09 грудня 2024 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/12638/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Євграфова Є. П. (суддя-доповідач),
суддів: Желепи О. В., Мазурик О. Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Опалюка Сергія Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 ,
на ухвалу Подільського районного суду міста Києва у складі судді Ларіонової Н. М.
від 21 травня 2024 року
про зупинення провадження у справі
у цивільній справі № 758/9166/23 Подільського районного суду міста Києва
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
третя особа: Служба у справах сім'ї та дітей Подільської районної у місті Києві державної адміністрації
про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням,
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 21 травня 2024 року зупинено провадження у справі.
В апеляційній скарзі адвокат Опалюк С. В., в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись неправильне застосування норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду. Стягнути судові витрати з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Апелянт вказував, що у суду першої інстанції не було жодних підстав посилатись на об'єктивну неможливість вирішення справи до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі №758/7416/23, яка була ініційована ОСОБА_3 задля затягування цього та інших судових процесів, у яких ОСОБА_1 намагається захистити своє право власності. Таким чином, в оскаржуваній ухвалі суду не міститься будь-якого належного обґрунтування того, в чому полягає об'єктивна неможливість розгляду справи, за наявності постанови Верховного Суду, якою було встановлено факт законності звернення ОСОБА_1 стягнення на квартиру ОСОБА_2 .
Судом також не обґрунтовано, які обставини не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому судовому провадженні, та без встановлення яких неможливо вирішити по суті справу про усунення перешкод у здійсненні права власності, при тому, що законність набуття права власності вже була підтверджена відповідним судовим рішенням.
Судом також необґрунтовано, чому зібрані у справі докази не дозволяють розглянути справу по суті та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі №758/7416/23.
Також вважав, що суд першої інстанції передчасно зупинив провадження у справі за відсутності будь-яких доказів про апеляційне оскарження рішення Подільського районного суду м. Києва від 14 травня 2024 року у справі №758/7416/23. Зауважував про те, що подання клопотання про зупинення розгляду справи є зловживання процесуальними правами з боку відповідачів, що також не було враховано судом першої інстанції.
Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.
Відповідно до ч.2 апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про зупинення провадження у справі, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду від 21 травня 2024 р. в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, що підтверджується звітом про доставку копії ухвали про відкриття апеляційного провадження до електронного суду та на електрону скриньку адвоката Опалюка С. В. та на електронну пошту позивачки ОСОБА_1 , до електронного суду Служби у справах сім'ї та дітей Подільської РДА м. Києва та поштовим повідомлення, направленим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яке повернулось до суду з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання».
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває вищевказана цивільна справа за позовом, в якому позивач просить усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням ОСОБА_1 , шляхом зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надати доступ до житлового приміщення (квартири), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 602289180000 та шляхом заборони ОСОБА_2 та ОСОБА_3 користуватися, управляти, розпоряджатися та володіти житловим приміщенням.
22.12.2023 року представником відповідачів - адвокатом Дрозд І. В. подано заяву про зупинення провадження у справі, до ухвалення рішення у справі № 758/7416/23, що розглядається Подільським районним судом м. Києва за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса КМНО Войтовського В. С., треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення індексний номер:32559466 від 25.11.2016 р., про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вважав, що рішення про державну реєстрацію права власності на вищевказану квартиру, що оскаржується ОСОБА_3 , безпосередньо стосуються предмету спору у даній справі, оскільки обставини оскарження права власності на спірну квартиру об'єктивно унеможливлюють вирішення спору про право користування відповідним майном, тому є необхідність у зупиненні провадженні у справі № 758/9166/23.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що результат розгляду цивільної справи №758/9166/23 буде прямо впливати на розгляд даної цивільної справи № 758/7416/23, що знаходиться у провадженні Подільського районного суду м. Києва, та буде мати суттєве преюдиційне значення для її вирішення.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком з огляду на наступне.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі закріплений у ст. 251 ЦПК України. Так п.6 ч.1 даної норми процесуального права визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2020 року (справа №766/8633/17) зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
У порушення наведених вимог ухвала суду першої інстанції не містить обґрунтування об'єктивної неможливість вирішення справи до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі №758/7416/23. Які обставини не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому судовому провадженні, та без встановлення яких неможливо вирішити по суті справу про усунення перешкод у здійсненні права власності, судом не визначено, з огляду на що висновок суду про необхідність зупинення провадження у справі не можна визнати обґрунтованим.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Подільського районного суду міста Києва від 21 травня 2024 року постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства, внаслідок чого наявні підстави для її скасування та направлення справи до для продовження розгляду.
Щодо вимоги апелянта про стягнення з боржника судових витрат, то така вимога не підлягає задоволенню, оскільки розподіл судових витрат, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, здійснюється при ухваленні рішення по - суті. Враховуючи те, що дана справа не закінчена розглядом, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Опалюка Сергія Валерійовича, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 21 травня 2024 року скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: Є. П. Євграфова
О. В. Желепа
О. Ф. Мазурик