Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/17141/2024
10 грудня 2024 року місто Київ
справа № 753/10700/24
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів cудової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Комаревцевої Л.В., повний текст рішення складено 15 липня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року позов ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 15 вересня 2024 року подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2024 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для сплати судового збору та подання до Київського апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату, апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2024 року направлялася відповідачу ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» та була доставлена до електронного кабінету останнього 14 жовтня 2024 року, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.
Також, ухвала Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2024 року направлялася представнику відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку та була отримана останньою 30 жовтня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Так, апелянт відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2024 року повинен був сплатити судовий збір та подати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про сплату та апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
Разом з тим,відповідачем ОСОБА_1 недоліки апеляційної скарги встановлені ухвалою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2024 року усунуті не були.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
Так, прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Крім того, як наголошує у своїх рішенням Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки, недоліки апеляційної скарги встановлені ухвалою апеляційного суду від 11 жовтня 2024 року усунуті не були, тому згідно з ст.185 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає апелянту повторно звернутися з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст.356 ЦПК України.
У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, апелянт має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Комаревцевої Л.В., повний текст рішення складено 15 липня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: