Справа № 620/9235/23
09 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Епель О.В.,
Карпушової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження питання про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення в період з 08.04.2022 по 31.05.2023; грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 роки, передбачених розділами XXIII, XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам; грошової компенсації за невикористану чергову відпустку за 2022-й рік терміном 30 діб та 2023-й рік терміном 45 діб, передбаченої ст. 101 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022-й та 2023-й роки терміном по 14 діб (разом 28 діб), передбаченої п. 12 ст. 12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; одноразової грошової допомоги під час звільнення з лав ЗСУ в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за один календарний рік служби передбаченої п. 2 ст. 15 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18), а саме із безпідставним застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, для визначення розмірів складових грошового забезпечення (посадового окладу та окладу за військове звання);
зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу недоотримані суми грошового забезпечення в період з 08.04.2022 по 31.05.2023; грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 роки передбачених розділами XXIII, XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам; грошової компенсації за невикористану чергову відпустку за 2022-й рік терміном 30 діб та 2023-й рік терміном 45 діб, передбаченої ст. 101 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022-й та 2023-й роки терміном по 14 діб (разом 28 діб), передбаченої п. 12 ст. 12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; одноразової грошової допомоги під час звільнення з лав ЗСУ в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за один календарний рік служби передбаченої п. 2 ст. 15 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18), відповідно до якої посадовий оклад, оклад за військове звання та додаткові види грошового забезпечення мають бути обчислені(перераховані), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови видати позивачу довідку про вартість речового майна що належало до видачі під час проходження служби згідно норм забезпечення на підставі наказу Міністра оборони України «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту» № 232 від 29.04.2016;
витребувати у відповідача довідку про вартість речового майна що належало йому до видачі але не було ним отримане під час проходження військової служби згідно норм забезпечення на підставі наказу Міністра Оборони України «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту» № 232 від 29.04.2016;
стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за не отримане речове майно що належало йому до видачі але не було отримане під час проходження військової служби згідно норм забезпечення на підставі наданої (витребуваної) довідки військової частини НОМЕР_1 ;
визнати протиправними дії відповідача щодо виключення його наказом від 31.05.2023 № 153 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 без розрахунків по грошовому та речовому забезпеченню в порушення вимог статті 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008;
визнати протиправним та скасувати абзац 2 пункту 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2023 №153 (по стройовій частині) про виключення його зі списків особового складу військової частини;
поновити ОСОБА_1 на військовій службі з 31.05.2023 до дня повного розрахунку по грошовому та речовому забезпеченню згідно норм діючого законодавства;
зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу середнього грошового забезпечення (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу з дати незаконного звільнення (виключення) зі списків особового складу військової частини - 31 травня 2023 року до дня повного розрахунку по грошовому та речовому забезпеченню згідно норм діючого законодавства з врахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний тарифний коефіцієнт;
зобов'язати відповідача видати новий наказ по стройовій частині про виключення позивача зі списків особового складу військової частини після повного розрахунку по грошовому та речовому забезпеченню згідно норм діючого законодавства.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 позов задоволено частково:
визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 08.04.2022 по 31.05.2023 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік та 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та 2023 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022 рік та 2023 рік та компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та 2023 рік без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт;
зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 08.04.2022 по 31.05.2023 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік та 2023, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та 2023 рік, компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022 рік та 2023 рік та компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу та вказує, що оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі № 620/9235/23 слід скасувати в частині, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково;
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково;
рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року змінено в мотивувальній та резолютивній частині;
викладено абзаци 2 та 3 резолютивної частини рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 в наступній редакції:
«Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 08.04.2022 по 19.05.2023 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік та 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та 2023 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022 рік та 2023 рік та компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та 2023 рік без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 08.04.2022 по 19.05.2023 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік та 2023, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та 2023 рік, компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022 рік та 2023 рік та компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.»;
В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року залишено без змін.
21 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року.
Шостий апеляційний адміністративний суд запитом від 22.11.2024 витребував справу № 620/9235/23 від Чернігівського окружного адміністративного суду.
02.12.2024 на виконання вказаного запиту, справа № 620/9235/23 надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Перевіривши матеріали справи, доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Зі змісту наведеного законодавчого припису випливає, що роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Відтак, суд може роз'яснити рішення, яке підлягає виконанню.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
В ухвалі Верховного Суду України від 13 липня 2016 року (справа № 21-452іп16) зазначено, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що заява ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року не містить мотивів щодо неясності та незрозумілості. Зміст заяви позивача зводиться до непогодження з резолютивною частиною постанови.
Інститут роз'яснення судового рішення спрямований на усунення можливого неоднозначного тлумачення рішення суду.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року є чіткою, зрозумілою та належним чином вмотивованою з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України, а тому остання не підлягає роз'ясненню в порядку ст. 254 КАС України.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року, і відповідно наявність підстав для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 248, 254, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.Ю. Ключкович
Судді О.В. Епель
О.В. Карпушова