Справа № 757/9503/19-ц Головуючий у суді І інстанції Ільєва Т.Г.
Провадження № 22-ц/824/14491/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
про визнання заявленого відводу необґрунтованим
10 грудня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду: Голуб С.А., Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., від участі у розгляді цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Військової прокуратури Київського гарнізону, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У провадженні Київського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Військової прокуратури Київського гарнізону, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року визначено колегію суддів для розгляду вказаної справи у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Голуб С.А., судді: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О.
Неодноразово витребувані у Печерського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи № 757/9503/19-цнадійшли до суду апеляційної інстанції 11 вересня 2024 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою суду від 11 жовтня 2024 року закінчено проведення підготовчих дій та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням її учасників.
В судовому засіданні 05 грудня 2024 року ОСОБА_1 заявив клопотання про оголошення перерви для підготовки і подання заяви про відвід складу суду, яке було задоволено судом апеляційної інстанції та оголошено перерву до 12 грудня 2024 року.
09 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд»позивач надіслав заяву про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду: Голуб С.А., Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., від участі у розгляді справи № 757/9503/19-ц з підстав, передбачених пунктами 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Заяву обґрунтував тим, що вказана колегія суддів, ухиляючись від постановлення ухвал за наслідком розгляду клопотань позивача, що викладені у пунктах 3-7 прохальної частини апеляційної скарги, та ухиляючись від викладення у письмовому вигляді ухвали, що постановлена в судовому засіданні за наслідком розгляду клопотання позивача про роз'яснення судом його прав і обов'язків, діяли як особи приватного права, а не службові особи, що обіймають посади суддів, які за законом можуть утворити суд для здійснення судового провадження у цивільній справі № 757/9503/19-ц.
У судовому засіданні, що відбулося 05 грудня 2024 року, в ході здійснення судових процедур колегія суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., застосувала до позивача заходи процесуального примусу у формі «попередження» з метою примусити його погодитись з тим, що його вимоги до суду про роз'яснення процесуальних прав і обов'язків є тотожними вимогам до суду про інформування щодо процесуальних прав і обов'язків. Застосовуючи таку ганебну процесуальну практику підміни загально визнаних понять, колегія суддів умисно обмежила позивача у праві на визнання його правосуб'єктності у правовідносинах із судом з метою примусити беззаперечно погоджуватись із явно хибними судовими тлумаченнями власної волі позивача у цій справі.
На думку позивача, окреслена вище протиправна процесуальна бездіяльність суддів Київського апеляційного суду: Голуб С.А., Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., щодо забезпечення належного виконання функцій утвореного ними суду апеляційної інстанції носить умисний характер, оскільки мотив такої бездіяльності полягає у обмеженні позивача у доступі до інформації про обставини, які за визначенням суду входять до предмету доказування у справі № 757/9503/19-ц, а мета такої бездіяльності, відповідно, полягає у створенні судовому процесові перешкоди для встановлення об'єктивної істини відносно усіх спірних обставин цієї справи.
У зв'язку з наведеним вважає, що для будь-якого стороннього і розсудливого спостерігача відомості про зазначені обставини будуть викликати обґрунтовані сумніви у спроможності колегії суддів Київського апеляційного суду: Голуб С.А., Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., забезпечити справедливий (тобто такий, у якому буде встановлена правда) розгляд справи № 757/9503/19-ц судом, встановленим законом, упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи та обставини заявленого відводу, апеляційний суд приходить до такого висновку.
Відповідно до частини другої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина третя статті 39 ЦПК України).
Згідно із пунктами 3 і 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною першою статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою І розділу V ЦПК України.
За змістом статей 217, 221, 222 ЦПК України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. Головуючий з'ясовує обізнаність учасників справи з їхніми правами та обов'язками та роз'яснює їх у разі необхідності, крім випадків, коли учасника справи представляє адвокат. Головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Пунктом 1 частини першої статті 258 ЦПК України визначено, що судовими рішеннями є, серед іншого, ухвали.
Згідно з частиною другою статті 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Аналогічна норма міститься й у частині другій статті 381 ЦПК України.
Частиною другою статті 259 ЦПК України визначено, що рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються у нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої наведеної статті ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
Тобто процесуальним законом визначено право суду ухвалювати відповідні процесуальні рішення у виді ухвали, не виходячи до нарадчої кімнати, разом із цим передбачено обов'язок суду щодо занесення відомостей про таке судове рішення до протоколу судового засідання.
Оскільки нормами процесуального права не визначено, з яких процесуальних питань суд вправі постановляти ухвали, не виходячи до нарадчої кімнати, у таких випадках апеляційний суд керується міркуванням відсутності безпосередньої законодавчої заборони на вирішення певних процесуальних питань такого виду ухвал, урахувавши важливість вирішеного питання, предмет позову, складність справи, а також очевидний характер того рішення, яке з урахуванням усіх обставин вправі був постановити суд. Зокрема, якщо відповідне процесуальне рішення не потребує детальної аргументації, наведення обґрунтованих висновків, відповіді на кожний довід учасників справи, таке рішення може бути ухвалено судом без виходу до нарадчої кімнати шляхом його проголошення та внесення відповідних відомостей до протоколу судового засідання.
Наведене узгоджується з висновком, що міститься у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 753/8006/20 (провадження № 61-7642св22).
У частині четвертій статті 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зміст заяви ОСОБА_1 про відвід від участі у розгляді даної справи колегії суддів Київського апеляційного суду: Голуб С.А., Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., на думку апеляційного суду, не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності цього складу суду, а фактичнозводиться до незгоди позивача із процесуальними рішеннями суду та визначеним судом апеляційної інстанції порядком розгляду його клопотань, які були заявлені в апеляційній скарзі та подані (заявлені) в ході апеляційного провадження у справі № 757/9503/19-ц, за результатом розгляду яких постановляються відповідні ухвали з виходом або без виходу колегії суддів до нарадчої кімнати, однак із занесенням відомостей про судове рішення до протоколу судового засідання.
Незгода позивача із процесуальними рішеннями суду, що прийняті в межах його повноважень, реалізованих згідно з вимогами процесуального закону, не може слугувати підставою для його відводу та свідчити про наявність сумнівів в неупередженості колегії суддів у справі. Обґрунтовані підстави вважати, що склад суду прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду цієї справи також відсутні.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ураховуючи необґрунтованість заявленого відводу колегії суддів Київського апеляційного суду: Голуб С.А., Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., питання про відвід відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду: Голуб С.А., Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., від участі у розгляді цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Військової прокуратури Київського гарнізону, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнати необґрунтованою.
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду: Голуб С.А., Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., від участі у розгляді цивільної справи № 757/9503/19-ц передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий С.А. Голуб
Судді: Т.А. Слюсар
Д.О. Таргоній