03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 756/12804/23 Головуючий у суді першої інстанції - Яценко Н. О.
Номер провадження № 22-ц/824/14915/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
09 грудня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
за участю секретаря - Русан А.М..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 05 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, втрат від інфляції та 3% річних,-
У жовтні 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 в порядку цивільного судочинства, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, втрат від інфляції та 3% річних, у якому просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 : витрати на лікування в розмірі - 63 786 грн. 29 коп.; 3% річних в розмірі - 3 866 грн. 00 коп.; інфляційні втрати в розмірі - 21 764 грн. 44 коп.; моральну шкоду в розмірі - 200 000 грн. 00 коп, а всього: 289 416 грн. 73 коп.
Також просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 20 000 грн. 00 коп.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 05 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, втрат від інфляції та 3% річних - залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник позивача ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в оскаржуваній ухвалі зазначено, позивач з представником в судове засідання не з'явилися 25 квітня 2024 року, при цьому суд зазначає, що 23 квітня 2024 року представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, клопотання задоволено та перенесено розгляд справи.
Разом з тим, суд першої інстанції вказує, що 05 липня 2024 року представник позивача адвокат Могилян Л.В. подала заяву про вступ у справу в якості представника, проте в судове засідання не з'явився, а заяву про розгляд справи без участі представника позивача до суду не надходила, а тому враховуючи повторну неявку, належним чином повідомленого позивача в судове засідання, суд дійшов висновку залишити позов без розгляду.
Відтак, представник позивача зазначає, що 23 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» представником позивача Олексієнко М.М. було подано клопотання про відкладення розгляду справ, призначеного на 25 квітня 2024 року о 12-00, відповідно до якого справу було перенесено.
03 липня 2024 року представником позивача Могилян Л.В. на електронну адресу суду було направлено клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку зі вступом у справу нового представника та необхідністю часу для вивчення матеріалів справи та опрацювання документів, що надійшли у відповідь на адвокатський запит по даній справі.
В подальшому, 05 липня 2024 року було встановлено, що клопотання не було передано судді у зв'язку з частим вимкненням світла, тому документи реєструються з великою затримкою. 05 липня 2024 року у телефонній розмові перед судовим засіданням було з'ясовано, що клопотання отримано, а також повідомлено, що розгляд справи не відбуватиметься, у зв'язку із плановим відключенням світла.
Вважає, що подане клопотання є обґрунтованим, однак навіть не розглядалося судом першої інстанції.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Могилян Л.В. підтримала доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити, ухвалу суду скасувати, а справу направити на продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
Представник відповідача у справі ОСОБА_3 , адвокат Волков С.А. заперечив щодо доводів викладених в апеляційній скарзі та просив залишити подану скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, оскільки ні позивач у справі ні його представник повторно не з'явилися на розгляді справи, який був призначений 05 липня 2024 року в залі суду. Причини неявки в судове засідання, які зазначені представником не є поважними, оскільки із матеріалів справи вбачається, що і попередній представник позивача був обізнаний про розгляді вказаної справи 05 липня 2024 року і новий представник позивача, уклавши угоду із позивачем 16 травня 2024 року мала достатньо часу для ознайомленні із матеріалами справи та повинна була виконати свій процесуальний обов'язок та з'явитися до суду на розгляд справи 05 липня 2024 року, однак не з'явилися і не зазначила причин не явки. Тому вважає постановлену у справі ухвалу законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач, який був повідомлений про час та місце розгляду справи, повторно не з'явивсь в судове засідання, не повідомляв про причини неявки і не подавав заяв про розгляд справи за його відсутності.
Вказаний висновок суду є законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 05 жовтня 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, втрат від інфляції та 3% річних ( а.с.1-94)
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження на 17 січня 2024 року (а.с. 99).
17 січня 2024 року та 07 березня 2024 року судом було проведено у справі два судових засідання у вказаній справі за участю представника позивачки у справі адвоката Олексієнко М.М. та представника відпоавдача у справі Волкова С.А. наступне засідання судом призначено на 25 квітня 2024 року .
Про вказане засідання представники позивача та відповідача були повідомленні належним чином згідно до ч. 6 ст. 128 та ч. 5 ст. 130 ЦПК України під розписку представників (а.с. 131).
Разом із тим 23 квітня 2024 року від представника позивачки адвоката Олексієнко М.М. до суду через систему Електронний суд надійшло клопотання про відкладення призначеного на 25 квітня 2024 року судового засідання у зв'язку із зайнятістю ним в іншому судовому процесі (а.с. 134 ).
Суд першої інстанції, сприяючи реалізації учасниками своїх прав задовольнив вказане клопотання та відклав розгляд вказаної справи на 05 липня 2024 року.
