ПДВ), які поклав до свого рюкзаку та, утримуючи при собі вказаний товар, пройшов через касову зону, не розрахувавшись за нього, та направився до виходу з магазину, при цьому виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не зміг завершити діяння з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівником вище вказаного магазину.
Заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 29.07.2022 та призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 день. Строк відбування покарання рахувати з моменту ухвалення стосовно нього вироку, тобто з 27.06.2024. В решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Зазначає, що суд, призначивши на підставі ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання у виді 5 років 1 дня позбавлення волі, та врахувавши фактично відбуту частину покарання (1 рік 6 місяців 29 днів позбавлення волі в період з 28.11.2022 по 27.06.2024), визначив рахувати строк відбування покарання не з моменту ухвалення оскаржуваного вироку, а з 28.11.2022. Враховуючи вказану обставину, ОСОБА_7 до покарання у виді 5 років 1 дня позбавлення волі необхідно знову зарахувати фактично відбутий строк покарання у виді 1 року 6 місяців 29 днів позбавлення волі та станом на момент ухвалення вироку йому вже необхідно відбути не 5 років 1 день позбавлення волі, а 3 роки 5 місяців 2 дні позбавлення волі, що є порушенням ч.4 ст.71 КК України.
До початку апеляційного розглядувід заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 надійшли зміни до апеляційної скарги, в яких він просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна відповідальність.
Обвинувачений, представник потерпілого у судове засідання апеляційного суду не з'явились, хоча про час та місце апеляційного розгляду повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили.
З урахуванням ч.4 ст.401, ч.4 ст.405 КПК України, змісту та вимог апеляційної скарги, з метою дотримання положень ст.28 КПК Українищодо розумності строків апеляційного розгляду, колегією суддів було прийнято рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності осіб, що не з'явились.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року, кримінальна відповідальність за крадіжку, з урахуванням положень п.5 р. ХХ Податкового кодексу України, станом на 01.08.2022 настає за наявності збитків на суму від 2600 грн.
ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні інкримінується вчинення крадіжки на суму, що є нижчою від суми, з якої настає кримінальна відповідальність.
Відповідно до п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
Отже, на час апеляційного розгляду втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діянь, інкримінованих ОСОБА_7 , а саме вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Разом з тим, з оскаржуваного вироку вбачається, що ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Статтею 203 КПК України передбачено, що після закриття кримінального провадження ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне скасувати обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби.
На підставі ст.100 КПК України речові докази по справі необхідно повернути за належністю потерпілому ТОВ «РУШ».
Керуючись ст.ст. 284, 404, 405, 407, 417 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 із змінами задовольнити.
Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.06.2024 щодо ОСОБА_7 скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Обраний щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби скасувати.
Речові докази:
- шампунь марки «Пантін. Густі та міцні» об'ємом 400 мл, шампунь марки «Сйосс. Керамід Комплекс для ослабленого та ламкого волосся» об'ємом 440 мл, шампунь марки «Хед&Шолдерс. Проти лупи. Заспокійливий догляд» об'ємом 400 мл, шампунь марки «Хед&Шолдерс. Проти лупи. Глибоке зволоження» об'ємом 400 мл, шампунь марки «Хед&Шолдерс. Проти лупи. Supreme Гладкість» об'ємом 270 мл, які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_8 , залишити в розпорядженні потерпілого ТОВ «РУШ»;
- диск DVD-R 16Х марки ALERUS ємністю 4,7 Gb білого кольору, який приєднано до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3