Справа № 11-cc/824/6982/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч. 6 ст. 193, ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 754/12734/24
03 грудня 2024 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 12.09.2024 року задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Деснянського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 подала в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 12.09.2024 року, скасувати їїта постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Мотивуючи апеляційні вимоги захисник вказує, що оскаржувана ухвала слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 12.09.2024 року не ґрунтується на вимогах КПК України та підлягає скасуванню, через істотне порушення вимог кримінально процесуального закону, а також у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Зазначає, що слідчий суддя Деснянського районного суду міста Києва під час розгляду у кримінальному провадженні клопотання про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 193 КПК України, не вжила жодних заходів для забезпечення права ОСОБА_7 на захист, навіть незважаючи на те, чи було їй відомо про те, що адвокатом було подано органу досудового розслідування документи щодо повноважень сторони захисту, адже вона мала можливість залучити адвоката для здійснення захисту за призначенням, відповідно до вимог ст. 49 КПК України. Вказані порушення права на захист є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Посилається апелянт і на те, що слідчий суддя дійшов помилкових висновків, що ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Водночас, аналіз відомостей з Державної прикордонної служби (які містяться в матеріалах провадження) однозначно вказує на те, що ОСОБА_7 виїхав за межі території України 08.09.2019 року, тобто задовго до початку кримінального провадження (дата реєстрації і ЄРДР 06.09.2021 року), та з того часу до України не повертався.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 12.09.2024 року захисник вказує, що вона не була присутня під час розгляду клопотання в суді першої інстанції, в ознайомленні з матеріалами даної справи їй було відмовлено, з оскаржуваною ухвалою вона змогла ознайомитись лише 13.10.2024 року, коли вона була оприлюднена у загальному доступі.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу, і просила її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді має бути поновлений адвокату ОСОБА_6 , як пропущений із поважної причини, якою є тривалість отримання останньою копії повного тексту оскаржуваної ухвали, а її апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного..
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судового провадження, слідчим відділом Деснянського УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12021100030002338 від 06.09.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що у ОСОБА_7 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене в особливо великих розмірах.
Так, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів з метою незаконного особистого збагачення, всупереч врегульованих законом суспільним відносинам у сфері власності, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, для вчинення умисного злочину, спрямованого на заволодіння чужим майном (грошовими коштами) в особливо великих розмірах, визначив для себе вчинення злочину, як додаткового джерела для здобуття матеріальних благ.
Предметом злочинного посягання ОСОБА_7 визначив грошові кошти ОСОБА_10 , як потенційного позикодавця, внаслідок обраної ним тактики зловживання довірою для подальшого володіння грошовими коштами, належними останньому.
Для успішної реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_7 розробив детальний план своїх злочинних дій, спрямованих на: а) вивчення особистості потерпілого (наявність його статків, способу життя, поводження, ділових зав'язків тощо); б) представлені себе для потерпілого як чесного, успішного, порядного підприємця, яким на справді не являвся; в) заволодіння грошовими коштами потерпілого у розмірі 391 000 (триста дев'ятсот однією тисячею) доларів США шляхом зловживання довірою потерпілого під виглядом оформлення договору позику грошових коштів, не маючи при цьому реального наміру виконувати в подальшому взятих на себе зобов'язань за цим договором, зокрема, зобов'язання стосовно повернення Позикодавцеві суми позики у повному обсязі в строк (термін) до 15.10.2016 включно та після сплину вказаного терміну.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , у період 2015-2016 років, перебуваючи у м. Києві, будучи заздалегідь знайомий з ОСОБА_10 з приводу потенційної угоди продажу власного житлового об'єкта нерухомості, в якій потерпілий виступав покупцем, неодноразово проводив зустріч, під виглядом приятельських та потенційних ділових відносин, з ОСОБА_10 , під час яких запевнив останнього про те, що являється успішним підприємцем в підпорядкуванні якого знаходяться ряд суб'єктів господарської діяльності, серед яких DENHOLD MANAGEMENT LIMITED та KDM ShippingPublicLtd. В ході однієї з зустрічей, ОСОБА_7 , повідомив ОСОБА_10 завідомо неправдиву інформацію про те, що зазначені суб'єкти господарської діяльності перебувають в тимчасовому скрутному становищі через боргові зобов'язання перед компанією - нерезидента на суму 700 000 (сімсот тисяч) доларів США, які підлягають негайному поверненню. З метою переконання ОСОБА_10 у необхідності позичити грошові кошти, для нібито погашення ОСОБА_7 , боргів, що виникли в наслідок ведення підприємницької діяльності, останній запевнив потерпілого у можливості отримання подальшої фінансової вигоди, яка полягала у можливості відчуження на користь ОСОБА_10 , акцій KDM ShippingPublicLtd. , в тому числі і в рахунок погашення боргу.
