10 грудня 2024 р. Справа № 520/34648/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 р. (ухвалене суддею Полях Н.А.) по справі № 520/34648/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління ДПС в Харківській області Гладченка В.В. № 47-дс від 17.11.2023 р., яким застосовано до заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 р. та прийняти постанову, якою задовольнити його позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Закону України «Про державну службу», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 займає посаду заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС з 19.12.2022 р., що підтверджується наказом Головного управління ДПС в Харківській області від 19.12.2022 р. № 676-о/ВС «Про переведення ОСОБА_1 ».
Відповідно до п. 10 Особової картки державного службовця, ОСОБА_1 ознайомлений з вимогами й обмеженнями, визначеними, зокрема, але не виключно, Законом України "Про запобігання корупції" та Загальними правилами етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 р. № 158, зі змінами, та зобов'язався їх дотримуватись під час проходження державної служби.
Начальником управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Харківській області Селезень В.В. в.о. начальника Головного управління ДПС у Харківській області Василю Гладченку направлено подання щодо прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області Леонтьєва Р.В. від 16.10.2023 р. № 882/20-40-14-14, відповідно до якого до управління з питань запобігання корупції ГУ ДПС на розгляд надійшло повідомлення від викривача щодо можливого порушення норм антикорупційного законодавства з боку заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 . У своєму повідомленні викривач скаржиться на неправомірні дії з боку ОСОБА_1 , а саме, використання ненормативної лексики під час спілкування з працівниками ГУ ДПС у Харківській області, здійснення мобінгу та цькування працівників управління по роботі ГУ ДПС тощо. До свого повідомлення викривачем надано у вигляді додатку аудіозапис.
На підставі вищевказаного подання наказом в.о. начальника Головного управління ДПС в Харківській області Гладченка В.В. від 23.10.2023 р. порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 з метою визначення в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 65 Закон "Про державну службу", а саме, порушення правил етичної поведінки державних службовців.
За результатами проведення дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи ГУДПС у Харківській області (в подальшому - Дисциплінарна комісія) складено подання про результати розгляду дисциплінарної справи від 09.11.2023 р. за № 297/20-4-01-03-05.
Наказом начальника Головного управління ДПС в Харківській області ОСОБА_2 № 47-дс від 17.11.2023 р. застосовано до заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення дисціплінарного проступку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».
Не погоджуючись із вищевказаним наказом відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ обґрунтований та прийнятий відповідачем на підставі вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу».
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну службу», правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу», державний службовець зобов'язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; з повагою ставитися до державних символів України; обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Частиною 1 статті 36 Закону України «Про державну службу» встановлено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця.
Загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування затверджені наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 р. № 158 (далі - Загальні правила етичної поведінки).
Згідно із пп. 1 - 3 розд. ІІ Загальних правил етичної поведінки, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов'язків зобов'язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування, з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об'єднань громадян, інших юридичних осіб. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування своєю поведінкою мають зміцнювати авторитет державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, а також позитивну репутацію державних органів та органів місцевого самоврядування. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані у своїй поведінці не допускати, зокрема, використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації.
Закон України «Про запобігання корупції» містить розділ VI, який встановлює правила етичної поведінки для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (пункт 1 частини 1 статті 3) та посадових осіб юридичних осіб публічного права (підпункт “а» пункту 2 частини 1 статті 3).
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про державну службу», за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу», підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», дисциплінарним проступком є порушення правил етичної поведінки державних службовців.
Згідно із ст. 66 Закону України «Про державну службу», до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби. У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про державну службу», дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно із ст. 68 Закону України «Про державну службу», дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження) суб'єктом призначення - стосовно інших державних службовців. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
Відповідно до ч. ч. 1, 10, 11 ст. 69 Закону України «Про державну службу», для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 73 України «Про державну службу», з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону № 889-VIII, яка визначає гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що питання про наявність підстав для застосування до особи дисциплінарного стягнення з'ясовується під час дисциплінарного провадження, а правова оцінка правильності рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна ґрунтуватися на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлених Конституцією та законами України, чи дійсно у діях працівника, якого притягнули до дисциплінарної відповідальності, є встановлені законом підстави для застосування певного виду дисциплінарного стягнення.
Судовим розглядом встановлено, що за результатами проведення дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією складено подання про результати розгляду дисциплінарної справи від 09.11.2023 р. за № 297/20-4-01-03-05, в якому запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення дисціплінарного проступку, проте, не обґрунтовано чому саме такий вид стягнення рекомендовано застосувати до позивача, а не зауваження чи догану.
Відповідачем також при винесенні оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не врахована ступінь тяжкості вчиненого проступку та обставини за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обмежують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень, ставлення позивача до служби та відсутність спричиненої шкоди.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити, а оскаржуваний наказ відповідача скасувати, оскільки при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення дисціплінарного проступку відповідачем не обґрунтовано, чому саме такий вид стягнення застосовано до позивача, а не зауваження чи догану, у зв'язку з чим рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності набуло нездоланних дефектів змісту, що підтверджує його необґрунтованість.
Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 р. та прийняти постанову, якою задовольнити позов ОСОБА_1 та визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління ДПС в Харківській області Василя Гладченка № 47-дс від 17.11.2023 р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яким застосовано до заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення дисціплінарного проступку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».
Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 р. по справі № 520/34648/23 - скасувати.
Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління ДПС в Харківській області Василя Гладченка № 47-дс від 17.11.2023 р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яким застосовано до заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення дисціплінарного проступку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич