10 грудня 2024 р.Справа № 520/8479/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові заяву Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року по справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі № 520/8479/24, -
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадження) задоволено адміністративний позов ФО-П ОСОБА_1 .
Судовим рішенням визнано протиправним рішення у формі листа ГУ ДПС у Харківській області № 58009/6/20-40-24-08-13 від 14.11.2023 щодо відмови у застосуванні до ФО-П ОСОБА_1 положень пп. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на підставі повідомлення про знищення (втрату) первинних документів згідно з пп. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
ГУ ДПС у Харківській області зобов'язано дозволити ФО-П ОСОБА_1 використовувати п. 69.28 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 стягнуто сплачений судовий збір в сумі 3 028.00 грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області частково задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 скасовано в частині задоволення позову про зобов'язання ГУ ДПС у Харківській області дозволити ФО-П ОСОБА_1 використовувати п.69.28 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, з прийняттям в цій частині нового рішення про зобов'язання ГУ ДПС у Харківській області повторно розглянути повідомлення ФО-П ОСОБА_1 від 16.10.2023 про знищення первинних бухгалтерських документів та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 у справі № 520/8479/24 залишено без змін.
23.11.2024 до суду надійшла заява ГУ ДПС у Харківській області про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі № 520/8479/24.
В обґрунтування заяви про роз'яснення судового рішення відповідачем зазначено, що керуючись приписами ст. 254 КАС України просить роз'яснити постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі № 520/8479/24, а саме в який термін суб'єкт владних повноважень повторно повинен розглянути повідомлення ФО-П ОСОБА_1 від 16.03.2023 про знищення первинних бухгалтерських документів та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду та яким нормативно-правовим актом керуватися щодо строків розгляду вищезазначеного повідомлення ФО-П ОСОБА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для роз'яснення судового рішення, з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 254 КАС України передбачено порядок роз'яснення судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2 ст.254 КАС України).
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим вказана правова норма не містить.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.02.2019 у зразковій справі № 806/3265/17.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Крім того, суд зазначає, що механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення або порядку його виконання у зв'язку із зміною правового регулювання питань вже після набрання рішенням законної сили. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надано Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі незгоди сторони з, на його думку, невірним виконанням суб'єктом владних повноважень приписів Законів та інших нормативно-правових актів, звернутися до суду в разі порушення прав.
Питання щодо порядку виконання судового рішення не охоплюється правилами статті 254 КАС України.
Тобто, колегія суддів зазначає, що роз'яснення рішення суду це засіб виправлення формальних недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності судового рішення, викладення рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
До такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 18.10.2018 у справі № 823/867/16, від 21.08.2018 у справі № 803/3805/15 тощо. Касаційний суд відмовив у задоволенні заяв про роз'яснення судового рішення, виходячи з того, що із зазначених заявниками мотивів звернення не вбачалося зв'язку між порушеними питаннями та змістом винесеного рішення. Тобто заявники не вказали, у чому саме полягає нечіткість, незрозумілість останнього та неточність формулювань, застосованих в рішенні суду, та що викликає труднощі у розумінні його змісту. Верховний Суд підкреслив необхідність чіткого визначення в заяві про роз'яснення судового рішення, у чому саме полягає незрозумілість його змісту; які формулювання викликають труднощі у його розумінні або виконанні.
У свою чергу, рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності. У мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався, тоді як резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції.
При цьому, колегія суддів враховує, що визначений ст. 254 КАС України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення, чи не знає способу або порядку його виконання.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у рішенні відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням статті 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В обґрунтування заяви про роз'яснення судового рішення відповідач просить роз'яснити в який термін суб'єкт владних повноважень повторно повинен розглянути повідомлення ФО-П Шевченко Т.С. від 16.03.2023 про знищення первинних бухгалтерських документів та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду та яким нормативно-правовим актом керуватися щодо строків розгляду вищезазначеного повідомлення ФО-П ОСОБА_1 .
Колегія суддів зазначає, що зміст заяви про роз'яснення судового рішення свідчить про те, що заявник по суті просить не роз'яснити резолютивну частину рішення, яка має зобов'язальний характер, а просить роз'яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.
Колегія суддів зазначає, що законодавцем розмежовано порядок роз'яснення судового рішення, якщо таке є незрозумілим (ст. 254 КАС України), та встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 01.09.2020 у справі № 806/984/18.
Суд визначився щодо порядку виконання судового рішення, зобов'язавши ГУ ДПС у Харківській області повторно розглянути повідомлення ФО-П ОСОБА_1 від 16.10.2023 про знищення первинних бухгалтерських документів та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
З резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть рішення ясна та не двозначна, тому тлумачення, шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Крім того, заявник не зазначає жодних обставин та обґрунтованих доводів щодо незрозумілості саме змісту рішення суду, зокрема, які висновки чи мотиви судового рішення є незрозумілими, з яких суд виходив при прийнятті рішення та застосування положень законодавства, яким суд керувався.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 містить чіткий та обґрунтований висновок по суті заявлених вимог та не передбачає ніякого двозначного тлумачення.
Наведені обставини виключають можливість роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 в порядку ст. 254 КАС України.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви ГУ ДПС у Харківській області про роз'яснення рішення суду, оскільки рішення є зрозумілим, його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення, заявником не наведено жодних обставин, які вказують на те, що судове рішення є незрозумілим, незгода з висновками суду, викладеними в рішеннях суду, не є підставою для роз'яснення.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 в розумінні ст. 254 КАС України.
Керуючись ст. 254, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 520/8479/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Мельнікова Л.В.
Судді Бегунц А.О. Русанова В.Б.