Таким чином, шляхом повідомлення ОСОБА_10 , завідомо неправдивої інформації про свої дійсні можливості та наміри, зловживаючи довірою ОСОБА_7 отримав згоду на позику грошових коштів.
Так, 22.04.2016, перебуваючи у м. Києві по вул. Пухівська, 4 біля готельно-ресторанного комплексу «Околиця», ОСОБА_10 діючи добровільно, надав готівкою ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 637 000 (шістсот тридцять сім тисяч) доларів США строком погашення до 11.05.2016. Вказану дію сторони зустрічі оформили розпискою відповідно до якої ОСОБА_7 зобов'язаний повернути позику до 11.05.2016.
Після спливу назначеного терміну ОСОБА_7 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами потерпілого, маючи на меті заволодіння довірою останнього, повернув ОСОБА_10 лише частину боргу у розмірі 226 000 (двісті двадцять шість тисяч) доларів США, посилаючись на неостаточне вирішення проблем із кредитором - нерезидентом.
З метою переконання потерпілого у добросовісності свої намірів ОСОБА_7 під час подальших зустрічей, зловживаючи довірою, пообіцяв, ОСОБА_10 , повернути залишок боргу в тому числі - шляхом дарування останньому частини нежилих приміщень орієнтованою вартістю 20 000 (двадцять тисяч) доларів США до об'єкта жилої нерухомості (квартири), в разі рішення потерпілого про її купівлю. Оскільки, на цей момент, ОСОБА_10 , було прийнято рішення про купівлю квартири, а часткове повернення боргу, ОСОБА_7 , переконало у щирості намірів останнього, потерпілий надав свою згоду на відтермінування строків повернення кінцевої суми боргу у розмірі 391 000 (триста дев'яносто одна тисяча) доларів США. Вказана сума була обумовлена між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , шляхом зарахування погашення основного боргу у розмірі фактично повернутих потерпілому 226 000 (двісті двадцять шість тисяч) доларів США та майбутніх надходжень у розмірі 20 000 доларів США за потенційно дароване приміщення.
Решта суми позики ОСОБА_10 , запропонував оформити нотаріально посвідченим договором позики грошових коштів щодо якого ОСОБА_7 - не заперечував, чим ще раз переконав потерпілого у добросовісності свої намірів.
З метою реалізації власного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання довірою, ОСОБА_7 29.09.2016, перебуваючи у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ЮР- ОСОБА_12 , яка знаходилась по вул. Бориса Глібська, 4 у м. Києві, діючи умисно, надав та підписав разом із ОСОБА_10 двосторонній договір позики грошових коштів, відповідно до якого ОСОБА_10 (Позикодавець) передає у власність ОСОБА_7 (Позичальнику) грошові кошти в сумі 391 000 (триста дев'ятсот однією тисячею) доларів США, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у строк (термін) до 15.10.2016 включно. На виконання положень п. 2 Договору Позичальником підтверджено факт отримання суми позики, що відбулася до моменту укладання Договору та надано відповідну розписку.
Після спливу зазначеного терміну ОСОБА_7 , визначену Договором суму позики не повернув, однак, з метою надання видимості бажанню виконати договірні зобов'язання, не маючи насправді наміри їх виконувати, у грудні 2016 року, перебуваючи у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ЮР- ОСОБА_12 , яка знаходилась по АДРЕСА_2 уклав з ОСОБА_10 . Договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 , ринковою (оціночною) вартістю 1 267 562 (один мільйон двісті шістдесят сім тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн., належної ОСОБА_7 на праві приватної спільної часткової власності та Договір дарування частки на нежилі приміщення, належні батьку останнього ОСОБА_13 , оціночною вартістю 521 186 (п'ятсот двадцять одна тисяча сто вісімдесят шість) грн. Після оформлення зазначеного правочину ОСОБА_7 поступово перестав підтримувати зв'язок із потерпілим ОСОБА_10 .
Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_7 маючи реальну можливість повернути ОСОБА_10 частину суми боргу, зокрема, з доходу одержаного від продажу останньому об'єкта житлової нерухомості, грошові кошти, отримані від реалізації квартири, в зарахування боргу не повернув, а використав на власні потреби.
Крім того, ОСОБА_7 мав реальну можливість повернути ОСОБА_10 частину боргу шляхом відчуження на користь потерпілого акцій підконтрольного суб'єкта господарської діяльності « KDM ShippingPublicLtd ».
Так, матеріалами досудового розслідування, а саме-проміжною скороченою консолідованою фінансовою звітністю за шестимісячний період, що закінчився 30.06.2018 встановлено , що «KDM ShippingPublicLimited» (далі Товариство) зареєстровано у Кіпрі 02.12.1999. ОСОБА_7 був співвласником, входив до ради директорів, займав посади голови аудиторського комітету, входив до комітету з питань винагород товариства. На момент складання звіту Товариство володіло 9 296 000 (дев'ятьма мільйонами двохсот дев'яносто шістьома тисячами) звичайних акцій номінальною віртістю в 0,01 EUR за акцію.
Станом на 31.12.2017, ОСОБА_7 , опосередковано, через «DenholdMenedgementLimited», володів 1 197 321 (одним мільоном сто дев'яносто сімома тисячами триста двадцяьб однією) акцією Товариства, що становить 12,88% від загальної кількості. Однак, відповідно до повідомлень про угоди, укладені керівником компанії, оприлюднених радою директорів «KDM ShippingPublicLimited», за номерами 8/2018 від 24.04.2018 та 9/2018 від 27.04.2018, ОСОБА_7 здійснено продаж належних йому акцій компанії. Продаж відбувся поза межами регульованого ринку. Так, станом на 30.06.2018 останній володів вже 286 315 (двісті вісімдесят шістьома тисячами триста п'ятнадцятьма) акціями товариства, що становить 3,08 % від загальної кількості.
Таким чином, ОСОБА_7 , шляхом відчуження акцій товариства отримав прибуток, яким розпорядився у власних інтересах. Крім того, в рамках досудового розслідування, офіційними документами Товариства спростовано факт збитковості «KDM ShippingPublicLimsted». Так, у період січня- червня 2018 року компанія збільшила свій дохід майже в два рази від 8 714 000 (вісім мільйонів сімсот чотирнадцять тисяч) доларів США до 16 380 000(шістнадцять мільйонів триста вісімдесят тисяч) доларів США у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Прибуток за перше півріччя 2018 року Товариства склав 2 907 000 (два мільйони дев'ятсот сім тисяч) доларів США.
Також, досудовим розслідуванням зазначено, що в порядку забезпечення цивільного позову в рамках розгляду цивільної справи № 758/5891/18 за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_7 про стягнення з останнього коштів у розмірі 391 000,00 (триста дев'ятсот одна тисяча) доларів США, отриманих за Договором позики грошових коштів , згідно ухвали Подільського районного суду м. Києва від 11.06.2019, відкрито виконавче провадження, в рамках якого винесено Постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в тому числі з офіційного місця працевлаштування, а саме - Холдингової компанії «KMD Shipping», для чого, в рамках виконавчого провадження, шляхом направлення запитів приватного виконання, здійснено розшук активів, належних ОСОБА_7 . Однак проведеними заходами встановлено відсутність будь-якого майна Боржника, не може підлягати арешту.
Отже, зібрані в рамках досудового розслідування матеріали в їх відсутності свідчать про те, що ОСОБА_7 , шляхом зловживання довірою, отримав грошові кошти від ОСОБА_10 без наміру їх подальшого повернення, оскільки не вчиняв та не збирався вчиняти будь-яких дій, спрямованих на реальне виконання своїх зобов'язань. Таким чином, ОСОБА_7 , уклавши Договір позики грошових коштів, надав своїм злочинним діям законний вигляд і заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_10 .
Згідно офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого на 22.04.2016 курс долара США до гривні дорівнював 25,37 коп. (двадцять п'ять гривень тридцять сім копійок) за 1 (один) долар США, що складало 9 919 670 (дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят гривень, тридцять сім копійок ) та, згідно Примітки 4 до статті 185 кримінального кодексу України - є особливо великим розміром.
16.10.2023 року Державною прикордонною службою України надано відповідь про те, що ОСОБА_7 з 08.09.2023 року не перебуває в Україні.
09.11.2021 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України, та цього ж дня ОСОБА_7 заочно повідомлено про підозру.
09.11.2021 року у відповідності до ст. 111, ст. 278 КПК України у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень охоронцю ТОВ «Столичний річковий порт» ОСОБА_14 для передачі директору ТОВ «Столичний річковий порт» ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру та пам'ятки про процесуальні права та обов'язки підозрюваного ОСОБА_7 .
Крім цього, 09.11.2021 року у відповідності до ст. 111, ст. 278 КПК України у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень засобами поштового зв'язку було надіслано повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України на адресу ТОВ «Столичний річковий порт» за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2-Л, де він є директором.
Відповідно здобутих в ході розслідування відомостей, ОСОБА_7 08.09.2019 року здійснив перетин державного кордону України через пункт пропуску «Бориспіль-D» рейсом «752 Київ-Варшава» за паспортом НОМЕР_1 та з того часу до України не повертався.
На даний час місце перебування підозрюваного ОСОБА_7 не відоме. Так неодноразово надавалось доручення оперативному підрозділу Деснянського УП ГУНП у м. Києві з метою встановлення місця знаходження ОСОБА_7 та затримання його з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак встановити місце знаходження останнього не виявилось можливим. За місцем реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_1 останній не проживає.
13.11.2021 року слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_7 .
27.11.2023 року старшим слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 винесено постанову про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_7 .
12.09.2024 року старший слідчий слідчого відділу Деснянського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 за погодженням із прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з клопотанням про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
12.09.2024 року ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва задоволено клопотання старшого слідчого та обрано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З такими висновками колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Частина 6 ст. 193 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно ч. 3 ст. 193 КПК України слідчий суддя зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного, якщо участь захисника є обов'язковою.
Як вбачається з матеріалів справи та журналу судового засідання, розглядаючи клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчий суддя в порушення ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України розглянув клопотання старшого слідчого без участі захисника, що свідчить про порушення права ОСОБА_7 на захист.
Зазначене свідчить, що слідчим суддею було порушено порядок розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відсутність захисника під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 поданого в порядку ст. 193 КПК України перешкодило можливості ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення слідчим суддею в межах його повноважень.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Положеннями ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97 ВР (далі - Конвенція) визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання особи, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
При цьому, згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Так, згідно матеріалів клопотання ОСОБА_7 перебуває у міжнародному розшуку відповідно до постанови старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 від 27.11.2023 року про оголошення у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_7 .
Між тим, матеріали, які були надані слідчому судді до клопотання про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не містять доказів, що постанова про оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук була скерована до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, а головне - до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації внесення інформації щодо міжнародного розшуку підозрюваної до обліків Генерального секретаріату Інтерполу.
Як вбачається з матеріалів справи, начальником відділу міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_15 було надано відповідь начальникові Деснянського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_16 , про те, що постанова про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного повертається, оскільки остання не передбачена Інструкцією та не була додатково запитана. (т. 1 с. 95)
Так, хоча чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не містить поняття «міжнародний розшук», однак ще за часів дії КПК України, 1961 року, було розроблено Інструкцію про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затверджену спільним Наказом № 3/1/2/2/2/2 від 09 січня 1997 року МВС України, Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки України, Держкомкордоном, Державною митною службою України, в якій визначено, що міжнародний розшук здійснюється з використанням каналів та можливостей Інтерполу.
Слідчий суддя приймаючи рішення 12.09.2024 року про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою керувався лише наявністю однієї постанови старшим слідчим СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 про оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук, що є недостатнім для встановлення факту оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.
Виходячи з того, що слідчому судді не було надано достатніх матеріалів, на підставі яких він міг би оцінити реальність оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук, то його висновок про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 оголошений у міжнародний розшук слід визнати помилковим.
Отже, як встановила колегія суддів, доводи органів досудового розслідування, що станом на час розгляду слідчим суддею клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній був оголошений у міжнародний розшук є непереконливими, а тому у слідчого судді не існувало правових підстав для обрання щодо нього в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити захиснику ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 12.09.2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Деснянського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Деснянського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4