Однак на вказане судове засідання представники позивачки у справі ОСОБА_1 - Олексієнко М.М. та Могилян Л.В. не з'явилися та заяв про розгляд справи за їх відсутністю до суду не подали так як і не подали заяв про відкладення розгляду справи з причин які б могли бути визнанні судом поважними.
Суд першої інстанції залишаючи поданий позов без розгляду обґрунтував свій висновок тим, що позивач з представником повторно не з'явилися в судове засідання, про розгляд справи повідомлені належним чином крім того 05 липня 2024 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача Могилян Л.В. про вступ у справу як представника проте до суду остання не з'явилася і заяв про розгляд справи без участі позивача до суду не надходило тому суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з підстав визначених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Апеляційний суд із вказаними висновками суду першої інстанції погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Частиною п'ятою статті 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналізуючи зміст зазначених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов'язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК Українипроцесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Доводи апеляційної скарги про те, що неявка представника позивача в судове засідання 05 липня 2024 року відбулася з поважних причин, у зв'язку із збирання адвокатом додаткових доказів у справі, а також перебування адвокатом у відпустці в період із 12 по 28 червня 2024 року не заслуговують на увагу, оскільки наслідки, передбачені частиною п'ятою статті 223 ЦПК України та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин такої неявки, чим забезпечується виконання вимог цивільного процесуального закону щодо строків розгляду справ у суді та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилання представника позивача Ассід О.М. щодо спілкування нею із секретарем судових засідань по телефону та повідомлення останнім про те, що вказана справа не буде слухатися судом у зв'язку із плановим вимкнення світла у суді не підтверджена належними доказами та не може слугувати причиною неявки сторін у судове засідання.
Посилання представника апелянта, адвоката Могилян Л.В., проте, що нею 03 липня 2024 року на адресу суду було направлено клопотання про відкладення розгляду справи і воно не було розглянуто судом , то колегія суддів враховує, що вказаних процесуальних документів у суду першої інстанції на момент розгляду справи не було та перевіркою системи електронний суд встановлено що вони до суду і терміни зазначені представником в системі «Електронний суд» не реєструвалися та невідображені, а тому і не могли бути предметом розгляду 05 липня 2024 року.
Щодо суті самого заявленого адвокатом клопотання то колегія суддів враховує, що договір між адвокатом Могилян Л.В. та клієнтом ОСОБА_1 згідно наданого ордеру був укладений ще 16 травня 2024 року і в представника було достатньо часу для виконання взятих на себе зобов'язань перед клієнтом та своєчасно ознайомитися із матеріалами справи до дати судового засідання 05 липня 2024 року.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії, заява № 11681/85, пункт 35 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року).
Встановивши, що позивач був належним чином повідомлений про судові засідання, призначені на 25 квітня 2024 року, що підтверджується розпискою його представника про повідомлення про дату засідання, також представник позивача т у справі Олексієнко М.М. як представник позивача був повідомлений і про дату наступного судового засідання на 05 липня 2024 року що вбачається із його ж клопотання направленого до суду (а.с. 144, 145) новий представник позивача адвокат Могилян Л.В. також не заперечує щодо обізнаності про судовий розгляді який був призначений на 05 липня 2024 року завчасно однак вказані представник до суду не з'явилися та заяв про слухання справи за їх відсутності не подали, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 .
Судом першої інстанції надано належну оцінку процесуальній поведінці представника позивача під час розгляду цієї справи.
Згідно з частинами третьою, п'ятою статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, яких викликають, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
З матеріалів справи вбачається, що і виклик до суду на 25 квітня 2024 року і на 05 липня 2024 року представнику позивачу було направлено з дотриманням вимог ч.5 ст. 128 та ч.5 ст. 130 ЦПК України, що сприяло реалізації прав позивача на участь у вказаній справі, або подачі ним заяви про розгляд вказаного позову за його відсутності.
Отже, відповідно до вимог процесуального закону суд може залишити позовну заяву без розгляду лише при наявності одночасно двох умов: належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічного висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від 28 січня 2019 року, за наслідками розгляду цивільної справи № 619/1146/17-ц (провадження № 61-44038св18)від 20 червня 2019 року у справі № 206/3653/15-ц, від 01 липня 2019 року у справі № 760/765/16, від 21 листопада 2019 року у справі №199/7514/18 .
Колегія суддів враховує, що залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами.
Разом із тим обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України", заява № 36655/02).
Відтак суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Посилання представника апелянта на порушення місцевим судом положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободу частині доступу до правосуддя, не заслуговують на увагу, оскільки прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Разом з тим особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України).
Інші доводи апелянта також не спростовують висновки викладені в рішення суду першої інстанції, та не можуть слугувати підставою для скасування зазначеного судового рішення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що судове рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм процесуального законодавства і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення, ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 05 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 10 грудня 2024 року.
Головуючий суддя : М.А.Яворський
Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв