09 грудня 2024 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/8645/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),
суддів: Желепи О. В., Мазурик О. Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Конюшка Дениса Борисовича, в інтересах ОСОБА_1 ,
на рішення Голосіївського районного суду м. Києва у складі судді Ольшевської І. О.
від 24 січня 2024 року
у цивільній справі №752/21626/23 Голосіївського районного суду м. Києва
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 січня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму франшизи, передбаченої полісом АР/6402269 у розмірі 2000 грн., судовий збір у розмірі 19 грн 96 коп, та витрати на правову допомогу в розмірі 160 грн. 13 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, адвокат Конюшко Д. Б., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду в частині залишення без задоволення позовних вимог про стягнення відшкодування майнової шкоди та розподілу судових витрат та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
З матеріалів справи слідує, що ухвалами Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено її до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 09 вересня 2024 року клопотання адвоката Конюшка Д. Б., в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково.
Витребувано у Звягельського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відомості про те, чи складався вказаним відділом державної реєстрації актів цивільного стану актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 та у разі наявності такого надати апеляційному суду належним чином засвідчений витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо вказаного актового запису відомості про дату і місце його складання та належним чином засвідчену його копію.
В задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.
На виконання вказаної ухвали суду Звягельським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) був наданий актовий запис про смерть ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, відомості актового запис про смерть відповідача у даній справі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Законодавець у статті 4 ЦПК України встановив, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З матеріалів справи слідує, що позовна заява була подана до суду першої інстанції 12 жовтня 2023 року, доказом чого є відтиск поштового штемпелю на поштовому конверті.
Провадження у справі відкрито 23 жовтня 2023 року.
З актового запису № 884, наданого на виконання ухвали апеляційного суду вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до відкриття до відкриття судом першої інстанції у даній справі.
Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Відповідно до частини першої статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України).
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Отже, процесуальне правонаступництво, у справах де таке правонаступництво допускається, у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19) зазначено, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали можливість здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 37 ЦПК України 2004 року можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 688/181/23. Судова практика з указаного процесуального питання є сталою та сформованою.
Враховуючи, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - до відкриття провадження у справі, й на момент смерті не набув статусу учасника справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі частини першої статті 255 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.255, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Конюшка Дениса Борисовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 січня 2024 року скасувати, провадження у даній справі закрити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів.
Судді Є. П. Євграфова
О. В. Желепа
О. Ф. Мазурик