Головуючий І інстанції: А.Б. Головко
10 грудня 2024 р. Справа № 440/10231/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бондарця Дениса Івановича на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2024, по справі № 440/10231/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії;
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.12.2023 №№ ФП77376/13525, ФП77376/13526, ФП77376/13527, з урахуванням проведених виплат;
- визнати протиправними дії щодо обмеження пенсії з 01.02.2020 максимальним розміром;
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2020 у розмірі 80 % грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, за вирахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 частково задоволено позов.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.12.2023 № ФП77376/13525.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2021 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.12.2023 № ФП77376/13526.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.12.2023 № ФП77376/13527.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.12.2023 № ФП77376/13525.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2021 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.12.2023 № ФП77376/13526.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.12.2023 № ФП77376/13527.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром та зобов'язання виплатити перераховану пенсію без обмеження її підсумку максимальним розміром, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення в цій частині та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору судом першої інстанції. Зокрема апелянт вказав, що до моменту подання позовної заяви та станом на час розгляду справи відповідачем протиправно застосовано обмеження розміру пенсії позивача.
Зазначив, що виплата пенсії внаслідок здійсненого перерахунку без обмеження максимальним розміром має бути здійснена з часу її перерахунку, тобто з 01.02.2020.
На підставі п. 3 ч. 1ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судовим розглядом, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 по справі № 440/10659/23, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, премії у розмірі 35 % посадового окладу для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 по справі № 440/10659/23, ІНФОРМАЦІЯ_3 складено довідки від 21.12.2023 №№ ФП77376/13525, ФП77376/13526, ФП77376/13527 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою від 16.08.2024 щодо перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок.
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 22.08.2024 повідомлено позивача про відсутність підстав для проведення вказаного перерахунку та виплати пенсії.
Не погодившись з відмовою відповідача у перерахунку та виплаті пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для перерахунку пенсії позивача відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.12.2023 №№ ФП77376/13525, ФП77376/13526, ФП77376/13527 та передчасності вимог щодо виплати пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром.
Колегія суддів за результатами перегляду рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром та зобов'язання виплатити перераховану пенсію без обмеження її підсумку максимальним розміром, зазначає наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У той же час, Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
При цьому, Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Одночасно, положення ст. 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення ст. 2 Закону № 3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, слід зазначити, що вони явно суперечать один одному.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, сформованими у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18, норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
За наведених обставин колегія суддів доходить висновків, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають положення саме Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Також слід вказати, що не зважаючи на сталу судову практику з цього питання, 12.10.2022 прийнято рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 у справі № 3-102/2021 (231/21, 415/21) за конституційними скаргами фізичних осіб щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України).
Зазначеним рішенням суду конституційної юрисдикції визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
У пункті 2 резолютивної частини цього рішення зазначено, що приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Зазначений шестимісячний строк сплив 12.04.2023.
Таким чином, не підлягають обмеженню максимальним розміром пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Разом з тим, позивач, звертаючись до суду, просив зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.02.2020 перерахунок та виплатити перераховану пенсію без обмеження її підсумку максимальним розміром.
При цьому, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту адміністративним судом у сфері публічно-правових відносин є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Відтак, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що зазначені вимоги позивача є передчасними, оскільки завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист та поновлення порушених прав.
Так, колегія суддів зазначає, що за результатами розгляду даної справи судом першої інстанції зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.12.2023 №№ ФП77376/13525, ФП77376/13526, ФП77376/13527.
Отже, на виконання зазначеного судового рішення пенсійний орган зобов'язаний здійснити новий перерахунок пенсії позивача на підставі вказаних довідок, з огляду на що необґрунтованим є посилання позивача на виплату пенсії з обмеженням максимальним розміром на теперішній час.
У свою чергу суд не має достатніх підстав вважати, що при здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.12.2023 №№ ФП77376/13525, ФП77376/13526, ФП77376/13527 пенсійним органом будуть вчинені дії, які порушують права позивача, зокрема застосовано обмеження загального перерахованого розміру пенсії максимальним розміром.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасний характер даних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бондарця Дениса Івановича - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 по справі № 440/10231/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов