Справа №372/3638/23 Провадження №11-кп/824/3522/2024Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
02 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111230001323 по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 05 лютого 2024 року,-
Вироком Обухівського районного суду Київської області від 05 лютого 2024 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.
За вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у тому, що він 28.05.2023 року близько 19 год. 40 хв., перебуваючи поблизу багатоквартирного будинку по вул. Соснова, 4А в м. Українка, Обухівського району, Київської області, вступив в суперечку з ОСОБА_9 , в ході якої, не маючи на меті заподіяти ОСОБА_9 фізичну шкоду у вигляді тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень і не передбачаючи їх настання, хоча повинен був і міг їх передбачити, наніс один удар кулаком лівої руки в область обличчя ОСОБА_9 , від якого останній втратив рівновагу та впав на землю, вдарившись об асфальтне покриття. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження та правову кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання, на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
В обґрунтування підстав для звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням просить врахувати, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та щиро розкаявся, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, негативні характеристики відсутні. Зазначені обставини вважає такими, що пом'якшують покарання, та є достатніми для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення захисника ОСОБА_7 на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вважала рішення суду в частині призначеного покарання законним та справедливим, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та правова кваліфікація дій ОСОБА_8 за ст.128 КК України учасниками судового провадження не оспорюється та не оскаржується, а тому у відповідності до положень ст.404 КПК України апеляційною інстанцією не перевіряються.
Відповідно до положень ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання по ст.128 КК України у виді позбавлення волі, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти життя, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин з необережності.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Суд апеляційної інстанції погоджується з призначеним ОСОБА_8 покаранням у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання за своїм видом та розміром відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Разом з цим колегія суддів не вбачає законних підстав для застосування положень ст.75 КК України та звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, як про це просить захисник у поданій апеляційній скарзі.
Статтею 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Колегія суддів враховує, що ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти життя, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин з необережності.
Крім цього, як пояснив захисник в суді апеляційної інстанції, на даний час ОСОБА_8 притягується до кримінальної відповідальності у іншому кримінальному провадженні та йому обрана міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
За наведених обставин колегія суддів не вбачає законних підстав для звільнення обвинуваченого від відбування призначеного йому покарання з випробуванням.
Не спростовуються такі висновки суду і доводами, наведеними захисником в поданій апеляційній скарзі.
Оскільки вирок суду, ухвалений щодо ОСОБА_8 , є законним, обґрунтованим та вмотивованим, колегія суддів залишає його без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів,
Вирок Обухівського районного суду Київської області від 05 лютого 2024 року, ухвалений щодо ОСОБА_8 , залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4